Справа №760/4040/23
Провадження №1-кп/760/2190/23
26 червня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
за участі сторін та інших учасників провадження:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017100090010183 від 07.09.2017 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Петрівське, Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.04.2016 за ч. 3 ст.185 КК України, призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки, ухвалою Солом'янського районного суду від 15.02.2018 звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано, направлено для подальшого відбування покарання призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.04.2016 та оголошено останнього в розшук,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_6 12.07.2017 приблизно о 16:55, знаходячись разом з наглядно знайомим ОСОБА_7 біля будинку №5 по вул. Волинська, що в м. Києві, помітив раніше незнайому ОСОБА_8 у якої на шиї висів ланцюжок з металу жовтого кольору, вступив у злочинну змову з останнім, направлену на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, ОСОБА_7 правою рукою вказав ОСОБА_6 на потерпілу ОСОБА_8 , яка в цей час пройшла повз них, як на особу, відносно якої потрібно вчинити відкрите викрадення майна, а ОСОБА_6 , в свою чергу, згідно відведеної йому ролі, розуміючи, що його протиправні дії носять відкритий характер та можуть бути викриті, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , наздогнав ОСОБА_8 , яка в цей момент дійшла до будинку АДРЕСА_3 , підбіг до неї ззаду, і відкрито, шляхом ривка, зірвав з її шиї ланцюжок з металу жовтого кольору, вартістю 250 гривень, тим самим відкрито, повторно викравши майно потерпілої.
Відкрито викравши вказане чуже майно, ОСОБА_6 , з ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяли потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 250 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю і підтвердив факт відкритого викрадення майна та показав, що знаходячись разом з наглядно знайомим ОСОБА_7 по вул. Волинська, що в м. Києві, помітив раніше незнайому жінку, яку наздогнав, підбіг до неї ззаду, і відкрито, шляхом ривка, зірвав з її шиї ланцюжок з металу жовтого кольору, тим самим відкрито, повторно викравши майно потерпілої. У вчиненому щиро розкаявся.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, розглядаючи провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, лише в межах пред'явленого обвинувачення, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідженням документів, які характеризують його як особу.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема зібраними у справі доказами, які учасниками процесу визнані обґрунтованими, не оспорюються та не заперечуються.
Судом роз'яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду, що відповідно до вимог ст. 349 КПК України у разі визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, то у такому випадку учасники судового розгляду будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Винуватість ОСОБА_6 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, доведена.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно ст.66 КК України, судом визнається щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 в силу ст.67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 , вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого, особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працює, не перебуває під наркологічним диспансеро-динамічним наглядом та наглядом лікаря-психіатра.
Враховуючи сукупність об'єктивних та суб'єктивних передумов, виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_6 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.04.2016 Дарницьким районним судом м. Києва ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.
Таким чином, ОСОБА_6 12.07.2017 вчинив новий злочин протягом визначеного вироком суду іспитового строку.
Крім цього, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2018 ОСОБА_6 скасовано звільнення від покарання з випробуванням, направлено засудженого для відбування покарання призначеного Дарницьким районним судом м. Києва від 28.04.2016 та оголошено останнього в розшук.
Частиною третьою статті 78 КК України визначено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов'язковими для застосування.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Доводи захисту щодо звільнення ОСОБА_6 на підставі ст. 80 КК України від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від 28.04.2016, яким засуджено ОСОБА_6 суд відкидає, оскільки в матеріалах кримінального провадження міститься ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2018 ОСОБА_6 скасовано звільнення від покарання з випробуванням, направлено засудженого для відбування покарання призначеного Дарницьким районним судом м. Києва від 28.04.2016 та оголошено останнього в розшук, яка набрала законної сили та не скасована у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання.
Як вбачається з вищевказаної ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2018 ОСОБА_6 оголошено в розшук. Таким чином, з урахуванням вимог ч.3 ст. 80 КК України, перебіг строків давності виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від 28.04.2016, яким засуджено ОСОБА_6 зупинився до часу його затримання 14.02.2023.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
На підставі наведених норм права обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув'язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, з дня затримання 12.07.2017 до 15.07.2017, а також з 14.02.2023 до дня набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 12, 50, 65-67, 71-72, 80, 186 КК України, ст. ст. 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати ОСОБА_6 невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м.Києва від 28.04.2016 та остаточно призначити покарання у виді 4 років і 1 місяця позбавлення волі.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 , строк затримання з 12.07.2017 до 15.07.2017, а також з 14.02.2023 до дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9