вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
27.06.2023 Справа № 913/74/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекспрес-М"
про стягнення 509 734,08 грн
встановив:
До Господарського суду Луганської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекспрес-М" про стягнення 509 734,08 грн пені згідно з договором № ПР/П-21534/НЮ від 13.10.2021.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 27.03.2023 передав матеріали цієї справи за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М.
Ухвалою від 17.04.2023 суд відкрив провадження у справі № 913/74/23, визнав справу малозначною, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ТОВ "Техекспрес-М" подало до суду заяву від 04.05.2023 (вхід. № 5647 від 05.05.2023) про відвід судді Безрук Т. М. від участі у розгляді справи № 913/74/23.
Ухвалою судді Господарського суду Полтавської області Безрук Т. М. від 24.05.2023 визнано необґрунтованим відвід заявлений ТОВ "Техекспрес-М", а матеріали справи разом з заявою про відвід судді передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 заяву про відвід передано для розгляду судді Паламарчуку В. В.
Ухвалою від 26.05.2023 суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Техекспрес-М" про відвід судді Безрук Т. М. від розгляду справи № 913/74/23.
Ухвалою від 01.06.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків.
Позивач виправив вказані недоліки та подав заяву про поновлення процесуального строку для подачі заяви.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» у воєнний час працює в особливому режимі роботи, здійснюючи військові перевезення залізничним транспортом. Відділення Укрпошти також не працюють під час повітряної тривоги, що додатково ускладнює процес відправки поштової кореспонденції. Виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 01.06.2023 № 913/74/23 потребувало вчинення двох дій: спочатку відправки копій документів на адресу відповідача, а потім формування заяви про усунення недоліків і надання суду доказів направлення на адресу відповідача цих документів. Документи на адресу відповідача були надіслані вчасно, а наступного дня надіслані до суду вже з пропуском визначеного строку на 1 день.
При розгляді цієї заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як свідчать матеріали справи, на сайті АТ "Укрпошта" зареєстровано інформацію про вручення позивачу 12.06.2023 рекомендованого відправлення № 3600116162090 (ухвали від 01.06.2023). Проте відповідне поштове повідомлення оформлене 09.06.2023.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виправив визначені в ухвалі від 01.06.2023 недоліки 14.06.2023, направивши копії документів відповідачу, що підтверджується поштовим описом вкладення від 14.06.2023 (тобто в установлений строк).
Проте саму заяву про виправлення недоліків направив до суду 15.06.2023.
Відповідно до Рекомендацій Ради суддів від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, суддям рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх.
Колегія суддів Верховного суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/191/22 зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення, яке повинно застосовуватися з певного гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не мас абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
Суд враховує, суперечливість даних АТ "Укрпошта" щодо вручення ухвали, що позивач направив докази відповідачу 14.06.2023, тобто в установлений строк, а такод, що пропуск строку подання заяви до суду на один день є незначним.
З огляду на недопущення зайвого формалізму суд задовольняє клопотання позивача та поновлює строк для подачі заяви про виправлення недоліків.
Відповідно до ч. 12 ст.176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи.
Таким чином розгляд справи слід продовжити.
Керуючись ст.119, 176, 252, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Поновити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк для подання заяви про усунення недоліків.
2. Продовжити розгляд справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. М. Безрук