61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
27.06.2023 Справа №905/551/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро
до відповідача: Державне підприємство “Вугільна компанія "Краснолиманська", м.Родинське, м.Покровськ, Донецька область
про стягнення 189 170,00грн
Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська задізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про стягнення штрафу в сумі 189 170,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем в накладній №48050207 маси вантажу у вагонах №56927973, №63660351, про що було складено комерційний акт №450003/316 від 15.11.2022.
Ухвалою від 15.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
30.05.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (з додатками). Відзив та додані до нього документи підписані кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом. Підпис перевірено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 30.05.2023.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 189170,00грн., у разі задоволення позовних вимог - зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати за перевезення (до 18 917,00грн.).
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на обставини того, що оскільки в накладній №48050207 від 12.11.2022 мала відноситься до опису предмета застави у відповідності з частиною 1 статті 584 ЦК України, прийнявши вантаж до перевезення за вказаною накладною, залізниця визнала наявність вантажу у кількості, передбаченій накладною, для цілей договору застави (розділ 24 накладної). Вантажовідправник здав, а залізниця прийняла вантаж до перевезення за залізничною накладною №48050207 у кількості 15 вагонів без зауважень. Факт правильного завантаження підтверджується звітом від 16.05.2023 контрольного зважування та відправлення вантажу з відміткою в накладній тієї маси, яка була навантажена. При складання комерційного акту №450003/316 від 15.11.2022 на станції Нижнєдніпровськ-вузол Придніпровської залізниці порушені ст.ст.7, 8 Правил складання актів, оскільки результати перевірки визначення маси усієї партії відсутні, а долучена тільки виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах з відміткою двох спірних вагонів. Розрахунок позивача суми штрафу із проїзної плати є не правильним, оскільки відповідальність у вигляді штрафу встановлена за сам факт неправильного зазначення певних відомостей у накладній, незалежно від кількості допущених порушень у ній при складанні. За розрахунком відповідача сума штрафу становить 94585,00грн. (18917,00грн. х 5 + 94585,00грн.).
20.06.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. У відповіді на відзив позивач просить поновити строк на подачу відповіді на відзив, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Заперечуючи проти обставин, викладених відповідачем, позивач зазначив, що доданими до позовної заяви документами підтверджується факт порушення відповідачем статті 122 Статуту залізниць України, правил перевезення вантажу, а тому заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими. Посилання відповідача на статтю 233 ГК України та статтю 551 ЦК України, як підставу для зменшення розміру штрафу, позивач також вважає безпідставними, виходячи з того, що штрафна санкція не є договірною, а випливає зі положень статей 118, 122 Статуту, яким чітко визначено розмір штрафу.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на подачу відповіді на відзив, суд зазначає, що частиною 4 статті 166 ГПК України передбачено, що відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 15.05.2023 встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 15 днів з дня отримання відзиву. Як зазначає позивач, відзив на позов було отримано 07.06.2023. Відповідь на відзив надійшла до суду 20.06.2023, тобто в строк встановлений судом.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
12.11.2022 зі станції Родинська Донецької залізниці, згідно залізничної накладної №48050207, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» відправило вантаж груповою відправкою - вугілля кам'яне, із визначенням станції призначення - Черкаси Одеської залізниці.
Відповідно до накладної №48050207 за відомістю вагонів маса вантажу у вагоні №56927973 складає 69000 кг (нетто), у вагоні №63660351 - 69000 кг (нетто).
Згідно з розділу 26, 28 вищезазначеної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) Заводський №541 відправником.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відтак, з оформленням та підписанням накладної №48050207 ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» засвідчило, що маса вантажу (нетто) у вагоні №56927973 становить 69000 кг. та у вагоні №63660351 становить 69000 кг.
На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування було виявлено, що маса вантажу у вагонах №56927973 та №63660351 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами перевірки вантажу працівниками станції Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми та комерційний акт №450003/316 від 15.11.2022.
Вагони №56927973 та №63660351 по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було відчеплено та відправлено на станцію Черкаси Одеської залізниці за досилочною накладною №46923264.
Відповідно до комерційного акту №450003/316 від 15.11.2022 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, позивачем було проведено контрольне зважування вагонів за залізничною накладною №48050207 на 150тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, та встановлено, що по документу у вагоні №56927973 нетто 69000кг, по вагам нетто 66000кг, що менше документа на 3000кг, у вагоні №63660351 нетто 69000кг, по вагам нетто 66600кг, що менше документа на 2400кг. Навантаження вантажу в обох вагонах на рівні та вище бортів на 5см, марковано повздовжніми борознами, маються скоси вантажу над 7 люком за рухом поїзда довжиною 1,3м, по ширині вагони, глибиною 1,7м. поглиблень немає, маркування не порушене. Вагони бездверні, розвантажувальні люки закриті. Вагони технічно справні, течі вантажу немає.
Відповідно до приписів частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з частиною 2 статті 908 ЦК України та частини 5 статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 3 статті 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізноїплати та інших платежів за
перевезення (п.6 Статуту залізниць України).
Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
Враховуючи викладене, та приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін визначених в ній прав та обов'язків.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (ст.2 Статуту залізниць України).
На підставі вказаного Статуту наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, затверджені Правила приймання вантажів до перевезення (7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб.
Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
Відповідно до пункту 2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
У графі 55 накладної №48050207 зазначений представник відправника Харитонов А.С.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
Таким чином, позивач не зобов'язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначених у накладній.
З матеріалів справи вбачається, що на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно з пунктом 24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або
неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Частиною 2 ст.129 Статуту встановлено, що у разі встановлення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт.
Пунктом 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів встановлено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно до ст. 122 Статуту залізниць України. Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код, адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 цього статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
Таким чином, у випадку невідповідності маси вантажу інформації визначеної у провізних документах складається комерційний акт і саме він є належним та допустимим доказом такої невідповідності.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334.
При видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом (п.6 Правил складання актів).
Пунктом 8 Правил складання актів, передбачено, що комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.
Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідає вимогам чинного законодавства.
За правилами пункту 10 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002р. Міністерства транспорту України (далі Правила складання актів), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, у пункті 10 Правил складання актів імперативно визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Наданий в обґрунтування позовних вимог комерційний акт на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці підписали: ДСЗ Лобов В.Т., агент з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 , прийомоздавальник вантажу та багажу ОСОБА_2 .
На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав наказ №76 від 07.02.2022р. начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, за змістом якого у зв'язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) за правильність складання та підписання комерційних актів призначено, зокрема, агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 та пройомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_2
ОСОБА_3 згідно наказу від 16.06.2022 №438/ос є заступником начальника станції, а отже є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
Зі змісту розділу “Д” спірного комерційного акту вбачається, що переваження проводилось у присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до посадової інструкції від 18.03.2019 агента з розшуку вантажів та багажу, ОСОБА_1 здійснює зважування на електронно-тензометричних вагах вагонів, що потребують перевірки ваги в статичному режимі, а отже вказана особа має право підписувати комерційні акти як працівник станції, який особисто здійснював перевірку в силу положень п.10 Правил складання актів.
Відповідно до наказу №76 від 07.02.2022 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, у зв'язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) за правильність складання та підписання комерційних актів призначено відповідальною, зокрема, прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_2 .
Разом з тим, комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/316 від 15.11.2022 зареєстровано на станції призначення Черкаси Одеської залізниці під №450003/316/3 від 19.11.2022, відповідно до п.62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом №147-Ц від 04.06.2003р. Укрзалізниці.
Враховуючи положення пункту 12 Правил складання актів, станцією призначення в розділі “Є” комерційного акту №450003/316/3 зроблено відмітку “Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено”.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги зміст пункту 10 Правил складання актів, суд дійшов висновку, що комерційний акт №450003/316 від 15.11.2022 підписаний особами, повноваження яких підтверджені належним чином.
Разом з цим, вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, внаслідок чого приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Крім того, судом враховано, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладних саме відправником. При цьому, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційному акті.
Наразі, відповідно до технічного паспорту засобів ваговимірювальної техніки заводський №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (міжповірочний інтервал - 12 місяців), а повірка - здійснювалась 27.09.2022, ваги були визнані придатними для застосування.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №56927973 та №63660351 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №48050207. Не зазначення у комерційному акті про обставини чи відомостей, про які вказує відповідач у відзиві, не впливає на встановлення шляхом зважування нестачі вантажу проти документа та вантажопідйомності.
Згідно із статтями 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №56927973 та №63660351 становила 18917,00грн.
За даними комерційного акту №450003/316 від 15.11.2022 маса вантажу у вагоні №56927973 складає 66000кг (нетто), у вагоні №63660351 складає 66600кг (нетто)
Таким чином, різниця становить 3000 кг (69000кг - 66000кг) та 2400 кг (69000кг - 66600кг).
Провізна плата за перевезення вантажу за накладною №48050207 у вагоні: №56927973 складає 18917,00грн.
Провізна плата за перевезення вантажу за накладною №48050207 у вагоні: №63660351 складає 18917,00грн.
На підставі викладеного, сума штрафу, яка підлягає стягненню складає 189170,00грн. (94585,00грн. (18917,00 х 5) + 94585,00грн. (18917,00 х 5)), що відповідає приписам чинного законодавства та заявленим вимогам позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення штрафу в сумі 189 170,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що доводи та міркування відповідача, не спростовують висновків суду та не суперечать встановленим судом дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Доводи відповідача ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства, тому не приймаються судом.
Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про зменшення судом суми штрафу до однієї провізної плати суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Отже, звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, а саме, надмірність розміру штрафу порівняно зі збитками позивача.
Проте, відповідно до статті 42 та абзацу 5 статті 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
З огляду на наведене, зазначені відповідачем обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось об'єктивних та незалежних від відповідача обставин.
Нарахування штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати встановлено законодавчо в п.118 Статуту залізниць України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України. У суду відсутні підстави оцінювати цей розмір штрафу, як надмірно великий.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.
Враховуючи ту обставину, що спір виник з вини відповідача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення штрафу в сумі 189 170,00грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м.Родинське, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 31599557) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49602, м.Дніпро, вул.Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф за невірно зазначену в накладній масу вантажу у розмірі 189 170,00грн., а також судовий збір в сумі 2837,55грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 27.06.2023.
Суддя М.О. Лейба