"19" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1157/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шнуркова Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 21537,69 грн,за участю представників учасників справи:
від позивача: Діденко А.О.;
від відповідача: Щерблюк О.М.
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шнуркова Олександра Олександровича, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 6187,51 грн та неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 15350,18 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 28.02.2017 № 25/51 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів за користування майном, що належить до комунальної власності, а також порушення строків повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору.
15.05.2023 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечив щодо позовних вимог позивача, наголошуючи, що орендні правовідносини між сторонами припинились 28.01.2020, у зв'язку з закінченням строку дії договору, при цьому, як наголошує відповідач, позивачем при здійсненні розрахунку спірної суми неустойки неправомірно включено суму податку на додану вартість. Також відповідачем заявлено про застосування до вимог позивача про стягнення неустойки позовної давності. Крім цього, як повідомив відповідач, він не вчиняв перешкоди у поверненні орендованого майна, а навпаки вживав відповідні заходи зі свого боку щодо його передачі позивачу після закінчення строку дії договору.
08.06.2023 від позивача до суду надійшли письмові заперечення, в яких останній не погоджуються із заявою відповідача щодо застосування до вимог позивача про стягнення неустойки позовної давності, посилаючись на викладену Верховним Судом позицію у постанові від 20.11.2020 № 916/1319/19. Щодо інших доводів відповідача позивачем пояснень не викладено.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача заявлені до відповідача вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1157/23; ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено учасникам справи, що відповідно до ч. 4 ст. 250, ч. 7 ст. 252 ГПК України заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін позивач має право подати в строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 17.05.2023 судом було відмовлено Фізичній особі-підприємцю Шнуркову Олександру Олександровичу у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін; призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 05 червня 2023 року об 11:00.
Судове засідання 05.06.2023 об 11:00 не відбулось, враховуючи проведенням відповідальними співробітниками суду спільно з службою судової охорони оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі суду, у зв'язку з чим всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані з будівлі суду 05.06.2023 з 11год.04хв. до 11год.35хв., про що складено відповідну довідку за керівника апарату суду.
Ухвалою суду від 06.06.2023 судом було призначено судове засідання у справі на 19 червня 2023 року о 12:00. Ухвалою суду від 13.06.2023 судом було задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні 19 червня 2023 року о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
У судовому засіданні 19.06.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
28.02.2017 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Шнурковим Олександром Олександровичем був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 25/51 (а.с. 11-12, т.1; далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення підвалу № 101, загальною площею 36,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 8.
Відповідно до п. 1.3. договору сторони погодили його термін дії з 28 лютого 2017 року до 28 січня 2020 року.
Згідно з п. 2.2., 2.4. договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 820,71 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог законодавства. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Пунктом 4.7. договору передбачено, що орендар після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.10. договору у випадку припинення дії цього договору, у зв'язку із закінчення строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Додатком до договору сторонами було розмір базової ставки орендної плати, станом на 01.02.2017, в сумі 820,71 грн без ПДВ та 984,85 грн з ПДВ (а.с. 13, т.1).
За актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.02.2017 (а.с. 14, т.1) позивач передав, а відповідач прийняв у користування об'єкт оренди за договором.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 15-18, т.1), у 2019 році позивач звертався до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2018 по 31.12.2019 у розмірі 5308,78 грн, пені у розмірі 1127,46 грн, а також про розірвання договору оренди та виселення відповідача із займаного приміщення. За результатом вирішення спору у справі № 916/3918/19, за вищевказаними вимогами позивача, судом 07.05.2020 було ухвалено рішення, яким позов Департаменту задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 5308,78 грн, пеню у розмірі 1127,46 грн, судовий збір в сумі 5763,00 грн, а також виселено відповідача із займаного приміщення. Між цим, судом було закрито провадження у справі в частині вимог позивача про розірвання договору у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки суд дійшов висновку, що з огляду на те, що судом встановлений факт припинення правовідносин за договором оренди нежилого приміщення від 28.02.2017 №25/51 28.01.2020, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Вказане рішення сторонами не оскаржене та, згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду», набрало законної сили 07.08.2020.
03.06.2020 відповідач звернувся до позивача із заявою (а.с. 49, т.1), в якій ФОП Шнурков О.О. просив позивача підписати акт приймання-передачі нежитлового приміщення підвалу № 101, загальною площею 36,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 8 та направити його на адресу відповідача. Вказана заява містить відмітку про її реєстрацію Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 03.06.2020 за вх. № 01-14/2138, між цим, як пояснив суду у судовому засіданні представник позивача, відповіді на цю заяву позивач відповідачу не надавав, про причини такої бездіяльності суд не повідомив.
Також, 29.12.2022 відповідач звертався до позивача із заявою, яка зареєстрована позивачем за вх. № 01-14/2702 (а.с. 50, т.1). У цій заяві відповідач зазначив, що ним приміщення за договором фактично не використовується, ключі від приміщення у відповідача відсутні. При цьому відповідач просив повідомити йому хто фактично використовує орендоване майно та чи перебували ключі від приміщення у Департаменті. Відповідь на цю заяву позивач відповідачу знову не надав, про що у судовому засіданні суду повідомив представник позивача.
