Справа № 761/6650/23
Провадження № 2/761/6006/2023
(Заочне)
26 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Матвєєвої Ю.О.
при секретарі: Каніковському Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
23 лютого 2023 ТОВ «Перший український експертний центр» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16821,28 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 та витрати по оплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є обов'язковим виконавцем послуг з надання житлово-комунальних послуг. Відповідач є власником квартири по АДРЕСА_1 та є споживачем цих послуг. Разом з тим, відповідач своєчасно не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість, яка станом на 03.02.2023 року становить 16821,28 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2023 року матеріали позову передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 26.04.2023 року змінено порядок розгляду справи на спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Судом вживались заходи стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи.
Так, у призначене судове засідання відповідач не з'явився, поштове відправлення, направлене на його адресу повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 47 від 05.12.2012 року), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».
ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності, серія № НОМЕР_1 виданий 10.09.2013 року, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до приміщення відповідача, а останній отримує та користується даними послугами та відповідно зобов'язаний здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.
На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Розмір плати за житлово-комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).
Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з початку користування цими послугами.
Виходячи з положень ст. ст. 319, 320, 322, 382 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII на власників квартир та нежитлових приміщень житлових будинків, як на співвласників багатоквартирних будинків законом покладено низку обов'язків, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан, технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, та ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несуче-огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташованій прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Власність зобов'язує. Тому власник майна не тільки має право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном та здійснювати стосовно останнього будь-які дії, що не суперечать закону та публічному інтересу, але й мусить виконувати певні обов'язки, передбачені законом. Одним, з таких обов'язків власника є його обов'язок утримувати майно, що йому належить.
Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Квартира відповідача АДРЕСА_2 , є упорядкованим житловим приміщенням, забезпеченим всередині технічною можливістю споживання всіх комунальних послуг. Щомісяця позивач, виконував по будинку, в якому розташована квартира відповідача, комплекс житлово-комунальних послуг.
Відповідач отримує від позивача (виконавця) послуги, являється споживачем і знаходиться у договірних відносинах із позивачем.
Обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме, виконавець зобов'язаний надавати споживачеві якісні житлово-комунальні послуги, а споживач зобов'язаний сплачувати за отримані послуги.
Підтвердженням того, що позивачем надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копії Договору № 107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 р.; Договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТВП) від 01.10.2012 р.; Підрядного договору № 16-08-2013-то від 01 серпня 2013 р.; Договору № 47 від 01.10.2012 р.
Згідно розрахунку заборгованості б/н від 03.02.2023 р. по особовому рахунку № НОМЕР_2 відкритого для здійснення запису операцій, станом на 03.02.2023 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 16821,28 грн. за період з 01.12.2021 року по 31.01.2023 року включно.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому слід позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 16821,28грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.
Згідно з положеннями ч. ч. 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також, від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 гривень та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 5000,00 грн.
Керуючись ст.10,11,57-61,79,209,210,212-215,223,228,258,259,265,268,273,280-282,354 ЦПК України; ст. ст.509,525,526 ЦК України, ст. ст.64,66,67,68,162 ЖК України; ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» суд, -
Позов ТОВ «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (IBN НОМЕР_3 в АТ «УКРСИББАНК», МФО: 351005, Код ЄДРПОУ: 36844047) основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 16 821,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (IBN НОМЕР_3 в АТ «УКРСИББАНК», МФО: 351005, Код ЄДРПОУ: 36844047) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (IBN НОМЕР_3 в АТ «УКРСИББАНК», МФО: 351005, Код ЄДРПОУ: 36844047) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
26 червня 2023 року