вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення заяви без руху
26.06.2023 Справа № 917/1003/23
Суддя Господарського суду Полтавської області Паламарчук В.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Встановив:
ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Полтавської області з заявою від 16.06.2023 року (вхід. № 1076/23 від 19.06.2023 року) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку Книги Четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1003/23 та визначено головуючим суддю Паламарчука В.В.
Розглянувши матеріали заяви про неплатоспроможність фізичної особи суд зазначає.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 115 ч.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надані заявницею декларації про майновий стан боржниці, витяг з електронної історії боржника сформованої ТОВ "УБКІ" не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами, що підтверджують обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Зазначення у заяві про відсутність або втрату означених доказів не є тією обставиною, за якою можна припустити наявність проблеми у визначенні точної суми заборгованості перед кожним кредитором та диференціації її на складові частини (основний борг, штраф, пеня тощо).
В свою чергу вимоги щодо форми, змісту та перелік документів, які необхідно додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність встановлені статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, враховуючи норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства, неподання заявником документів передбачених вказаними статтями, свідчить про недоліки такої заяви, що відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення поданої заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, шляхом подання необхідних доказів.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 суд встановив, що додані до заяви документи не відповідають визначеному положеннями статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. А саме:
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.
Отже, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 40260,00 грн (2684,00 грн х 5 = 13420,00 грн/місяць, 13420,00 грн/місяць х 3 місяці = 40260,00 грн).
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства, і не може бути визнано обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначає про Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 24.04.2023, укладений між арбітражним керуючим Белінською Н.О. та Авраменка Є.С., та здійснену першу оплату за укладеним договором з арбітражним керуючим, у розмірі 6710,00 грн, в підтвердження чого посилається на квитанцію №0.02972003730.1 від 28.04.2023; №0.0.3024389200.1 від 31.05.2023.
При цьому, суд звертає увагу заявника на однозначне врегулювання даного питання про обов'язок боржника-фізичної особи здійснити авансування винагороди арбітражного керуючого в момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
З огляду на наведене суд зазначає, що розмір недоплаченого заявником авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у відповідності до ч.2 ст. 30, п.12 ч.3 116 КУзПБ становить 33550,00 гривень.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до яких остання не визначає суму для задоволення вимог кредиторів, зазначає від'ємну цифру та фактично пропонує до списання кредиторську заборгованість.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Зважаючи на вищевикладене, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копії документів визначений у пункті 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181, згідно якого копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Аналогічні положення містяться і в пунктах 5.26, 5.27 національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженому наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144.
Додані заявником до заяви про неплатоспроможність ксерокопії документів не завірені належним чином, тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 названим вимогам Кодексу України з процедур банкрутства не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 37, 116 Кодексу України з питань банкрутства, ст.91, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Встановити строк - три дні з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
- доказів оплати суми авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією;
- проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства;
- належним чином засвідчені копії додатків до заяви.
4. Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Паламарчук В.В.