25.11.2020 державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кубрик К.В. був складений акт державного виконавця при виконанні наказу суду від 07.08.2020 у справі № 916/3918/19 про виселення ФОП Шнуркова О.О. з нежитлового приміщення підвалу № 101, загальною площею 36,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 8 (а.с. 19, т.1). У акті містяться відомості, що примусове виселення було проведене за участю понятих та представника позивача, але без участі відповідача.
Далі позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається в межах цієї справи, в якому позивач заявив до стягнення з ФОП Шнуркова О.О. заборгованість з орендної плати у розмірі 6187,51 грн та неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 15350,18 грн. Розрахунок заборгованості з орендної плати позивачем здійснено за період з 01.01.2020 по 27.05.2020, неустойки - за період з 28.05.2020 по 25.11.2020 (а.с. 20, т.1).
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Статтею 786 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з п.12. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Позиція суду
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в розмірі 6187,51 грн та неустойки в розмірі 15350,18 грн, нарахованої відповідно до ч.2 ст.785 ГПК України, яка передбачає санкцію за невиконання орендарем обов'язку з негайного повернення об'єкту з оренди.
Так, під час розгляду справи судом була встановлена обставина щодо укладення між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 28.02.2017 № 25/51, який припинив свою дію 28.01.2020, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, що встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 07.05.2020 у справі № 916/3918/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, та не заперечується сторонами. Крім цього, вказаним рішенням з відповідача було стягнуто на користь позивача, зокрема, заборгованість з орендної плати в розмірі 5308,46 грн за період з 01.10.2018 по 31.12.2019.
Отже, оскільки укладений між сторонами договір є припиненим 28.01.2020 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а матеріали справи не місять доказів внесення відповідачем орендних платежів на користь позивача за період, що не охоплений рішенням суду у справі № 916/3918/19 та по останній день дії договору (з 01.01.2020 по 28.01.2020 включно), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за вказаний період є обґрунтованими, проте, здійснення нарахування орендної плати на підставі договору після припинення договірних відносин сторін, є безпідставним. З урахуванням вказаного судом було здійснено власний розрахунок орендної плати за 28 днів січня 2020 року, за результатом здійснення якого встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню орендна плата в розмірі 1142,41 грн.
Далі, як встановлено судом, укладений між сторонами договір оренди припинив свою дію 28.01.2020, відповідно, у відповідача виник обов'язок негайно повернути позивачеві з орендного користування приміщення підвалу. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач цього обов'язку негайно не виконав, проте 03.06.2020 вчинив дії з метою повернення орендованого майна позивачу. Разом з цим, позивач, в свою чергу, такі дії відповідача щодо повернення орендованого майна не акцептував, відповіді не надав, причин неприйняття від відповідача орендованого майна за листом від 03.06.2020 суду не повідомив, натомість звернувся до державного виконавця із заявою про примусове виселення відповідача на підставі рішення суду. З урахуванням того, що позивачем було проігноровано звернення відповідача, суд вважає, що позивачем не доведено, що прострочення повернення об'єкта оренди після 03.06.2020 відбулося з вини відповідача, а тому дійшов висновку, що неустойка з відповідача підлягає стягненню за період з 28.05.2020 по 03.06.2020, враховуючи межі визначено позивачем періоду. Також суд зазначає, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду були викладені висновки про те, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність виключення з наданого позивачем розрахунку суми ПДВ та здійснити власний розрахунок неустойки за вищевказаний період. За результатом здійсненого судом розрахунку встановлено, що сумою неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 490,72 грн.
Вирішуючи питання щодо заяви відповідача про застосування до вимог позивача про стягнення неустойки позовної давності, суд зазначає, що відповідно до змісту п.12. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 258 та 786 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Так, Кабінетом Міністрів України карантин, який діє і станом на день вирішення спору судом, був введений з 12 березня 2020, а періодом правомірного нарахування неустойки у цій справі є з 28.05.2020 по 03.06.2020 включно. За цих обставин суд дійшов висновку, що позивач з позовними вимогами до відповідача звернувся в межах визначеного законом строку позовної давності, що не спростовано відповідачем. Більше того, у постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що застосування частини другої статті 785 ЦК України, як особливої міри відповідальності, визначеної законодавцем за правовою природою як неустойка та має певну специфіку у застосуванні щодо непоширення на неї скороченого строку позовної давності (оскільки частиною другою передбачено право сторони стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору), а зокрема, щодо незастосування до неї положень статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій по закінченню 6 місяців, оскільки інше передбачено частиною другою статті 785 ЦК України.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Шнуркова Олександра Олександровича слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 1142,41 грн та неустойку в сумі 490,72 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 203,52 грн.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шнуркова Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі 1142 /одну тисячу сто сорок дві/грн 41 коп, неустойку в сумі 490 /чотириста дев'яносто/грн 72 коп та судовий збір в сумі 203 /двісті три/грн 52 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26 червня 2023 р.
Суддя Д.О. Бездоля