27 червня 2023 року Справа № 915/152/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (03151, м. Київ, вул.Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, код ЄДРПОУ 38926880, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)
до відповідача: Державного підприємства "Хлібна база № 76" Державного агентства резерву України (55310, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с-ще Кавуни, вул.Елеваторна, 10, код ЄДРПОУ 20885124, e-mail: document@gosrezerv.gov.ua)
про: стягнення збитків
10.02.2022 Акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 7.4-04/1/261 від 08.02.2022 (вх. №2106/22) про стягнення з Державного підприємства "Хлібна база № 76" Державного агентства резерву України збитків у розмірі 160680,96 грн. та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.
Після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області суддя Адаховська В.С. перебувала у відпустці.
19.08.2022, на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2022, на адресу Господарського суду Миколаївської області через Господарський суд Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви № б/н від 06.05.2022 (вх. № 3253/22), відповідно до якої позивач просив суд поновити строк для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви та відкрити провадження у справі. Можливість поновлення строку позивач обґрунтовує відсутністю об'єктивної можливості усунути недоліки позовної заяви до травня 2022 року, у зв'язку з воєнними діями в Україні, частими повітряними тривогами та ракетними ударами по всій території України, зокрема у м. Києві.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2022, зокрема, поновлено Акціонерному товариству "Аграрний фонд" строк для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви; прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами; надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 26.10.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою суду від 26.10.2022 про відкриття провадження у справі отримане відповідачем 10.11.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 5400500834508).
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних та святкових днів, тривав до 25.11.2022 включно.
Однак протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
27.01.2023 від позивача на адресу електронної пошти господарського суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи № б/н та б/дати (вх. № 1041/23), в якій товариство просить долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують факт перебування у відповідача зерна кукурудзи, яке належало позивачу на праві власності, а саме копію складської квитанції на зерно від 16.11.2020 № 3427 (АЧ № 730927).
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи, що відповідач не заперечив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі за наявними в ній матеріалами у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Між Акціонерним товариством "Аграрний фонд" (поклажодавець)(далі - АТ "Аграрний фонд") та Державним підприємством "Хлібна база № 76" Державного агентства резерву України (зерновий склад) (далі - ДП "Хлібна база № 76") 06.08.2019 укладено Договір складського зберігання зерна № 52-07/19 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а зерновий склад - прийняти на зберігання зерно зернових та круп'яних культур (далі - зерно) в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується складськими квитанціями та у встановлений строк на вимогу повернути його поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором, складськими квитанціями або відповідно до акта-розрахунку (додаток № 3 до Договору) (у разі проведення операцій з доробки зерна).
Згідно п. 1.2. Договору, кількість та якість зерна, що передається поклажодавцем на зберігання, визначені в складських квитанціях на зерно, що видаються зерновим складом одночасно з прийняттям зерна на зберігання.
Культура, рік врожаю, строк зберігання, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна зазначається в складській квитанції на зерно № 3427 від 16.11.2020 (п. 3.1.4. Договору).
Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, яке відповідає вимогам договору та складській квитанції, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі.
Відповідно до п. 13.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Так, відповідно до умов Договору, позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв на зберігання 162,080 тонн кукурудзи 3 класу, що підтверджується складською квитанцією на зерно № 3427 від 16.11.2020 і не спростовано відповідачем.
Сторонами у справі було укладено до Договору додаткові угоди № 1 від 06.08.2019, № 2 від 18.06.2020 та № 3 від 09.07.2020, якими було внесено зміни та доповнення до Договору.
Матеріали справи свідчать про те, що 04.02.2021 AT "Аграрний фонд" видало ДП "Хлібна база № 76" дозвіл-довіреність на відвантаження зерна № 09.3-02/21/08, згідно з яким AT "Аграрний фонд" надало дозвіл-довіреність на відвантаження кукурудзи 3 класу урожаю 2020 року в кількості 162,080 тонн на адресу ТОВ "Транссервіс 2008" через представника ТОВ "ОЗМАНТУС" Некрутенко Олександра Олеговича, паспорт серія НОМЕР_1 від 23.02.1999, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м.Києві, терміном з 04.02.2021 по 28.02.2021.
10.02.2021 з ДП "Хлібна база № 76" до ТОВ "Транссервіс 2008" трьома автомобілями з причепами ( НОМЕР_2 (причеп НОМЕР_3 ), НОМЕР_4 (причеп НОМЕР_5 ), НОМЕР_6 (причеп НОМЕР_7 )), здійснено перевезення зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року у кількості 81,520 тонн, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 10.02.2021 №№ 1-3.
Проте, листом від 11.02.2021 № 130-4-19/481 Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" повідомило AT "Аграрний фонд" про те, що вищевказані автомобілі портовим терміналом ТОВ "Транссервіс 2008" не можуть бути прийнятті, у зв'язку із невідповідністю показників зерна кукурудзи по показнику наявності посівного матеріалу (протруєно зерно малинового кольору), що не відповідає показникам, зазначеним в договорі поставки № 31-9.1/2021/11 від 02.02.2021.
