Справа № 552/4252/22 Номер провадження 22-ц/814/3242/23Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
15 червня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.
Суддів: Панченка О.О., Лобова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,
представника позивача - адвоката Черненка Д.В.,
представника відповідача - адвоката Дігтяр Л.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гетало Олена Миколаївна, про розірвання договору довічного утримання
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
У липні 2022 року позивач, ОСОБА_2 , звернулась до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохала розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 18 червня 2019 року між нею та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гетало Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 797.
В обґрунтування позову зазначала, що вона є особою з інвалідністю, за своїм станом здоров'я потребує стороннього догляду, у зв'язку із чим між нею та ОСОБА_1 18 червня 2019 року був укладений спірний договір довічного утримання. Всупереч умовам договору ОСОБА_1 , як набувач, своїх обов'язків не виконує належним чином, систематично порушує його умови (щодо її щоденного відвідування, забезпечення її купання, прогулянок відповідно до умов договору; своєчасного внесення плати за договором) та на її вимоги припинити порушення не реагує.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гетало Олена Миколаївна, про розірвання договору довічного утримання - задоволено.
Розірвано договір довічного утримання (догляду), укладений 18 червня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гетало Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 797.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
Із вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку через свого представника, адвоката.
В апеляційній скарзі прохає рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно і всебічно не дослідив матеріали справи та не надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і не вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.
Вказував, що обов'язки набувача за спірним договором, чітко передбачені пунктом 4.6. ОСОБА_2 доглянута, нагодована, одягнена в чисте, забезпечена свіжою їжею та ліками.
Між ним та ОСОБА_2 існує усна домовленість про те, що догляд за нею будуть здійснювати члени його сім'ї, оскільки ОСОБА_3 наполегливо просила, що їй комфортніше, якщо її обслуговують жінки. Теща відповідача відвідує позивачку двічі на день, але протягом дуже тривалого часу відвідувала три рази на добу. Його дружина відвідує позивачку один раз на день (у разі можливості), також за ОСОБА_2 доглядає і він сам.
Вказував, що у зв'язку з поганим самопочуттям позивачка (будучи інвалідом І групи) часто відмовлялась купатись один раз на тиждень і двічі на тиждень виходити на прогулянку. На перше прохання про прогулянку чи купання він одразу робив все необхідне для цього, ніяких відмов або перенесень з його вини не було, вказував, що ним створені всі умови для прогулянок у т.ч. і на автомобілі. Без згоди позивачки ці умови договору неможливо виконати.
Вказував, що вочевидь не можливо одноособово виконати умови договору, але він створював всі необхідні умови для того, щоб був гарний догляд, залучав і сусідку, яка отримувала за це гроші. У разі необхідності звозити до лікаря, чи знести до карети швидкої допомоги він це робить на перше ж прохання, не зважаючи на час.
Позивачка отримувала належний догляд, але відео і фото не знімав і розмови не записував.
Зазначав, що і після звернення до суду з даним позовом, він з родиною продовжували виконувати свою частину домовленостей.
узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
У відзиві на апеляційну скаргу позивач прохала апеляційну скаргу залишити без задоволення; вказувала, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема, показаннями свідків, відповідно до яких відповідач не виконує в повному обсязі договір довічного утримання (догляду) від 18 червня 2019 року.
Зазначала про безпідставність посилання відповідача на існування між ними усної домовленості про те що, начебто «догляд виконуватиметься членами його сім'ї», що це не відповідає дійсності та не підтверджується доказами і спростовується п. 7.7 спірного договору, відповідно до якого, договір містить весь обсяг домовленостей між сторонами щодо предмета цього договору, скасовує та робить недійсними всі інші зобов'язання та пропозиції.
Також, зазначала, що не знаходять свого підтвердження доказами посилання відповідача на те, що вона відмовлялась від прогулянок та купання.
встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
Місцевим судом установлено, що ОСОБА_2 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла 06 вересня 1994 року, зареєстрованого ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор» 06 вересня 1996 року в реєстрову книгу № 122 за реєстровим № 16636.
18 червня 2019 року ОСОБА_2 , що діє в договорі як відчужувач, та ОСОБА_1 , що діє як набувач, уклали договір довічного утримання (догляду), який було посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гетало Оленою Миколаївною (а.с. 11-14).
Згідно з пунктом 1.1. вказаного договору відчужувач передає у власність набувачеві, а набувач приймає у власність квартиру АДРЕСА_1 , взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах, встановлених даним договором.
