Справа № 539/1030/20 Номер провадження 11-кп/814/1981/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 червня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
перекладача - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у об'єднаному кримінальному провадженні № 12019170240001237, № 12021170430000081 апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 травня 2023 року,
встановила:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Тбілісі Грузія, громадянину Грузії, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , судимому,
обвинуваченому за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України,
продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 09.07.2023 включно.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується за ч.2 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні майна вчинене повторно, в період з 28.09.2019 по 13.11.2019 у потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також за ч.2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою обрати ОСОБА_9 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що обвинувачення ОСОБА_9 є необґрунтованим та прокурором не доведено наявність ризиків.
Судом не взято до уваги наявність у ОСОБА_9 постійного місця проживання, де він проживає зі співмешканкою та трьома неповнолітніми дітьми, тобто має міцні соціальні зв'язки, те що свідки у справі вже допитані, тому він не може вчиняти на них тиск, а оскільки свою вину ОСОБА_9 не визнає та буде доводити в суді свою невинуватість, тому не має наміру переховуватися від суду.
Окрім цього вказав, що судом не було залучено до участі в судових засіданнях перекладача.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить ухвалу суду скасувати та обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу розглянуто з порушенням його права на захист без залучення перекладача з української на грузинську мову, так як грузинська є його рідною мовою.
На його клопотання про призначення перекладача, судом було призначено перекладача з української на російську мову, і даний перекладач фактично участі в судових засіданнях не бере.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12019170240001237, № 12021170430000081 за обвинуваченням ОСОБА_14 за ч.1 ст. 321, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_9 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України. В судовому засіданні 11 травня 2023 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.07.2023 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення судом перевірялася під час обрання та продовження запобіжного заходу. 31.03.2020 та 19.09.2021 було складено обвинувальні акти, які направлені до суду та справа розглядається судом першої інстанції. Тому, кваліфікація дій та всі доводи щодо наявності або відсутності вини обвинуваченого, чи його причетність до злочину мають вирішуватися судом під час судового провадження. На даному етапі судового розгляду суди позбавлені можливості вирішувати ці питання до розгляду справи по суті.
Разом з цим, необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційних скаргах не оспорюються, так як апелянти просять змінити запобіжний захід.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_9 , зокрема тяжких злочинів, за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, те, що вказані злочини вчинено за попередньою змовою з іншою особою, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не закінчено, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.
Більше того, ОСОБА_9 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях не визнає, у зв'язку з чим може чинити перешкоди для встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінальних правопорушень.
При цьому будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров'я судом не встановлено та учасниками провадження таких доказів не надано.
Наявність соціальних зв'язків, сім'ї є недостатніми підставами для того, щоб дійти висновку про відсутність ризиків.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи апеляційних скарг щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
Крім цього, оскільки ОСОБА_9 є громадянином Грузії, за його зверненням, під час перегляду ухвали суду обвинуваченому було забезпечено перекладача з української на грузинську та з грузинської на українську мови. Проте, необхідно зазначити, що відсутність перекладача під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу в суді першої інстанції не вказує на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та жодним чином не зменшує їх, а тому вказане не може бути підставою для скасування ухвали суду.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 407, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 травня 2023 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4