11.02.2021 AT "Аграрний фонд" повідомило відповідача про неякісність зерна кукурудзи, яке прибуло з його складу та запропонувало прибути представнику ДП "Хлібна база № 76" для комісійного відібрання проб для проведення аналізу.
12.02.2021 комісією за участю представників ТОВ "Транссервіс 2008", AT "Аграрний фонд" та ДП "Хлібна база № 76" було складено акт відбору проб, яким встановлено, що проби із зерна кукурудзи, яке знаходиться в автомобілях НОМЕР_10, НОМЕР_8 та НОМЕР_9 містять протравлене зерно. Від відповідача вказаний акт підписано без зауважень виконуючим обов'язки генерального директора та начальником В.Т.Л. ДП "Хлібна база № 76".
У зв'язку із невідповідністю якості зерна, по показнику наявність посівного матеріалу (протруєне зерно малинового кольору), вищевказану кількість зерна було повернуто на ДП "Хлібна база № 76", що підтверджується актами повернення вантажу від 12.02.2021 та відмітками на товарно-транспортних накладних від 10.02.2021 № 1-3.
ДП "Хлібна база № 76" вказане зерно кукурудзи, для приведення його до належної якості, не прийняло у зв'язку з чим, AT "Аграрний фонд" було змушене направити його для здійснення очистки до ДП ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство".
Поряд з цим, з метою підтвердження факту неякісного зерна кукурудзи, що надійшло з ДП "Хлібна база № 76", було складено акти відбору проб(и) від 16.02.2021 № 3, № 4 та направлено проби зерна кукурудзи для проведення випробувань до Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції".
Згідно протоколів випробувань Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" від 17.02.2021 № 149-21, № 150-21, № 151-21 у зерні кукурудзи, яке прибуло з ДП "Хлібна база № 76" містилися протруєнні зерна пшениці та ячменю.
19.02.2021 ДП ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" прийняло 54,450 тонн зерна кукурудзи 3 класу, про що свідчить відповідна відмітка на товарно-транспортних накладних від 10.02.2021 № 1-2, видана 22.02.2021 складська квитанція на зерно № 3 (АЦ № 734154) і лист від 04.08.2021 № 43, та здійснило його очистку для приведення якісних показників зерна в норму, а також надало послуги з відвантаження для подальшого направлення вказаного зерна кукурудзи до ТОВ "Транссервіс 2008".
Таким чином, у зв'язку із ситуацією, що склалась позивачу було виставлено на оплату наступні витрати:
- Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЗМАНТУС" за здійснений комплекс послуг з перевезення кукурудзи 3 класу в кількості 162,080 тонн з ДП "Хлібна база № 76" (Миколаївська обл., с. Кавуни) на ТОВ "Транссервіс 2008" (Одеська обл., с. Молодіжне), повернення його з ТОВ "Транссервіс 2008" на ДП "Хлібна база № 76" та перенаправлення на ДП ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" (Черкаська обл., с. Поташ) на суму 131464,75 грн на підставі актів наданих послуг від 26.02.2021 № 1 та № 3 до договору транспортно-експедиторського обслуговування № 09-10.3/20 від 02.11.2020;
- Державним підприємством "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" за відбір проб для аналізу, здійснення лабораторних досліджень та оформлення результатів таких досліджень, а саме, складення протоколів випробувань від 17.02.2021 № 149-21, № 150-21, № 151-21 на суму 5546,44 грн, на підставі актів надання послуг від 22.02.2021 № 958 та № 959 за договором про надання послуг №1287 від 15.09.2016;
- Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" за послуги з приймання, зберігання зерна кукурудзи, оформлення складських документів, очищення зерна та відвантаження зерна на загальну суму 11582,77 грн на підставі актів наданих послуг від 31.05.2021 № 1438, № 1443 та №1444).
AT "Аграрний фонд" здійснив оплату вказаних витрат у повному обсязі, що підтверджується платіжними доручення від 18.03.2021 № 1099 та № 1100, від 16.02.2021 №663, від 19.02.2021 № 720, від 08.07.2021 № 2451 та № 2452, від 09.07.2021 № 2456, від 12.07.2021 № 2483, від 15.07.2021 № 2568, від 19.07.2021 № 2209, № 2210 та № 2211.
Поряд з цим, при здійсненні очистки зерна кукурудзи для приведення якісних показників до показників передбачених ДСТУ 4525:2006 відбулася втрата 1,530 тонн зерна кукурудзи 3 класу 2020 року врожаю, що засвідчується актом на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав від 24.02.2021.
Позивач стверджує, що у зв'язку із неналежним виконання ДП "Хлібна база № 76" свого зобов'язання за договором складського зберігання зерна № 52-07/19 від 06.08.2019, що призвело до погіршення якісних показників кукурудзи 3 класу 2020 року, AT "Аграрний фонд" понесло додаткові витрати на послуги з перевезення, проведення лабораторних досліджень, приймання, очищення, відвантаження тощо та втратило 1,530 тонн зерна кукурудзи.
Вартість втраченого зерна розрахована на підставі довідки Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури урожаю 2019/2020 років станом на 03.03.2021 в Миколаївській області, у якій було зафіксовано ціну на кукурудзу 3 класу, яка становила 7900,00 грн/тонну.
Отже, загальна вартість втраченого зерна становить 12087,00 грн (1,530 т * 7900,00 грн).
Згідно наданого розрахунку позовних вимог, загальний розмір збитків становить 160680,96 грн (131464,75+5546,44+11582,77+12087,00).
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено вимогу № 8-04/451 від 03.03.2021 про перерахування на рахунок позивача заборгованості у розмірі 160680,96 грн. Проте, вищезазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Відповідачем збитки в сумі 160680,96 грн не оплачено і досі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Так, до регулювання спірних правовідносин, що випливають зі зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Правовідносини між власниками зерна та суб'єктами зберігання зерна регулюються також Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна являє собою комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Частиною 4 статті 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
Відповідно до частини другої статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Стаття 950 Цивільного кодексу України передбачає, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Аналогічні положення викладені також у статті 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Судом враховано, що згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до статті 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено у п. 4.1.1., 4.1.5., 4.1.6. Договору зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, яка відповідає вимогам Договору та складській квитанції, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі; з моменту закладки та протягом зберігання зерна проводити систематичний контроль його стану , перевіряти якість зерна у визначені терміни та за ознаками: температура зернової маси, вологість, зараженість шкідниками, запах, колір, інші показники якості, що нормуються чинною документацією або умовами Договору; у разі виявлення погіршення якісних показників зерна зерновий склад повинен протягом одного робочого дня з моменту виявлення скласти акт та в той же день повідомити про це поклажодавця.
Відповідно до п. 6.3. Договору у разі втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна зерновий склад за власний рахунок відшкодовує поклажодавцю його вартість за ринковими цінами, які склалися на момент виявлення такої втрати (нестачі) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна, але в будь-якому разі не нижче його закупівельної вартості, а також виплачує поклажодавцю штраф у розмірі 10% від вартості втраченого та/або пошкодженого зерна.
Пунктом 12.4. Договору, зокрема, зерновий склад погоджується нести відповідальність у повному обсязі згідно з розділом 6 цього Договору та відшкодувати поклажодавцю всі понесені ним витрати та збитки у зв'язку з таким порушенням.
Таким чином, умовами Договору сторони погодили, що саме відповідач несе матеріальну відповідальність за втрату (нестачу) та/або пошкодження (втрата якісних показників) зерна, яке було прийнято ним на зберігання.
Розрахунок заборгованості здійснений за цінами Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури врожаю 2019/2020 років станом на 03.03.2021, як це встановлено в Договорі.
Довідкою Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури врожаю 2019/2020 років станом на 03.03.2021 визначено вартість зерна кукурудзи 3 класу по Миколаївській області - 7900,00 грн/тонну.
За наведеного, наданий позивачем розрахунок заборгованості за цінами Аграрної біржі про ринкові ціни на зернові культури та продукти їх переробки станом на 03.03.3021 року, тобто на дату виявлення пошкодження (втрати якісних показників), здійснений у відповідності до п. 6.3 Договору.
Позивачем також надано в якості доказів здійснення оплати понесених збитків у зв'язку з погіршенням якісних показників зерна кукурудзи копії платіжних доручень від 18.03.2021 № 1099 та № 1100, від 16.02.2021 № 663, від 19.02.2021 № 720, від 08.07.2021 № 2451 та №2452, від 09.07.2021 № 2456, від 12.07.2021 № 2483, від 15.07.2021 № 2568, від 19.07.2021 № 2209, № 2210 та № 2211.
При цьому, суд зазначає, що протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання.
Отже, в даному випадку протиправна поведінка відповідача виявилась у порушенні відповідачем умов Договору в частині належного зберігання переданого йому позивачем зерна кукурудзи 3 класу.
Внаслідок такої протиправної поведінки у зв'язку із неналежним виконанням ДП "Хлібна база № 76" свого зобов'язання за договором складського зберігання зерна № 52-07/19 від 06.08.2019, що призвело до погіршення якісних показників кукурудзи 3 класу 2020 року, AT "Аграрний фонд" понесло додаткові витрати на послуги з перевезення, проведення лабораторних досліджень, приймання, очищення, відвантаження тощо та втратило 1,530 тонн зерна кукурудзи.
За приписами ст. 13, 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів сплати грошових коштів у сумі 160680,96 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Аграрний фонд" до Державного підприємства "Хлібна база № 76" Державного агентства резерву України про стягнення 160680,96 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Сплачений позивачем судовий збір у сумі 2481,00 грн підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача (ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Хлібна база № 76" Державного агентства резерву України (55310, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, с-ще Кавуни, вул.Елеваторна, 10, код ЄДРПОУ 20885124) на користь Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (03151, м.Київ, вул.Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, код ЄДРПОУ 38926880) 160680,96 грн. - збитки, а також 2481,00 грн. - судовий збір.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська