Справа № 574/331/23
Провадження № 1-о/577/5/23
"27" червня 2023 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою в якій просить переглянути за нововиявленими обставинами вирок Апеляційного суду м. Суми від 15.12.2004 року в порядку ст. 460 КПК України, ст. 55 Конституції України та ст. 3 Конвенції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004 року його визнано винним за п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України та засуджено до довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, за вчинене 17.09.2003 року в лісосмузі між селами Михайлівка та Миколаївка Буринського району, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, вбивство двох осіб. Зазначає, що до 2012 року розгляд таких справ належав до компетенції апеляційних судів. У 2012 році змінився КПК України і з цього часу апеляційні суди не є судами першої інстанції за вчинення особливо тяжких злочинів, а судами першої інстанції є районні суди за місцем вчинення злочинів.
Зазначає, що вирок Апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004 року постановлено колегією суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі головуючого-судді ОСОБА_8 , суддів - ОСОБА_9 , народних засідателів - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . На думку заявника, зазначений вирок постановлений незаконним складом суду, так як на той час за особливо тяжкі злочини апеляційні суди були судами першої інстанції. Але з 2012 року апеляційні суди не є судами першої інстанції. Крім того, суддя ОСОБА_8 , який на даний час звільнений з посади судді у відставку, присягу прийняв 28.04.1990 р. відповідно до вимог закону «Про статус суддів в СРСР» від 04.08.1989 р. №328-1» та Указу Президії Верховної Ради України РСР «Про присягу суддів і народних засідателів Української РСР» від 15.12.1989 №8527-ХІ». Тобто від 28.04.1990 р. суддя ОСОБА_8 розпочав здійснювати судочинство, що свідчить про обрання судді вперше і більше зазначеним суддею присяга не приймалася. При створеній незалежній державі - Україна, суддя ОСОБА_8 присягу не приймав. На думку заявника, ОСОБА_8 зобов'язаний був скласти присягу до вимог Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. №2862 ХІІ. Вважає, що повноваження судді ОСОБА_8 діяли лише протягом першого строку його обрання або протягом року з дня набрання чинності Конституцією України. Вважає, що за таких обставин, вирок суду від 15.12.2004 року постановлений незаконним складом суду.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 вимоги заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами підтримав.
Захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного.
Потерпілі, будучи повідомленими, в судове засідання не з'явилися.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_7 , вважаючи, що підстав для її задоволення немає.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_7 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За ч. 2 статті 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Судом встановлено, що вироком Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за ст. 115 ч. 2 п. п. 1, 6, 12; ст. 187 ч. 4; ст. 194 ч. 2; ст. 289 ч. 3; ст. 357 ч. 3; ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 22.03.2005 року вирок Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_13 залишено без змін (а.с.36-40).
Згідно розпорядження про виконання вироку, вирок Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року щодо ОСОБА_14 набрав чинності 22 березня 2005 року (а.с. 41).
У своїй заяві від 15.03.2003 року про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року, ОСОБА_7 вказував як на нововиявлену обставину про яку йому не було відомо, а саме, що суддя ОСОБА_8 , який входив до складу суду присягу приймав 28.04.1990, але не складав письмової присяги судді України, а тому вирок суду постановлено незаконним складом суду.
Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається у своїй заяві засуджений ОСОБА_7 , як на підстави скасування вироку обласного суду за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні вимог ч. 2 ст. 459 КПК. Судове рішення відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу. Вказаною нормою не передбачено повторної присяги суддів, які її прийняли до прийняття вказаного закону. Крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Конституції України від 28 червня 1996 року судді всіх судів України, обрані чи призначені до дня набуття чинності Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
Також до набрання чинності Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», яким було передбачено прийняття присяги вперше обраним суддею та визначено зміст такої присяги, раніше обрані судді до присяги не приводились з огляду на відсутність такої вимоги у зазначеному Законі та принцип незворотності закону в часі.
Суддя ОСОБА_8 , який входив до складу суду при ухвалення вироку суду від 15.12.2004, був обраний до дня набуття чинності Конституцією України і здійснював свої повноваження відповідно до вказаних вимог Конституції України. Тому підстави стверджувати про незаконність складу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області відсутні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № 175/4663/17, провадження № 51-4267км20.
Керуючись ст. 459, 461, 467 КПК України,
Заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
СуддяОСОБА_1