Як передбачено п. 4.1. даного договору, кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором та сприяти другій стороні у виконанні обов'язків.
Згідно з пунктами 4.3., 4.4., 4.5. договору за згодою сторін набувач зобов'язаний надавати відчужувачу довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування). Грошова оцінка матеріального забезпечення, яке сплачуються відчужувачу набувачем, складає 500,00 (п'ятсот) гривень 00 копійок на місяць. Дана сума повинна сплачуватися набувачем на банківську картку відчужувача до 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця за поточний місяць. Оцінка матеріального забезпечення підлягає індексації у порядку, передбаченому законом.
Обов'язки набувача за цим договором передбачені пунктом 4.6., згідно з яким набувач зобов'язується: ??
-довічно утримувати відчужувача; ??
-щоденно відвідувати відчужувача;
-??забезпечити відчужувача продуктами харчування, необхідним одягом, медикаментами лікарськими засобами за грошові кошти відчужувача; ??
-надавати медичну допомогу шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер, надання медичних маніпуляцій (крапельниці, уколи) тощо) за грошові кошти набувача: ??забезпечити транспортуванням до лікарні за грошові кошти набувача;
-??створити відчужувачу умови для прогулянок на свіжому повітрі не менше двох разів на тиждень не менше двох годин; ??
-купати відчужувача та прати постільну білизну один раз на тиждень;
-??забезпечити доставку продуктів харчування за замовленням відчужувача за гроші відчужувача щоденно;
-??щоденно готувати їжу, прибирати в помешканні два рази на тиждень;
-??надавати будь-яку іншу допомогу;
-??вчиняти всі необхідні дії щодо забезпечення відчужувача всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами, літературою тощо.
За пунктом 4.7. Договору до обов'язків набувача також входить виконання додаткових доручень відчужувача, необхідних для забезпечення останнього належним доглядом.
Відповідно до п. 5.1. вказаного договору договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: ???на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків незалежно від його вини: ???на вимогу набувача.
Місцевим судом установлено, що відповідач вказаний договір в повному обсязі не виконує. Переважно забезпеченням потреб позивача займаються інші особи - дружина відповідача та теща. Вказана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями свідків.
Свідок ОСОБА_4 повідомила у суді першої інстанції, що підтримує дружні стосунки з ОСОБА_2 , інколи до неї заходить. Свідкові відомо що двічі на день ходила ОСОБА_5 теща ОСОБА_1 ) - зранку та ввечері. Вдень до ОСОБА_2 ніхто не ходив. Місяць тому свідок приходила до ОСОБА_2 та мила її, перевдягала, оскільки до неї ще ніхто не приходив. ОСОБА_1 до неї ходить не щоденно. Дружину ОСОБА_1 свідок бачила. ОСОБА_13 допомагає щоденно, вона і готує їжу. ОСОБА_1 їй не готує. Інколи готує дружина ОСОБА_6 . В 2022 році ОСОБА_2 один раз вивозили на прогулянку. На догляд ОСОБА_2 скаржилась, оскільки вдень до неї не ходили, а ходили лише зранку та ввечері.
Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що є сусідкою позивачки, живе через стінку від неї. Роки три тому свідок побачила, як якийсь чоловік виносив ОСОБА_2 , гуляв з нею. Потім перестав ходити. Їжу ОСОБА_6 готувала ОСОБА_8 з четвертого під'їзду, яка вже померла. ОСОБА_1 кожен день до ОСОБА_6 не ходить. За нею найбільше доглядають жінка на ім'я ОСОБА_5 та сусідка з 72-ї квартири - ОСОБА_9 . Що голодна, ОСОБА_6 не скаржилась, щоб постіль була брудною, свідок не бачила.
?? Свідок ОСОБА_10 , яка проживає по сусідству з позивачем у квартирі АДРЕСА_2 , повідомила суду, що ОСОБА_6 доглядала ОСОБА_5 - теща ОСОБА_1 . Раніше ОСОБА_5 приходила до неї тричі на день, а як влаштувалась на роботу, почала приходити двічі на день. ОСОБА_2 має ряд претензій до ОСОБА_1 , зокрема, їй необхідно, щоб до неї приходили і в обід, тобто ходили тричі на день. Вона не згодна з тим, що він переоформив рахунки на квартиру на себе до її смерті. Свідок також ходить до ОСОБА_2 тричі на день із співчуття. ОСОБА_5 добросовісно доглядає, і ОСОБА_6 не хоче, щоб приходив саме ОСОБА_11 , а не ОСОБА_5 .
