Житомирський апеляційний суд
Справа №285/5057/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
22 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі : головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю : секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060530000602 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2023 року, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України,-
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №12022060530000602 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2023 року, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 23 червня 2023 року та взято його під варту в залі суду.
21 червня 2023 року на електронну адресу Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не зникли і існують на даний час.
Заслухавши доводи прокурора в підтримання клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 , думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в заперечення вказаного клопотання, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про продовження тримання під вартою судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів провадження, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою спливає. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким, офіційно не працює.
Вказані обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може ухилитися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, тому наразі існують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Отже, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились або ж відпали, наразі відсутні, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м'який - відсутні, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 у разі зміни щодо нього запобіжного заходу на більш м'який може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційного джерела доходів не має, тобто наявні ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшилися.
Крім того, для розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2023 року, апеляційному суду потрібен певний час.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 серпня 2023 року без визначення розміру застави відповідно до ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст. ст.197, 199, 331, 405 КПК України, апеляційний суд, -
Клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 серпня 2023 року без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 20 серпня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: