20.06.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3385/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бондарєв Е.М.) від 06.03.2023р. у справі № 904/3385/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 28, ідентифікаційний код 30299519)
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Українська, буд. 4, ідентифікаційний код 05669819)
про стягнення 2 083 947,60 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 35 896,60 грн. 3% річних, 349 805,13 грн. інфляційних втрат, 404 655,79 грн. пені, -
У жовтні 2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" заборгованості на загальну суму 2 874 305,12 грн., з яких: - 2 083 947,60 грн. заборгованість за поставлену продукцію; - 35 896,60 грн. 3% річних за загальний період з 15.02.2022 по 20.09.2022; - 349 805,13 грн. інфляційні втрати за загальний період з лютого по серпень 2022 року; - 404 655,79 грн. пеня за загальний період з 15.02.2022 по 13.09.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки продукції № 500/19 від 30.12.2019 в частині своєчасної та повної оплати за отриману продукцію.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023р. у справі № 904/3385/22 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" 2 083 947,60 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 35 896,60 грн. 3% річних, 349 805,13 грн. інфляційних втрат, 404 655,79 грн. пені та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 43 114,58 грн.
Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Дніпровагонмаш", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023р. у справі № 904/3385/22 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення сум пені у розмірі 404 655,79грн., 3% річних у розмірі 35 896,60грн. та інфляційних втрат у розмірі 349 805,13грн., та ухвалити нове рішення, яким змінити рішення в частині розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зокрема вказує, що позивачем невірно здійснені нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу, на що не звернув уваги суд першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023р. у справі № 904/3385/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.06.2023р.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача щодо неправильного розрахунку суми пені та 3% річних, втім заперечує проти неправильності розрахунку інфляційних втрат, які здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідачем подано відповідь на відзив, у якому він наполягає на обгрунтованості його контр-розрахунку інфляційних втрат.
Сторони наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.
Враховуючи вищенаведене, приписи ч.ч. 11-13 ст. 270 ГПК України, а також те, що явка представників сторін в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровагонмаш" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 500/19 поставки продукції (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого в порядку та відповідно до умов договору та додатків до нього, які після підписання сторонами є невід'ємною частиною договору, постачальник зобов'язався поставляти покупцю продукцію в кількості і по цінах, наведеним у Специфікації (п.1.2 договору), а покупець прийняти і оплати її.
Відповідно до п. 1.2 договору, щомісячний обсяг продукції, яка постачається постачальником та приймається покупцем, визначається в межах до 20 000 м3, а саме Матеріали зварювальні. Захисні гази для дугової зварки та різки (Суміш газова зварювальна М21 відповідно до ДСТУ ISO 14175-2014) в кількості поставки 20 000 м3 , за ціною 28,80 грн. з ПДВ.
01 листопада 2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору, якою до п. 1.2 договору внесено зміни та викладено його в наступній редакції: Специфікація Продукції: Щомісячний обсяг Продукції, яка постачається Постачальником та приймається Покупцем, визначається в межах до 20 000 м3. Найменування продукції - Матеріали зварювальні. Захисні гази для дугової зварки та різки (Суміш газова зварювальна М21 відповідно до ДСТУ ISO 14175-2014); Кількість поставки (м3) (0-20 000); Ціна грн. (без ПДВ) - 70,00; Ціна грн. (з ПДВ) 84,00.
Відповідно до п.3.2 договору фактичний розмір поставленої постачальником та спожитої покупцем продукції, визначається обома сторонами на підставі показань вузла автоматизованого обліку в складі:
- лічильник газу промисловий для комерційного обліку (Курс-01);
- коректор об'єму газу "Тандем -ТР";
- GSM датчик зі здатністю в он-лайн режимі вести cторонами облік спожитої продукції із виведенням даних на екран комп'ютерної техніки, та зберігання таких даних в пам'яті комп'ютера.
Зазначений вузол автоматизованого обліку є лічильником комерційного приладу обліку обсягу спожитої покупцем продукції.
Відповідно до п. 3.6 договору умови оплати - подекадний платіж. В останній робочий день кожної декади поточного місяця уповноважені представники сторін, зазначені в п. 3.5 договору, знімають показання з вузла автоматизованого обліку та складають "Акт зняття показань з вузла автоматизованого обліку". На підставі цього Акту визначається кількість поставленої протягом декади постачальником, та прийнятої покупцем продукції, та оформлюють видаткову накладну. Разом з рахунком на оплату постачальник передає наступні документи: видаткову накладну. Видаткова накладна датується останнім днем кожної декади поточного місяця. Оплата відбувається за рахунками постачальника, якщо рахунки відповідають умовам договору, в них вказана діюча ціна та кількість фактично поставленої продукції та за наявності вищевказаних документів.
Покупець зобов'язаний здійснити в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок оплату за поставлену постачальником та прийняту покупцем продукцію протягом 3-х банківських днів з моменту одержання рахунку з документами, вказаними в п. 3.6 договору (п. 3.7 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.8.1 договору). У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити умови договору за 10 банківських днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п.8.2 договору).