Свідок ?? ОСОБА_12 повідомила суду, що є кумою ОСОБА_2 . Свідкові відомо, що до ОСОБА_6 вранці та ввечері приходить ОСОБА_5 , теща ОСОБА_1 . Доглядають ОСОБА_13 , сусідка ОСОБА_9 та ще одна сусідка. Готують їй ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . Зараз ОСОБА_6 за станом здоров'я не може сама поїсти. ОСОБА_1 приходить до неї раз на три місяці, коли її купають. Гуляла ОСОБА_6 у 2022 році близько двох разів. Якось казала, що відповідач одного разу дав їй 500 грн, а більше грошей не дає. На ОСОБА_14 не скаржилась ніколи.
Свідок ?? ОСОБА_15 повідомила, що є подругою ОСОБА_2 . Відповідача ОСОБА_1 свідок не знає. ОСОБА_6 за станом здоров'я потребує допомоги. Свідок її інколи навідувала вдень. В цей час нікого з оглядальників у ОСОБА_6 не було. В обідню пору ОСОБА_6 не доглядають, нема кому поміняти їй памперс, погодувати. ОСОБА_6 засмучена, плаче, скаржиться, що її на вулицю гуляти не виводять. Влітку залишена їй біля ліжка їжа швидко псується. ОСОБА_1 свідок не бачила. Кожного дня він до ОСОБА_6 не приходить. Доглядальниця ОСОБА_5 до ОСОБА_6 приходить двічі на день. Їжу готує також ОСОБА_5 . Коли ОСОБА_5 відмовилася, ОСОБА_6 годувала подруга ОСОБА_6 з сусіднього під'їзду. Хто прибирає - свідок не знає, але якість прибирання незадовільна. На прогулянки ОСОБА_6 не виводять, лише коли їй треба в лікарню. ОСОБА_6 не влаштовує, що до неї ходять лише двічі на день та що не виводять гуляти.
Свідок ?? ОСОБА_16 повідомила суду, що з ОСОБА_3 перебуває у дружніх відносинах. ОСОБА_1 бачила три рази. Доглядати за ОСОБА_6 свідка декілька запрошував ОСОБА_1 , а тепер запрошує сама ОСОБА_2 . Коли ОСОБА_2 зламала ногу, на прохання ОСОБА_1 свідок залишалася з нею у лікарні. Свідок кожен день ходить до позивача. ОСОБА_1 кожен день до неї не ходить. Їжу для ОСОБА_2 готує ОСОБА_5 , пере також ОСОБА_5 . На прогулянку ОСОБА_6 виводили лише один раз. На даний час у ОСОБА_6 руки не держать ложку. Свідок доглядає за ОСОБА_2 вже сім років. Їй платили гроші - 30 грн за годину за догляд позивачки. Свідкові ОСОБА_6 давала гроші, щоб вона купила продукти. Свідкові ОСОБА_2 платила один раз; ??
Свідок ОСОБА_17 повідомив, що на прохання ОСОБА_1 возив ОСОБА_2 в лікарню, бо у ОСОБА_11 зламалася машина. Іншим разом в теплу пору року свідок також звозив ОСОБА_2 в обласну лікарню. Після того, вони на машині катали її по місту. ОСОБА_2 була задоволена доглядом. Говорила, що «якби не вони», то що б вона робила. Декілька разів ОСОБА_1 просив свідка звозити пані ОСОБА_6 за потребою, але свідок йому відмовляв, бо був зайнятий.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що є знайомим ОСОБА_1 . Відповідач йому говорив, що доглядає бабусю. Свідок її декілька разів бачив. Одного разу ОСОБА_1 її привозив навесні. Вона також казала, що ОСОБА_19 її доглядає. Потім свідок бачив їх біля ТРЦ «Екватор», ще раз - біля «Сільпо». ОСОБА_1 відпрошувався з роботи, говорив, що треба вирішити якісь питання з бабусею. Саме ОСОБА_19 зносить ОСОБА_3 з поверху.
На підставі викладеного місцевим судом установлено, що догляд та утримання ОСОБА_3 здійснював не ОСОБА_1 , як це передбачено договором довічного утримання (догляду) від 18 червня 2019 року, а переважно інша особа, яку свідки називають ОСОБА_5 , тещею відповідача. Інколи допомогу в її утриманні (догляді) брали і інші особи (дружина відповідача, сусіди). З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не виконуються умови договору довічного утримання. Будь-які умови, які б надавали можливість виконання цих умов договору іншими особами, а не ОСОБА_1 , договором довічного утримання (догляду) від 18 червня 2019 року не передбачені. При цьому, суд встановив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли правовідносини на підставі договору довічного утримання (догляду) від 18 червня 2019 року. Докази того, що між ОСОБА_2 та іншими будь-якими особами, які здійснювали за нею догляд або надавали допомогу, були укладені будь-які договори, до матеріалів справи не додавались. Ta обставина, що фактично догляд за ОСОБА_2 здійснювали в більшій мірі інші особи, а не ОСОБА_1 , в тому числі і на день укладення договору, не позбавляє позивача права вимагати виконання та отримувати виконання договору саме від відповідача - набувача за договором довічного утримання (догляду).
Місцевим судом також встановлено, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи з ураженням ОРА, а тому потребує постійного стороннього догляду. Вказана обставина підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії AB N90480539 від 05 лютого 2016 року (а.с. 20-21).
Згідно медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі від 27 липня 2018 року, наданого Комунальним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Полтавської міської ради» ОСОБА_2. до самообслуговування не здатна (а.с. 26).
Позивач, як більш вразлива сторона у договорі, яка за станом здоров'я позбавлена можливості самостійно себе обслуговувати, також має право на виконання відповідачем умов договору довічного утримання (догляду) від 18 червня 2019 року, відповідно до яких він зобов'язаний купати відчужувача один раз на тиждень, створити відчужувачу умови для прогулянок на свіжому повітрі не менше двох разів на тиждень не менше двох годин.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 щотижня ОСОБА_2 не купав, прогулянки на свіжому повітрі не менше двох разів на тиждень їй не забезпечував. Представник відповідача в судовому засіданні щодо даної частини договору пояснювала, що відповідач позивача на прогулянки часто не виносив, оскільки цього не бажала позивач, а без її згоди вивести на прогулянку чи покупати позивача неможливо. В той же час, згідно показань свідка ОСОБА_20 позивач засмучена, плаче, скаржиться, що її на вулицю гуляти не виводять. Проте, будь-якими доказами у справі не підтверджується та обставина, що позивач відмовлялася від купання щотижня та від прогулянок на свіжому повітрі двічі на тиждень. Відповідачем не доведено під час розгляду справи ту обставину, що саме позивач не бажала купатися щотижня або виходити на прогулянку двічі на тиждень. Крім того, посилання відповідача у відзиві на ту обставину, що за першою ж вимогою позивача він забезпечував їй прогулянку, не відповідає змісту його зобов'язання згідно договору довічного утримання (догляду), за яким він зобов'язаний створити відчужувачу умови для прогулянок.
В частині надання відчужувачу матеріального забезпечення в розмірі 500 грн шляхом сплати на банківську картку позивача, суд першої інстанції погодився з доводами представника відповідача про об'єктивну неможливість виконання даної умови договору в період, коли позивач не мала рахунку в банку та в період, коли вона рахунок закрила. Як встановлено судом, після відкриття банківського рахунку на ім'я ОСОБА_2 відповідачем фактично була погашена заборгованість з матеріального забезпечення. 3 наведених підстав зазначене суд не розцінює як невиконання відповідачем вказаної умови договору. В той же час судом не встановлено виконання ОСОБА_1 умов договору, передбачених п. 1.5. договору щодо індексації суми матеріального забезпечення позивача.
Посилання позивача в позовній заяві на переведення комунальних рахунків на своє ім'я, утримання відповідачем банківської картки позивача полягають поза межами предмету дослідження оскільки оспорюваним договором не регулюються.
Оскільки місцевим судом установлено, що оскаржуваний договір довічного утримання набувачем ОСОБА_1 належним чином не виконується, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України на вимогу позивача він підлягає розірванню. При цьому, суд звертає увагу, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України підставою для розірвання договору довічного утримання є невиконання або неналежне виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини, тобто незалежно від причин. У зв'язку з цим причини невиконання ОСОБА_1 договору довічного утримання не є обставиною, яка підлягає встановленню у справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір (пінт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).
Відповідно до статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Частиною першою статті 749 ЦК України передбачено, що у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
Аналіз статті 744 ЦК України свідчить, що законодавець, передбачивши можливість визначення в договорі обов'язків як з утримання, так і догляду, розмежував указані поняття. Так, утримання характерне для зобов'язань майнового характеру, в той час як догляд, з-поміж іншого, може полягати в конкретних діях, турботі та опікуванні набувача над відчужувачем у силу його похилого віку та потребі в сторонній допомозі.
Підстави розірвання договору довічного утримання (догляду) в судовому порядку визначені статтею 755 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Тлумачення пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.
У справі, що переглядається, пред'являючи позов, позивач, як на підстави своїх вимог, посилалась на те, що відповідач належним чином не виконує свої обов'язки з догляду, зокрема, щоденного її відвідування, забезпечення її купання та прогулянок на свіжому повітрі у строки обумовлені договором, а також щодо сплати грошового утримання.
Щодо належної сплати набувачем грошового утримання
Відповідно до статті 751 ЦК України матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.
За умовами оспорюваного договору (п. п. 4.3, 4.4, 4.5) сторони домовилися, що набував зобов'язується надавати відчужувачу довічно матеріальне утримання та за згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення складає 500 грн на місяць та дана сума повинна сплачуватися набувачем на банківську картку відчужувача до 25 числа поточного місяця за поточний місяць. Оцінка матеріального забезпечення підлягає індексації в порядку, визначеному законом.
Як вбачається з листа, надісланого ОСОБА_2 за адресу набувача 11.08.2021 (а.с. 63-65), остання пред'являла претензію набувачу, що він не сплачує грошове утримання з 19.06.2019, борг становить 12 500 грн та прохала виплатити вказану суму у серпні 2021 року.
На підтвердження доводів неналежного виконання відповідачем, як набувачем за договором, свого обов'язку щодо сплати грошового утримання, позивачем була надана виписка по рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Полтава-банк» на ім'я ОСОБА_2 за період з 23.06.2020 по 31.05.2022. (а.с. 29)
Договір довічного утримання укладений 18.06.2019. За умовами договору набувач повинен був сплатити перше грошове утримання, починаючи с дати укладення договору до 25 числа кожного поточного місяця за поточний місяць та довічно.
З виписки по рахунку вбачаються наступні надходження від ОСОБА_1 за період з 23.06.2020 по 31.05.2022: 26.10.2020 - 500 грн; 04.11.2020 - 1 000 грн; 17.11.2020 - 2 000 грн; 10.12.2020 - 2 000 грн; 25.01.2021 - 1 500 грн; 23.02.2021 - 2 000 грн; 09.03.2021 - 875 грн; 10.09.2021 - 1 000 грн; 16.09.2021 - 600 грн; 25.10.2021 - 1 500 грн; 12.01.2022 - 1 000 грн; 26.01.2022 - 1 000 грн; 09.05.2022 - 2 000 грн. Загалом сума становить 19 975 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вбачається, що ОСОБА_1 , як набувач за договором довічного утримання, неналежним чином виконував свій обов'язок щодо щомісячної сплати грошового утримання, почав оплати тільки через півроку з моменту укладення договору, сплачував з порушенням строків, але, як вірно встановлено місцевим судом, почавши оплати суми більше ніж по 500 грн щомісячно (як обумовлено договором), відповідач фактично погасив заборгованість з матеріального забезпечення перед відчужувачем, що існувала станом на час подачі позову.
Існування такої заборгованості, допущення якої не заперечував сам відповідач, підтверджує неналежне виконання ним свого обов'язку із сплати грошового утримання.
При цьому, матеріали справи не містять належних доказів, що відповідач не мав об'єктивної можливості сплачувати грошове утримання за договором у зв'язку із несвоєчасним відкриттям відчужувачем рахунку у банку та у зв'язку із закриттям його у подальшому. З наданої позивачем виписки по рахунку № НОМЕР_1 АТ «Полтава-банк» таких відомостей не вбачається.
Також, слід зазначити, що відповідно до положень статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі ухилення кредитора від прийняття виконання.
Порушення умов договору довічного утримання щодо сплати грошового утримання є істотним порушенням умов договору.
Щодо індексації оцінки матеріального забезпечення, апеляційні суд зазначає наступне.
Як встановлено вище, за умовами спірного договору сторони домовились, що оцінка матеріального забезпечення підлягає індексації в порядку, визначеному законом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 640/9865/18 (провадження № 61-2456св20), зроблено висновок, що «сума щомісячного грошового утримання підлягає індексації в порядку, встановленому чинним законодавством. Непроведення індексації у випадку, якщо про це не було заявлено відчужувачем, не вважатиметься істотним порушенням умов договору.
Оскільки позивач не довела, що зверталась до набувача із вимогою про проведення індексації оцінки грошового утримання.
У своїй претензії (а.с. 63) вимоги про проведення індексації оцінки грошового утримання ОСОБА_2 не пред'являла ОСОБА_1 , тому невиконання ним даної умови договору не є істотним порушенням умов договору довічного утримання.
Щодо неналежного виконання набувачем окремих обов'язків з догляду за відчужувачем
Відповідно до умов договору, набувач взяв на себе обов'язки: щоденно відвідувати відчужувача; створити відчужувачу умови для прогулянок на свіжому повітрі не менше двох разів на тиждень не менше двох годин; купати відчужувача один раз на тиждень.
Графіку відвідувань (кількість разів на день та години відвідувань) сторони не погоджували у договорі, тому, апеляційний суд виходить з того, що належним виконанням набувачем свого обов'язку щодо щоденного відвідування відчужувача слід вважати відвідування особисто набувачем відчужувача один раз на день у будь який час.
Показами свідків підтверджено, що ОСОБА_1 щоденно не відвідував ОСОБА_2 , та сам ОСОБА_1 фактично не заперечував цієї обставини, вказуючи, що ОСОБА_2 щоденно відвідувала його теща, а іноді й жінка.
Такий обов'язок за умовами договору довічного утримання має особистісний характер та мав виконуватись особисто набувачем. Будь яких умов щодо можливості набувача покласти виконання цього обов'язку на третіх осіб договір довічного утримання не містить.
Також, ОСОБА_1 не спростовано належними і достатніми доказами, що ним вчинялись дії щодо створення умов для прогулянок ОСОБА_2 на свіжому повітрі не менше двох разів на тиждень, незважаючи на те, що ОСОБА_2 зверталась до нього із претензією щодо неналежного виконання цього обов'язку (а.с. 63). Допитані у судовому засіданні в якості свідків сусіди ОСОБА_2 підтвердили, що на прогулянки ОСОБА_6 не виводять, лише коли їй треба в лікарню.
Також, ОСОБА_1 не спростовано, що ним здійснювалось купання ОСОБА_2 один раз на тиждень. Доводи про незручність виконання вказаного обов'язку через те, що він є особою протилежної статі, не звільняють його, як набувача за договором, від виконання вказаного обов'язку, разом із тим ним і не надано доказів, що він забезпечував купання ОСОБА_2 в обумовленій договором кількості на тиждень іншими особами, наприклад, залучав тещу чи дружину, щоб вони здійснювали купання.
Щодо доводів скаржника про неприйняття відчужувачем належного виконання за договором (відмова від купання, прогулянок), апеляційний суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2021 року у справі № 206/3112/18 (провадження № 61-6452св19) зроблено висновок, що «договір довічного утримання є однією із правових форм забезпечення непрацездатних за віком або за станом здоров'я фізичних осіб. Недієздатна особа, відчужуючи квартиру (домоволодіння) передусім має на меті отримання утримання, догляду і інших послуг, яких вона потребує в наслідок недієздатності. Закон чи договір не ставить в залежність факт належності здійсненого забезпечення утриманням чи доглядом від прийняття виконання таких дій відчужувачем. Відтак зобов'язання за договором довічного утримання вважається належно виконаним з моменту вчинення передбаченої договором дії набувачем. Мотиви неприйняття виконання, як і сам факт такого неприйняття не мають правового значення до вирішення питання про належність виконання набувачем своїх обов'язків».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року в справі № 644/1566/19 (провадження № 61-5955св21) зазначено, що «відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов, при цьому саме відповідач мав би убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України повинен надати суду докази відсутності цих обставин, на які посилається позивач.
Таким чином, тягар доказування належного виконання зобов'язання за договором довічного утримання покладається на набувача.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)
Відповідач стверджував, що позивачка отримувала належний догляд, але відео і фото він не знімав та розмови не записував, що не звільняє його від доказування. Доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо належного виконання обов'язків (зокрема, купання відчужувача раз на тиждень, забезпечення прогулянок відчужувачу не менше двох разів на тиждень) відповідач не надав, тому посилання на неприйняття позивачкою виконання є неслушними.
