Справа № 750/9044/22
Провадження № 2/750/273/23
26 червня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Мойсієнко К.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
третя особа - ОСОБА_3 ,
У грудні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 15 червня 2023 року, просить стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в сумі 69087 грн. 85 коп. та судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 11 травня 2022 року о 02 год. 03 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Чернігові по вул. Г.Полуботка, 70, рухаючись зі сторони вул. О.Молодчого, в напрямку проспекту Перемоги, проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Nissan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого продовжив рух та здійснив наїзд на придорожнє дерево. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Винним у скоєнні ДТП згідно постанови суду визнаний ОСОБА_2 , який відмовляється в добровільному порядку відшкодувати позивачу вартість завданого матеріального збитку, у зв'язку із чим останній звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
Представник позивача у судове засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, вказавши, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи. Також, представник позивача зазначила, що не заперечує проти передачі відповідачу залишків автомобіля вантажного «ГАЗ - 33021», державний номерний знак НОМЕР_1 , 1999 року випуску, після повного відшкодування позивачу вартості матеріального збитку, оскільки за висновком експерта автомобіль визнано фізично знищеним.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлявся шляхом публікації оголошення про виклик на сайті судової влади.
Третя особа у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.
Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, а також оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за № 750/2471/22, суд встановив наступне.
11 травня 2022 року о 02 год. 03 хв., в м. Чернігові, по вул. Г. Полуботка, 70, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , зі сторони вул. О. Молодчого, в напрямку проспекту Перемоги, проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху, в наслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Nissan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого продовжив подальший рух та здійснив наїзд придорожнє дерево. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3 б, 12. 1 ПДР
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2022 року, яка набрала законної сили 28 червня 2022 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. (а.с. 19-23).
Крім того, вказаною постановою суду встановлено, що 11 травня 2022 року о 02 год. 03 хв., в м. Чернігові, по вул. Г. Полуботка, 70, водій ОСОБА_2 , керував автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря № 345 від 11.05.2022, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_5 (а.с. 8).
Відповідно до копії розписки від 13.05.2022, вказаний автомобіль було передано на відповідальне зберігання третій особі - ОСОБА_3 , який зобов'язався зберігати цей транспортний засіб в стані, в якому він був йому переданий, не експлуатувати, не проводити будь-які операції, пов'язані з відчудженням і ремонтом без дозволу слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора або суді (а.с. 18).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першою-третьою статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини першої статті 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно висновку № 78 судової автотоварознавчої експертизи від 27.05.2023, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля вантажного «ГАЗ - 33021», державний номерний знак НОМЕР_1 , 1999 року випуску, внаслідок його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді 11 травня 2022 року, прийнята рівною його ринковій вартості без урахування пошкоджень отриманих у ДТП, з урахуванням його технічного стану та строку експлуатації на момент перед ДТП, та станом на дату проведення експертизи 27 травня 2023 року складає 69087 грн. 85 коп. (а.с. 81-115).
Згідно рахунку № 81 від 21.03.2023 вартість робіт по проведенню судової автотоварознавчої ескпертизи № 78 становить 5257 грн. 56 коп., які сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 0.0.2926474147.1 від 15.06.2023.
Відповідачем вказаних обставин не спростовано.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача майнової шкоди та збитків, які він вимушений був понести для відновлення свого порушеного права, зокрема, витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 5257 грн. 56 коп.
Крім того, відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є економічно необґрунтованим,- витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Згідно п. 14 вказаної Постанови, ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Також, у зв'язку з наявністю підстав для задоволення позову, позивачу мають бути відшкодовані понесені у справі судові витрати на правничу допомогу.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачу правничу допомогу надавала адвокат Максак Т.Л. на підставі ордеру серії СВ № 1038283 від 14 жовтня 2022 року та договору про надання правової допомоги № б/н від 14 жовтня 2022 (а.с. 32, 33).
Згідно квитанції № 0.0.2721155683.1 від 26 жовтня 2022 року підтверджується сплата позивачем адвокату 7000 грн. за договором № б/н від 14 жовтня 2022 року (а.с. 34).
Згідно частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.
Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 7000 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 (відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 69087 грн. 85 коп. (шістдесят дев'ять тисяч вісімдесят сім грн. 85 коп.).
Зобов'язати ОСОБА_5 передати ОСОБА_2 залишки автомобіля вантажного «ГАЗ - 33021», державний номерний знак НОМЕР_1 , 1999 року випуску, після повного відшкодування йому вартості матеріального збитку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 5257 грн. 56 коп. у відшкодування витрат на проведення судової автотоварознавчої ескпертизи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 992 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 7000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя