65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1546/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” за вх.№2-814/23 від 08.06.2023, подану у справі №916/1546/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” (69035, м. Запоріжжя, вул. Брянська, буд. 15, офіс 25, код ЄДРПОУ 41071921)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод” (65121, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 32, корп. А, код ЄДРПОУ 07756801)
про стягнення, -
за участю представників сторін: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод” про стягнення 225171,88 грн., з яких: 163000 грн. основного боргу, 6323,51 грн. 3% річних, 46470,29 грн. інфляційних втрат та 9378,08 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд 147400 грн. основного боргу, 2000 грн. пені, 6323,51 грн. 3% річних, 46470,29 грн. інфляційних втрат та 3143,85 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
08.06.2023 за вх.№2-814/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу. У поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 9500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” за вх.№2-814/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2023 о 17:40.
20.06.2023 за вх.№20209/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. У поданому клопотанні відповідач не погоджується із зазначеною позивачем сумою витрат нa професійну правничу допомогу та вказує, що позивач у додатковій угоді №1 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 таку послугу як підготовка заперечення на клопотання про зменшення штрафних і компенсаційних санкцій не зазначив; заперечення на клопотання про зменшення штрафних і компенсаційних санкцій аналогічні з такими же клопотаннями які подавалися у справах, №№ 916/1445/20, 916/1448/20, 916/1467/20, 916/2313/22, 916/2309/22, 916/2301/22, 916/1413/23, 916/1496/23, 916/1414/23 де сторонами у справі виступали ті ж сторони, а предмет спору також був стягнення заборгованості по договору разом із штрафними санкціями, а отже у складанні такої заяви на думку відповідача великої складності немає. Також відповідач зазначає, що позивачем аналогічні позовні заяви вже подавались неоднократно (справи №№ 916/1445/20, 916/1448/20, 916/1467/20, 916/2313/22, 916/2309/22, 916/2301/22, 916/1413/23, 916/1496/23, 916/1414/23), тобто у позивача не виникло великої складності у підготовці позовної заяви. Окрім того, акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У судове засідання 20.06.2023 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви належним чином повідомлені, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути подану заяву у судовому засіданні 20.06.2023.
Заява за вх.№2-814/23 у справі №916/1546/23 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” за вх.№2-814/23, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 9500 грн. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:
- договір-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021, укладений між АБ “Сергія Жечева” (адвокатське бюро) та ТОВ “Груп Інтрейд” (клієнт). Відповідно до змісту договору предметом даного договору є надання адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів; сторони домовились, що надання правової допомоги за цим договором безпосередньо здійснюватиметься керівником адвокатського бюро - адвокатом Жечевим Сергієм Олександровичем або іншим адвокатом, що оформлюється ордером на адвоката; на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта; обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару та узгоджується у розрахунку гонорару; гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється актом приймання-передачі наданої правової допомоги; загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всієї правової допомоги, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі наданої правової допомоги за цим договором протягом строку його дії; оплата послуг здійснюється за фактом їх падання на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом 30-ти днів з дня підписання акту приймання-передачі правової допомоги або сплачується клієнтом наперед;
- додаткову угоду №1 від 01.02.2021 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021, якою сторони визначили вид послуг та їх вартість;
- додаткову угоду №2 від 30.12.2022 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2023;
- акт приймання-передачі від 01.06.2023 наданої правової допомоги до договору-доручення про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2021, відповідно до якого: підготовка позовної заяви до TOB “ОАЗ” про стягнення заборгованості у розмірі 225171,88 грн. (№916/1546/23) - 5000 грн.; підготовка заперечення на клопотання про зменшення штрафних і компенсаційних санкцій по №916/1546/23 - 1500 грн.; участь та представництво адвокатом інтересів клієнта у судовому засідання по справі №916/1546/23, яке відбулося 31.05.2023 - 3000 грн.; загальна сума гонорару - 9500 грн.; розрахунок до акту приймання-передач від 01.06.2023;
- рахунок-фактуру №СФ-0000108 від 01.06.2023 на суму 9500 грн. та платіжну інструкцію №1230 від 02.06.2023 на суму 9500 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”).
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення” цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв'язку з вирішенням спору в суді.
У відповідності до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву та інші процесуальні документи адвокатом складено якісно, як і представництво адвоката інтересів клієнта у судовому засіданні, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ “Груп Інтрейд” у суді, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 9500 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.
Господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру завалених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судом встановлено їх обґрунтованість та співмірність, а посилання відповідача на наявність у господарському суді аналогічних справ між тими сторонами не створюють підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, окрім того, господарський суд враховує, що при винесення рішення у справі судом у відповідності до ч.9 ст. 129 ГПК України було покладено судові витрати на відповідача та стягнуто з відповідача на користь позивача повну суму судового збору.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та доведеними, а отже суд дійшов висновку про задоволення поданої заяви та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 9500 грн., у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу судом відмовляється у зв'язку з його недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” за вх.№2-814/23 - задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський авіаційний завод” (65121, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 32, корп. А, код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Груп Інтрейд” (69035, м. Запоріжжя, вул. Брянська, буд. 15, офіс 25, код ЄДРПОУ 41071921) 9500 /дев'ять тисяч п'ятсот/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 23.06.2023.
Суддя Ю.С. Бездоля