ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"27" червня 2023 р. Справа № 903/951/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Павлюк І.Ю.
судді Дужич С.П.
судді Савченко Г.І.
розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"
на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 14.03.23р. суддею Слободян О.Г. у м.Луцьку, повний текст складено 22.03.23р.
у справі № 903/951/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер"
до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро",
- ОСОБА_1
про стягнення 3 067 922 грн. 42 коп.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.03.2023р. у справі №903/951/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро", ОСОБА_1 про стягнення 3067922,42грн. задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" 785591,95грн., з яких: 239043,63грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №В8-09/22ВЛ-ПШ від 06.09.2021р., 401508,33грн. - курсової різниці, 112380,46грн. - штрафу, 32659,53грн. відсотків річних, а також 11783,88грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" 1012644,64грн. (з яких: 771418,90грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №В278-04/22ВЛ-К від 19.04.2022р., 163249,05грн. - курсової різниці, 57856,42грн. - штрафу, 2155,74грн. - три відсотки річних та 17964,53грн. пені), а також 15189,67грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" 914235,08грн. (з яких: 695 545,95грн. основного боргу згідно договору поставки №В277-04/22ВЛ-СН від 19.04.2022р., 148 381,84грн. - курсової різниці, 52165,95грн. - штрафу, 1 943,71грн. - три відсотки річних та 16197,63грн. пені), а також 13713,53грн. витрат зі сплати судового збору.
В позові в частині стягнення 355450,75грн. відмовлено.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00грн. покладено на позивача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/951/22 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П., суддя Коломис В.В..
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №903/951/22/3117/23 від 17.05.2023р. матеріали справи №903/951/22 витребувано з Господарського суду Волинської області.
25.05.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/951/22.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2023р. у справі №903/951/22 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, заяву (клопотання) про поновлення строку на подання апеляційної скарги, а також доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
08.06.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" надійшло клопотання, в якому просить про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги з відповідним обґрунтуванням. Також, просить розстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2023р. у справі №903/951/22 на шістдесят днів з моменту відкриття апеляційного провадження шляхом сплати судового збору шістьма рівними частинами до моменту закінчення апеляційного провадження. При цьому, просить у випадку відмови у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2023р. у справі №903/951/22.
Зокрема, обґрунтовуючи подане вище клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржник покликається на те, що 24.02.2022р. почалась повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, які в розумінні закону є форсмажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що, серед іншого, засвідчені листом Торгово промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1. Внаслідок здійснення заходів територіальної оборони та цивільного захисту (зокрема, зведення фортифікаційних споруд) на території України, в тому числі у Ковельському районі Волинської області, майбутній врожай сільськогосподарської продукції, що мав бути вирощений Товариством з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на відповідних земельних ділянках, загинув. Ці обставини істотно вплинули на фінансовий стан ТОВ "Сотік Агро". Ці обставини, серед іншого, засвідчені листом Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, копія додається. За наведених вище обставин, а також враховуючи воєнний стан в Україні, кризові процеси в економіці, складне фінансове становище відповідача, ТОВ "Сотік Агро" просить про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2023р. у справі №903/951/22.
Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023р. №01-05/222, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №903/951/22 - Коломис В.В. у період з 26.06.2023р. по 21.07.2023р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/951/22.
Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №903/951/22 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П., суддя Савченко Г.І..
Розглянувши зазначене вище клопотання скаржника про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2023р. у справі №903/951/22, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998р. у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, №32, п.25 - 26).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть дося-гти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998р. у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с.1660, п.72, та рішення суду від 28.11.2006р. у справі "Апостол проти Грузії", заява №40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007р. у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява №68490/01, п.57).
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Однак, скаржник не підпадає під жодну із зазначених вище умов, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання останнього про розстрочення сплати судового збору.
Водночас, слід відмітити, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (п.45 постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021р. у справі №940/2276/18).
Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, то підстав для задоволення апеляційним судом клопотання про розстрочення сплати судового збору, також, немає.
Крім того, колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі").
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте скаржником у клопотанні не зазначено жодних доводів щодо необхідності розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.
Водночас, апеляційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
Також, стосовно посилання скаржника на введення з 24.02.2022р. воєнного стану в Україні, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1 та 4 ст.26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22.
Проте, у даному випадку скаржником не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги той факт, що суд першої інстанцій розглядав справу саме у воєнний час.
З вищевикладених міркувань суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Також, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегією суддів вирішено відмовити у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на таке.
Згідно зі змісту ч.2 та ч.4 ст.174 ГПК України строк на усунення недоліків, це строк, який встановлений судом, але не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (скарги) без руху .
Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018р. у справі №904/5995/16, тощо.
Апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника на те, що для усунення недоліків апеляційної скарги судом було надано максимальний десятиденний строк, встановлений ГПК України для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні клопотання про продовження строку, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги, слід відмовити.
Колегія суддів також зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р.).
Згідно ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
При цьому, судом враховано Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. №1149 щодо нормативного строку пересилання рекомендованої письмової кореспонденції (пункти 4.1, 4.2) та надано скаржнику відповідний строк для поштового обігу кореспонденції.
Відповідно до ч.2 ст.260 та ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Частинами 6 - 8 ст.260 ГПК України визначено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Як вбачається із поштових повідомлень про направлення ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023р. у справі №903/951/22 остання отримана скаржником 08.06.2023р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення, тобто перебіг строку встановленого судом для усунення недоліків починається з 08.06.2023р. та закінчується 19.06.2023р. (враховуючи вихідні дні).
Також, слід зазначити, що інформація про рух апеляційної скарги, зокрема ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду 29.05.2023р. у справі №903/951/22 про залишення апеляційної скарги без руху було розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що знаходиться за електронною адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Беручи до уваги, що у встановлений судом термін скаржником недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
При цьому, клопотання скаржника про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судом не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" на рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2023р. у справі №903/951/22 повернути заявнику.
2. Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.
3. Ухвала апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Савченко Г.І.