Позивач стверджує, що на виконання умов договору у січні, лютому та у березні 2022 року здійснив поставку продукції на загальну суму 2 965 267,20 грн. за наступними видатковими накладними:
- №РН0000244 від 31.01.2022 - 9 825,9 м3 продукції на суму 825 375,60 грн.;
- №РН0000353 від 11.02.2022 - 10 666,0 м3 продукції на суму 895 944,00 грн.;
- №РН0000434 від 21.02.2022 - 8 706,4 м3 продукції на суму 731 337,60 грн.;
- №РН0000480 від 28.02.2022 - 4 280,1 м3 продукції на суму 359 528,40 грн.;
- №РН0000513 від 10.03.2022 - 1 822,4 м3 продукції на суму 153 081,60 грн.
та за наступними актами приймання-передачі показань приладів вузла обліку суміші ArCO2 :
- від 01.02.2022 - 9 825,9 м3 продукції на суму 825 375,60 грн.;
- від 11.02.2022 - 10 666,0 м3 продукції на суму 895 944,00 грн.;
- від 21.02.2022 - 8 706,4 м3 продукції на суму 731 337,60 грн.;
- від 28.02.2022 - 4 280,1 м3 продукції на суму 359 528,40 грн.;
- від 10.03.2022 - 1 822,4 м3 продукції на суму 153 081,60 грн.
В свою чергу відповідачем сплачено суму основного боргу на загальну суму 881 319,60 грн., що підтверджується банківськими виписками:
- від 03.02.2022 на суму 225 375,60 грн.;
- від 07.02.2022 на суму 300 000,00 грн.;
- від 14.02.2022 на суму 300 000,00 грн.;
- від 14.02.2022 на суму 55 944,00 грн.
Отже, відповідач в порушення умов договору оплатив товар частково, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення основного боргу у сумі 2 083 947,60 грн., 3% річних у сумі 35 896,60 грн., інфляційних втрат у сумі 349 805,13 грн. та пені у сумі 404 655,79 грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсягу, місцевий господарський суд, зокрема виходив з того, що нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично правильно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за загальний період з 15.02.2022 по 13.09.2022 у сумі 404 655,79 грн., 3% річних за загальний період з 15.02.2022 по 20.09.2022 у сумі 35 896,60 грн. та інфляційних втрат за загальний період з лютого по серпень 2022 року у сумі 349 805,13 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості розміру нарахованої позивачем пені за загальний період з 15.02.2022 по 13.09.2022 у сумі 404 655,79 грн. та 3% річних за загальний період з 15.02.2022 по 20.09.2022 у сумі 35 896,60 грн.
Так, згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи п. 3.7 договору покупець зобов'язаний здійснити в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок оплату за поставлену постачальником та прийняту покупцем продукцію протягом 3-х банківських днів з моменту одержання рахунку з документами, вказаних в п. 3.6 договору.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Відповідно до п. 6.3 договору, при порушенні термінів оплати відповідно до умов договору покупець сплачу постачальнику пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми боргу за кожен день прострочення.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ним здійснено нарахування пені на суму боргу за загальний період з 15.02.2022 по 13.09.2022 у сумі 404 655,79 грн. та нарахування 3% річних за загальний період з 15.02.2022 по 20.09.2022 у сумі 35 896,60 грн.
Втім, виходячи з вищенаведених приписів чинного законодавства, умов п. 3.7. договору, суми боргу у відповідний період, дат одержання відповідачем відповідних рахунків та розміру подвійної облікової ставки НБУ, нарахування пені мало бути здійснено за кожною поставкою за загальний період з 17.02.2022 по 16.09.2022, а її ромір, при такому розрахунку, становить 352 209,55 грн.
Відповідно нарахування 3% річних мало бути здійснено за кожною поставкою за загальний період з 17.02.2022 по 20.09.2022, а їх ромір, при такому розрахунку, становить 35 733,37 грн.
Щодо здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат за загальний період з лютого по серпень 2022 року у сумі 349 805,13 грн., то він також є необгрунтованим, а при здійсненні його перерахунку у відповідності до умов договору, суми боргу у відповідний період, вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та правових висновків Верховного Суду щодо періоду індексації суми боргу у календарному місяці та порядку розрахунку інфляційних втрат, викладених зокрема в постанові від 20.11.2020р. у справі № 910/13071/19, від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19, належним розміром інфляційних втрат є 328 709,09грн. за загальний період з 01.03.2022 по 31.08.2022.
При цьому, колегія суддів відхиляє наведений відповідачем в апеляційній скарзі контр-розрахунок інфляційних втрат, адже він здійснений на всю суму боргу, а не окремо по кожній поставці, та за період з квітня по серпень 2022р.
Вищенаведені суми пені, 3% річних та інфляційних втрат і є вірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що є підставою для зміни оскаржуваного рішення у відповідній частині, як такого, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги та згідно з ст. 129 ГПК України оскаржуване рішення підлягає зміні і в частині розподілу судових витрат по сплаті судового збору, які покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, як і судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023р. у справі № 904/3385/22 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023р. у справі № 904/3385/22 - змінити, виклавши перший та другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" про стягнення 2 083 947,60 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 35 896,60 грн. 3% річних, 349 805,13 грн. інфляційних втрат, 404 655,79 грн. пені - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Українська, буд. 4, ідентифікаційний код 05669819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 28, ідентифікаційний код 30299519) 2 083 947,60 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 35 733,37 грн. 3% річних, 328 709,09 грн. інфляційних втрат, 352 209,55грн. пені та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 42 009,00 грн.».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Ремтехгаз" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 28, ідентифікаційний код 30299519) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Українська, буд. 4, ідентифікаційний код 05669819) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 105,58 грн.
Видачу наказів, на виконання даної постанови, згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 27.06.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль