Справа № 932/5408/23
Провадження № 1-кс/932/2336/23
09 червня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12023041030002263 від 08.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, офіційно працевлаштованому водієм у ТОВ «БАРАВІТО», який має неповнолітню доньку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
09.06.2023 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023041030002263 від 08.06.2023 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, досудовим розслідуванням встановлено, що 07.06.2023 року приблизно о 19:00 годині в Новокодацькому районі міста Дніпро водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «VOLVO FH42T» р.нАО5600СА, який належить згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 ТОВ «БАРАВТО» з напівпричіпом «Schmitz» р.н НОМЕР_2 , який належить згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 ТОВ «БАРАВТО» рухався по вул. Київській з боку проспекту Івана Мазепи в напрямку вул. Криворізької.
Під час руху водій ОСОБА_5 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1«зебра», розташованого в районі перехрестя з вулицею Ташкентською, перед яким в правій смузі руху дещо попереду зменшував швидкість та зупинився автобус «Еталон» р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_8 , не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, а саме пішохода ОСОБА_9 , який переходив проїзну частину справа наліво за напрямком його руху, заходів до зменшення швидкості та зупинки для надання йому дороги не прийняв, та продовживши рух, скоїв на нього наїзд.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2-го ступеню, множинні переломи кісток черепу, травматична ампутація правої нижньої кінцівки, які за своїм характером можуть бути віднесені, як мінімум до тяжких тілесних ушкоджень.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «VOLVO FH42T» р.нАО5600СА з напівпричіп «Schmitz» р.н НОМЕР_2 , порушив вимоги п.18.4 Правил дорожнього руху України.
08.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, прохав таке задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, проти задоволення клопотання слідчого заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, прохав обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12023041030002263 від 08.06.2023 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
08.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення фактично свідчать докази, додані до клопотання, а саме: протокол огляду місця події та схема до нього; протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.06.2023 року; інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми до такого ступеню, щоб забезпечити засудження, але мають бути настільки достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є очевидно не обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що є тривалим, що може спонукати його до зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.
У судовому засіданні прокурором не було обгрунтовано існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленому в ході розгляду клопотання ризику, шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, приходжу до висновку, що запобігти встановленому у судовому засіданні ризику можливо шляхом обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що до особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на пред'явлену підозру та матеріальний стан ОСОБА_5 , заставу визначаю у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 80520 гривень.
Строк дії обов'язків визначаю у межах строку досудового розслідування, що залишився по справі.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12023041030002263 від 08.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 80520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) грн.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- з'являтися за викликом до суду, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;
- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків встановити до 08 серпня 2023 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що застава може бути внесена як ним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 26239738, UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ ).
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1