Справа № 761/21202/23
Провадження № 1-кс/761/13835/2023
19 червня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, працюючого на посаді заступника міського голови Чернігівської міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022270000000046 від 07.07.2022 року,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022270000000046 від 07.07.2022 року.
Вказане клопотання, обґрунтоване тим, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022270000000046 від 07.07.2022 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111, ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 364 КК України.
19.06.2023 вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким злочином.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: повідомленням УСБ України в Чернігівській області від 08.05.2023 № 74/5/2-479 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України; протоколом обшуку від 07.03.2023 за результати проведення обшуку Виконавчого комітету Чернігівської міської ради; рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №207 від 29.06.2022; програмою відновлення єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ», яка є додатком до рішення виконавчого комітету міської ради від 29.06.2022; рішенням Чернігівської міської ради №18/VIII-7 від 30.06.2022; програмою відновлення єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ», яку затверджено рішенням Чернігівської міської ради №18/VIII-7 від 30.06.2022;
рішенням Чернігівської міської ради №18/VIII-8 від 30.06.2022;службовою запискою б/н від 15.07.2022;договором поставки №59 від 18.07.2022, який укладено між Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та ТОВ «Інвестиційна Рада» на поставку трансформатора ТДТН-40000/110-У1; видатковою накладною №Т-000000674 від 01.08.2022, товаро-транспортною накладною №085263/1 від 29.07.2022, товаро-транспортною накладною№085263/2 від 29.07.2022, товаро-транспортною накладною №085263/3 від 29.07.2022, рахунком на оплату №Т-000000556 від 01.08.2022; договором поставки №РР007271 від 05.07.2022 який укладено між ТОВ «Інвестиційна Рада» та ПрАТ «Запоріжтрансформатор» на поставку трансформатора ТДТН-40000/110-У1; типовим договором №08.06/61 від 23.09.2020; висновком комісійної судової товарознавчої експертизи від 08.05.2023 №13173/23-53/13174/23-56; актом перевірки закупівель Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 06.06.2023 №11-30/03; висновком комісійної судово-економічної експертизи від 16.06.2023 №19007/23-71/19106/19107/23-71; протоколами допитів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших;.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому щодо ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував з приводу клопотання слідчого, вказав, що ризики необґрунтовані, оскільки ОСОБА_5 не ухилявся від органу досудового розслідування, має міцні соціальні зв'язки, просив врахувати, що всі оригінали документів вилучені, свідки допитані. Вважає достатнім та можливим запобіжним заходом, який у повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків, домашній арешт в нічний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію захисника. При цьому, зазначив, що ризики неправомірної поведінки відсутні.
Заслухавши позицію прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022270000000046 від 07.07.2022 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111, ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 364 КК України.
19.06.2023 вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким злочином.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Одночасно суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду як цілком ймовірний з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, обсяг інкримінованої шкоди, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками та обмеженнями і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Враховуючи викладене, дані про особу підозрюваного, який не має неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні, розміру завданої шкоди, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, існує ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на посаду, яку він займає, та оскільки на даний час не встановлені всі вказані обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.
Також існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, інших причетних осіб, серед яких є безпосередні підлеглі.
При цьому слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, інших причетних осіб, з огляду на ті обставини, що досудове розслідування триває, взаємовідносини цих осіб.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що ОСОБА_5 володіє контактними даними свідків, даними щодо перебування свідків, оскільки деякі з них є його підлеглими, наявні достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме можливість впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.
Слідчий суддя враховує, що показання свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що обставини вчинення кримінального правопорушення на теперішній час у повному обсязі не встановлені.
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.
Доводи захисника про недоречність тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, а саме те, що жоден з наведених стороною обвинувачення ризиків не доведений, є безпідставними, крім того, не лише наявність ризиків неправомірної поведінки, але й дані про особу підозрюваного, обставини підозри враховуються при обранні найсуворішого запобіжного заходу.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вік підозрюваного, майновий стан, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає, що в даному випадку у межах даного кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Частина 3 статті 183 КПК України зобов'язує слідчого суддю під час застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати розмір застави, за виключенням злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочинів, які спричинили загибель людини; або якщо у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений особою.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, необхідно врахувати, що орієнтиром визначення запобіжного заходу, зокрема й розміру застави, виступає критерій його достатності, який буде виступати належним стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує обставини підозри, високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення та кримінальне покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винним, вагомий розмір інкримінованої шкоди, та особу ОСОБА_5 , його майновий стан, які свідчать про виключність випадку, у зв'язку з чим вважає, що застава у визначених ч.5 ст.182 КПК України розмірах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, і повинна бути призначена в розмірах, що перевищує визначений ч.5 ст.182 КПК України.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування до 17 серпня 2023 року.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою встановити в межах терміну досудового розслідування, тобто до 17 серпня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу - 11950 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 32 073 800 грн. 00 коп. (тридцять два мільйони сімдесят три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави до 17 серпня 2023 року.
Роз'яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1