26 червня 2023 року Справа № 915/949/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жиган А.О.,
представника позивача: не з'явився,
представників відповідачів: не з'явилися,
у присутності Білоусова Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Фермерського господарства “Канон” за вх.№7791/23 від 14.06.2023 про забезпечення позову у справі
за позовом: Фермерського господарства “Канон” (57400, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Березанка, вул.Степова, буд.18-А, кв.1; ідент.код 20887175; адреса ел.пошти: grinjer_v@ukr.net),
до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.34; ідент.код 38312932; адреса ел.пошти: mykolaiv@land.gov.ua),
до відповідача-2: Коблівської сільської ради (57453, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Коблеве, вул.Одеська, буд.4; ідент.код 04375748; адреса ел.пошти: koblevorada@ukr.net),
про: визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.
Фермерське господарство “Канон” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Коблівської сільської ради, в якій просив суд:
1) визнати за Фермерським господарством “Канон” право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім'я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-М К №012844 від 09.11.1995 року;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №9143/0/14-18-СГ від 20.12.2018 “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність”;
3) витребувати у Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на користь Фермерського господарства “Канон” земельну ділянку з кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га.
Ухвалою суду від 16.06.2023 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Разом з позовною заявою позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити наступні заходи забезпечення вказаного позову:
- заборонити фізичним особам, фізичним особам-підприємцям, підприємствам, установам, організаціям здійснювати використання земельної ділянки з кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га;
- органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” - суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, подальшого передачі у користування (оренди, суборенди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна: земельною ділянкою з кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га, - до вирішення спору по суті.
Ухвалою суду від 16.06.2023 заяву позивача про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом учасників справи на 26.06.2023. Запропоновано позивачу надати суду докази в підтвердження викладених ним у заяві обставин, зокрема, понесення ним витрат на обробіток та засів спірної земельної ділянки зерновими сільськогосподарськими культурами.
26.06.2023 на виконання вказаної ухвали від позивача до суду надійшли відповідні докази.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідачі вимоги та доводи позивача викладені в заяві про забезпечення позову не спростували.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви про забезпечення позову по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 26.06.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву позивача суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до норм ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.3 ст.137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для забезпечення позову надав оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття запропонованих ним заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Судом встановлено, що за державним актом ІІІ-МК №012844 від 09.11.1995 засновник позивача - ОСОБА_1 отримав у постійне користування спірну земельну ділянку площею 10,0 га для розширення селянського фермерського господарства.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.02.2020 за Коблівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га.
В подальшому, на підставі рішення Коблівської сільської ради №16 від 07.10.2022 «Про передачу в оренду земельних ділянок» між Коблівською сільською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_2 , як орендарем, укладено Договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності від 18.11.2022, зокрема і спірної земельної ділянки за кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га, терміном до 07.10.2023.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач, зокрема, вказує, що наразі у Фермерського господарства “Канон” є діючий державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Реєстрація за Коблівською сільрадою права комунальної власності на спірну земельну ділянку, та подальше укладанням договору оренди з гр. ОСОБА_2 порушує право позивача на володіння та користування землею.
Також позивач стверджує, що Фермерське господарство “Канон” здійснило витрати на обробіток спірної земельної ділянки, вклало грошові кошти у майбутній врожай сільгоспкультур, який наразі під загрозою знищення або в подальшому може бути зібраний іншою особою.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду наступні докази:
- копія податкової декларації позивача, як платника єдиного податку четвертої групи, від 18.02.2023 з додатком №1 «Відомості про наявність земельних ділянок», відповідно до якої за позивачем рахується лише спірна земельної ділянки площею 10 га;
- копії платіжних інструкцій від 30.06.2022, 22.11.2022 та 09.05.2023 про сплату позивачем єдиного податку для сільгосптоваровиробників;
- копія укладеного 24.07.2022 між позивачем та Фермерським господарством «Корал» договору №1 на виконання сільськогосподарських робіт по обробітку спірної земельної ділянки з додатками №1 та №2 до такого договору;
- копія акту від 02.06.2023 приймання-передачі наданих у серпні 2022 року - квітні 2023 року послуг по обробітку землі за договором №1 від 24.07.2022;
- копія рахунку №402 від 02.06.2023 на оплату послуг по обробітку землі за договором №1 від 24.07.2022;
- копія повідомлення керівника позивача до органів національної поліції в порядку ст.214 КПК України за вх.№1278-2023 від 01.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.197-1 КК України, а саме самовільне зайняття спірної земельної ділянки, чим завдано користувачу значної шкоди.
Позивач зазначає, що має обґрунтовані побоювання, що орендар спірної земельної ділянки - ОСОБА_2 може вчинити дії з орання та засіву такої земельної ділянки іншими сільськогосподарськими культурами, що в подальшому вплине на майнові інтереси позивача. Виникнуть спори щодо власності на майбутній врожай та право користування земельною ділянкою, навіть у разі ухвалення судом рішення на користь позивача.
Оскільки позивачем підтверджено витрати на обробіток та засів спірної земельної ділянки багаторічною сільгоспкультурою, з метою недопущення порушення прав позивача на майбутній врожай, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , як орендарю за Договором оренди земельних ділянок від 18.11.2022, та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати використання спірної земельної ділянки.
Крім того, позивач вказує, що він звернувся до суду із заявою про забезпечення позову з метою усунення перешкод для подальшого виконання рішення у справі, адже незастосування заходів забезпечення, вказаних у заяві, може суттєво ускладнити чи взагалі унеможливити виконання такого рішення та перешкодити ефективному захисту порушених прав та інтересів позивача. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо нерухомого майна не призведе до порушення прав відповідача, оскільки лише тимчасово обмежить право Коблівської сільради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та усуне потребу позивача у повторному зверненні до суду з іншими позовами для відновлення своїх прав.
Судом прийнято до уваги, що Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 по справі №916/3710/22 наголошував на тому, що зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Судом прийнято до уваги, що оскільки Коблівська сільрада у 2022 році вже передала ОСОБА_2 у користування на праві оренди спірну земельну ділянку терміном до 07.10.2023, то в подальшому Коблівська сільрада не позбавлена можливості вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, подальшого передачі у користування (оренди, суборенди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо спірної земельної ділянки.
За такого, суд погоджується з доводами позивача, що вказані обставини свідчать про реальну можливість Коблівської сільради у будь-який час розпорядитись спірною земельною ділянкою.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників. Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів, зокрема, відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».
За такого вбачається, що запропонований позивачем захід забезпечення позову - заборона суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має на меті гарантувати виконання у майбутньому рішення суду.
При цьому сам факт наявності у відповідача права власності на землю вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном.
Судом враховано, що у випадку, зокрема, відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, в подальшому у разі задоволення позову, виконання рішення суду буде неможливим або утрудненим.
Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.
Крім того, судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.
З огляду на вище наведені приписи чинного законодавства, а також приймаючи до уваги фактичні обставини справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, у визначений ним спосіб, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення його порушених чи оспорюваних прав.
Керуючись ст.ст.136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд,-
1. Заяву Фермерського господарства “Канон” за вх.№7791/23 від 14.06.2023 про забезпечення позову, - задовольнити.
2. Заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати використання земельної ділянки з кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га.
3. Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” - суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, подальшого передачі у користування (оренди, суборенди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна: земельною ділянкою з кадастровим номером 4820983500:08:000:0203 площею 10,0 га.
4. Ухвала є обов'язковою та набирає законної сили з 26.06.2023 року.
5. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох років.
6. Примірник ухвали з гербовою печаткою направити заявнику.
За даною ухвалою:
Стягувач: Фермерське господарство “Канон” (57400, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Березанка, вул.Степова, буд.18-А, кв.1; ідент.код 20887175).
Боржники:
- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
- Коблівська сільська рада (57453, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Коблеве, вул.Одеська, буд.4; ідент.код 04375748; адреса ел.пошти: koblevorada@ukr.net),
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення.
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписана суддею 27.06.2023 року.
Суддя М.В.Мавродієва