№ 202/828/23
№ 1-кп/204/597/23
29 травня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023050010000140 від 20.01.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Шабельники Золотонівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, 2022 року народження, військовослужбовця Збройних Сил України за мобілізацією, на момент вчинення злочину обіймав посаду гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,-
встановив:
Згідно обвинувального акту, солдат ОСОБА_6 09.08.2022 року приблизно о 17:00 год., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 командиром 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 , доведено для виконання бойове розпорядження (наказ) командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_8 від 08.08.2022 №1131 провести заміну підрозділів в АДРЕСА_2 силами та засобами військової частини НОМЕР_1 , зокрема і до стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , який знаходився в строю під час вказаного шикування. При цьому наказ виданий в установленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, зміст наказу не суперечить чинному законодавству, та не був пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод солдата ОСОБА_6 , не носив в собі явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього. Однак, солдат ОСОБА_6 у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09.08.2022 приблизно о 22:00, тобто в умовах воєнного стану, знаходячись у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , відкрито не заявляючи, що не буде виконувати наказ начальника, діючи умисно, фактично не виконав вищезазначений наказ командира частини, доведений йому командиром 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 , та з метою уникнення бойового зіткнення з окупаційними військами вибув до м. Карлівка Полтавського району Полтавської області. Умисне невиконання солдатом ОСОБА_6 наказу потягло за собою до підриву дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності та невиконання завдань за призначенням.
Умисні дії ОСОБА_6 , що виразилися в непокорі, тобто іншому умисному невиконанні наказу, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
В ході підготовчого судового засідання сторонами надано суду письмову угоду про визнання винуватості від 29 травня 2023 року, яка була укладена між прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 , що містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч.4 ст.402 КК України, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, зазначеному в обвинувальному акті, щиро розкаюється у вчиненому, зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст.402 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, зокрема покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави двадцяти відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 . Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 13.01.2023 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_6 зарахувати попереднє ув'язнення з 13.01.2023 року по 14.01.2023 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.
Сторони погоджуються на призначення такого покарання, розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Розглянувши в підготовчому судовому засіданні угоду між прокурором та обвинуваченим, із захисником, про визнання винуватості, вислухавши з приводу цього пояснення сторін про затвердження угоди, перевіривши укладену угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, роз'яснивши сторонам наслідки її затвердження, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості ОСОБА_6 може бути затверджена та обвинуваченому призначене узгоджене покарання.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України, а саме ступінь сприяння ОСОБА_6 у проведенні кримінального провадження щодо нього, характер і тяжкість обвинувачення.
Як вбачається з пояснень обвинуваченого та міркувань прокурора, захисника в суді, змісту угоди про визнання винуватості, вона укладена на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, відсутні відомості, що вона укладена через застосування насильства, примусу, погроз; у матеріалах провадження зафіксовані фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, що дають об'єктивні підстави для визнання обвинуваченим винуватості у його скоєнні.
Таким чином, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим, за участі захисника, про визнання винуватості та призначення узгодженого між ними покарання за вчинені кримінального правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Відносно ОСОБА_6 ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.01.2023 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, з визначенням застави у розмірі 53 680,00 грн. Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.01.2023 року, ОСОБА_6 звільнений з-під варти 14.01.2023 року під заставу у розмірі 53 680,00 грн.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 110,124, 314, 369, 371-374, 468-476 КПК України, суд-
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 , від 29 травня 2023 року.
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки, з відрахуванням в дохід держави двадцяти відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 .
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 13.01.2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_6 зарахувати попереднє ув'язнення з 13.01.2023 року по 14.01.2023 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у виді застави - скасувати після набрання вироком законної сили.
Заставу у розмірі 53 680,00 гривень повернути заставодавцю.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1