Справа № 523/10256/23
Провадження №2/523/4056/23
"26" червня 2023 р.
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кузьміна О.І., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , діючи від імені ОСОБА_1 , звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у зв'язку з відсутністю порозуміння і неможливістю зберегти сім'ю.
Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Частиною першою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підписана ОСОБА_1 , до матеріалів справи додано копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, де чоловіком зазначено ОСОБА_3 та копію посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_1 , однак документів, які посвідчують особу - ОСОБА_4 , суду не надано.
Враховуючи вищевказане, суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не мав встановлених законом процесуальних прав для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України»,§ 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадку, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом пятнацяти днів з дня її отримання.
Суддя О.І. Кузьміна
Ухвалу складено та підписано 26.06.2023р.