27.06.2023
Справа № 522/11348/18
Провадження № 1-кп/522/299/23
27.06.2023 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №12016000000000119 від 11.04.2016 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полтавка Гуляйпільського району Запорізької області, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України,
Приморським районним судом м. Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
Під час судового розгляду суд дійшов до висновку про необхідність встановлення сторонам процесуального строку для надання доказів з метою забезпечення вимог розумного строку, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Згідно ст. 332 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку та випадків відкладення судового засідання з причин, передбачених ч. 2 вказаної статті.
На даний час, згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, триває судовий розгляд, під час якого необхідно дослідити письмові докази, допитати велику кількість свідків і потерпілих. При цьому строки давності, передбачені ст. 49 ККУ, спливають у травні 20224 року.
Судові засідання неодноразово відкладалися у завзятку із неявкою потерпілих та сторін.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду. Пунктом 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, що розумність строків є засадою кримінального провадження.
Вимоги про дотримання розумних строків провадження також закріплені в статті 28 КПК України, згідно із якою забезпечення судового провадження в розумні строки покладено на суд.
Закріплення у ч. 6 ст. 28 КПК України права підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК, втілює міжнародно- правовий стандарт, на необхідність якого неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.
Більш цього, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч. 1 ст. 6, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення. Це може відбутися раніше, ніж справа потрапить до суду (справа «Девеєр проти Бельгії» від 27.02.1980 р.); з дня, коли виписано ордер на арешт; з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу; з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968 р., «Ноймастер проти Австрії» від 27.06.1968 р., «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р.). «Обвинувачення» для цілей ч. 1 ст. 6 КЗПЛ можна визначити як офіційне повідомлення компетентною владою особи, що є підстави стверджувати про вчинення нею кримінального злочину.
Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".
У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред'явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища [підозрюваного]", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine)".
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі "Вергельський проти України" зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів".
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.
В постанові (ВС/ККС у справі № 288/113/15-к від 11 серпня 2020 року), зазначено, що положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 КПК України, на необхідності дотримання яких суд неодноразово звертав увагу прокурора, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Крім того обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України , покладається в даному випадку на прокурора. Проте, прокурором не вжито достатніх заходів для забезпечення явки свідків обвинувачення протягом тривалого часу. Недотримання прокурором вимог ч. 3 ст. 23 КПК України також призводить до оголошення неодноразових перерв у судових засіданнях та порушення принципу дотримання розумних строків розгляду справи.
З огляду на вказане, з врахуванням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які на думку суду не будуть порушені, оскільки стороною обвинувачення заявлено про наявність певних доказів та запропоновано включити їх до порядку дослідження, тобто суд не вимагає надання інших доказів, про які не заявляв прокурор, однак представлення їх суду прокурором відбувається повільно, що призводить до затягування розгляду справи, та не дозволяє суду здійснити дослідження доказів у повному обсязі з дотриманням вимог розумного строку.
За таких обставин, враховуючи той факт, що справа знаходиться на розгляді Приморського районного суду м. Одеси з 09.10.2019, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, враховуючи складність провадження, значний обсяг доказів, процесуальну поведінку сторін, суд вважає за доцільне, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, встановити стороні обвинувачення та стороні захисту строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні в строк до 29.12.2023 в судових засіданнях, графік яких погоджено судом зі сторонами (щотижня призначено одне судове засідання, до кінця граничного строку має відбутися 20 судових засідань).
На підставі наведеного, з метою виконання завдань кримінального провадження, керуючись ст. 114, 318, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,
Встановити стороні обвинувачення та стороні захисту, в особі групи прокурорів, захиснику та обвинуваченому у кримінальному провадженні №12016000000000119 від 11.04.2016 - строк для подання суду доказів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України - до 29.12.2023.
Роз'яснити сторонам, що у випадку не виконання ними своїх обов'язків щодо подання доказів по кримінальному провадженню №12016000000000119 від 11.04.2016, у встановлений строк, кримінальне провадження буде розглядатись на підставі наявних доказів у суду станом на кінець граничного строку подання доказів.
Ухвалу направити сторонам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4