Щодо доводів скаржника про усну домовленість з відчужувачем про те, що інші особи будуть надавати догляд відчужувачу.
За умовами спірного договору довічного утримання набувач зобов'язаний забезпечити відчужувача0 продуктами харчування, забезпечити доставку продуктів харчування за замовленням відчужувача за гроші відчужувача щоденно. Обов'язок набувача за договором щоденно готувати їжу не конкретизований і міг виконуватись за дорученням набувача іншими особами.
Тобто, на набувача покладався обов'язок саме із забезпечення відчужувача їжею, продуктами харчування (на її замовлення).
Показами свідків у справі підтверджується, що таке забезпечення мало місце через тещу відповідача, дружину, що не суперечить умовам договору.
Суд не знаходить підстав вважати, що вказаний обов'язок є порушеним набувачем, показами свідків підтверджено, що ОСОБА_2 була забезпечена їжею та продуктами харчування.
Забезпечити щотижневі купання та прогулянки ОСОБА_2 за умовами спірного договору повинен був саме ОСОБА_1 .
Також, за умовами спірного договору ОСОБА_1 був зобов'язаний особисто щоденно відвідувати ОСОБА_2 .
Доказів належного виконання вказаних обов'язків ОСОБА_1 не надано. Доводи про те, що за його усною домовленістю із ОСОБА_2 забезпечувати їй прогулянки, купання та щоденно її відвідувати будуть члени його сім'ї, а не він, суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 752 ЦК України у разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов'язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім'ї набувача або іншій особі за їхньою згодою. Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.
Тлумачення статті 752 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачено два види заміни набувача за договором довічного утримання (догляду). Вони поділяються залежно від підстави, яка необхідна для заміни набувача, на: (а) «договірний»; (б) «судово-договірний»; для «договірної» заміни набувача за договором довічного утримання (догляду) необхідні: (а) договір про заміну набувача. Цей договір укладається тільки між первісним та новим набувачем, і відчужувач не є його стороною. З урахуванням змісту статей 513, 521, 745 ЦК України договір про заміну набувача підлягає нотаріальному посвідченню. Фактичною передумовою для укладення такого договору є неможливість подальшого виконання фізичною особою обов'язків набувача внаслідок підстав, що мають істотне значення. Як істотні підстави можуть бути кваліфіковані досить різноманітні обставини (зокрема, погіршення майнового стану набувача, відсутність у нього постійного заробітку, необхідність переїзду до іншого місця проживання, неможливість виконувати обов'язки з незалежних від нього причин і тощо); (б) згода відчужувача на заміну набувача. По своїй суті згода - це односторонній правочин, яким відчужувач погоджується на заміну набувача. Тобто у такому правочині має бути висловлена згода щодо конкретної фізичної або юридичної особи. Для його сприйняття як іншими учасниками цивільного обороту, так і нотаріусом, він повинен бути викладений письмово. У ЦК України не визначено момент, на який має існувати згода відчужувача. Як наслідок, допустимі кілька варіантів: (1) попередня згода, тобто до моменту укладення договору про заміну набувача; (2) згода одночасно з укладенням договору про заміну набувача; (3) наступна згода, тобто після укладення договору про заміну набувача. Тільки за сукупності перелічених юридичних фактів (договору та згоди) проведення заміни набувача буде правомірним; для «судово-договірної» заміни набувача за договором довічного утримання (догляду) має існувати: (а) договір про заміну набувача за договором довічного утримання (догляду); (б) відмова відчужувача надати згоду щодо заміни набувача за договором довічного утримання (догляду); (в) рішення суду (у частині другій статті 752 ЦК України передбачено, що відмова відчужувача у наданні згоди може бути оскаржена до суду).
З огляду на зазначене, належних доказів надання відчужувачем згоди на передання обов'язків набувача члену (-нам) його сім'ї матеріали справи не містять.
Вирішуючи спір по суті спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору довічного утримання у зв'язку із неналежним виконанням набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання, а саме: щодо щоденного відвідування відчужувача; своєчасної оплати грошового утримання; створення відчужувачу умов для прогулянок на свіжому повітрі не менше двох разів на тиждень тривалістю не менше двох годин; здійснення купання відчужувача один раз на тиждень.
Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного перегляду справи, - відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 червня 2023 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді О.А. Лобов
О.О. Панченко