21 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1016/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 р. (суддя: Артоуз О.О.) в адміністративній справі №280/1016/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду у Запорізькій області від 01 лютого 2023 р. № 263040010637 щодо неврахування до стажу її роботи періоду з 24 січня 1991 р. по 30 грудня 1998 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Запорізькій області зарахувати до її загального страхового стажу період роботи з 24 січня 1991 р. по 30 грудня 1998 р. згідно записів трудової книжки та призначити пенсію за віком з дня звернення - 25 січня 2023 р.
В обґрунтування позову зазначила, що 25 січня 2023 р. звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного правління Пенсійного фонду у Запорізькій області № 263040010637 від 01 лютого 2023 р. у призначенні пенсії їй відмовлено з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу та неможливості здійснити зарахування до даного стажу періоду її роботи з 24 січня 1991 р. по 30 грудня 1998 р. у зв'язку з тим, що довідка про вказаний період роботи завірена печаткою УРСР.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Скаргу обґрунтовує тим, що вік позивачки складає - 60 років 10 місяців 12 днів, а загальний страховий стаж - 23 роки 9 місяців 6 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Під час підрахунку страхового позивачки не було враховано довідку № 25 від 30 грудня 1998 р. про період її роботи з 24 січня 1991 р. по 30 грудня 1998 р., оскільки вона завірена печаткою УРСР. Також даний період роботи не може бути враховано позивачці до
страхового стажу згідно записів її трудової книжки, оскільки вони здійсненні з порушеннями вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 р., так як не мають печаток.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 січня 2023 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення їй пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного правління Пенсійного фонду у Запорізькій області № 263040010637 від 01 лютого 2023 р. у призначенні пенсії їй відмовлено з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу та неможливості здійснити зарахування до даного стажу періоду її роботи з 24 січня 1991 р. по 30 грудня 1998 р. у зв'язку з тим, що довідка про вказаний період роботи завірена печаткою УРСР.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оскільки згідно приписів статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише за відсутності у ній необхідних записів, стаж роботи особи може бути підтверджено уточнюючою довідкою. Період роботи ОСОБА_1 з 24 січня 1991 р. по 30 грудня 1998 р. підтверджується записами її трудової книжки. Відповідальність за неналежне введення трудових книжок несе роботодавець.
Колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1, 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 р. Починаючи з 1 січня 2018 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. - не менше 29 років. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 р. затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який визначає, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За вимогами підпункту 2.4 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Колегія суддів дослідила записи у трудовій книжці НОМЕР_1 та встановила, що згідно запису № 14 позивачка була прийнята на посаду діловода 29.01.1991 та звільнена 30.12.1998, про що свідчить запис № 15 (а.с.37,38). Проте, у записах не зазначено назву підприємства, установи чи організації, до якої позивачка була прийнята на роботу. Зміст відбитку печатки під записом № 15 взагалі неможливо прочитати.
Оскільки за записами трудової книжки позивачки неможливо встановити місце її роботи у період з 24.01.1991 по 30.12.1998, застосуванню підлягають приписи Порядку №637, а саме - підтвердження стажу роботи на підставі інших документів, виданих роботодавцем.
Позивачкою для підтвердження зазначеного стажу роботи надана довідка № 25 від 30.12.1998, в якій зазначено про її роботу у спірний період на Малому підприємстві «ТЕХНОІНФОРМ» (а.с.30).
Колегія суддів вважає, що зазначена довідка не є беззаперечним доказом, який підтверджує стаж роботи, оскільки її видача датована 30.12.1998, тобто днем звільнення позивачки з роботи. При цьому, замість належного оформлення запису № 15 у трудовій книжці позивачки із зазначенням найменування підприємства та засвідченням його печаткою, роботодавець видає довідку, необхідність в отриманні якої в день звільнення не обґрунтована вимогами, чинного станом на 1998 рік, законодавства, що ставить під сумнів її достовірність.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що орган Пенсійного фонду України наділений повноваженнями вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. При вирішенні питання зарахування до страхового стажу періоду роботи особи на підприємстві, запис про звільнення з якого засвідчено печаткою Української РСР, орган Пенсійного фонду України зобов'язаний перевірити відповідність внесених записів про прийняття та звільнення з Підприємства вимогам Інструкції №58, а також з'ясувати факт наявності/відсутності реєстрації підприємства, посадова особа якого скріпила запис про звільнення з роботи печаткою колишньої Української РСР, як суб'єкта господарювання. Відповідно до статті 1 Закону УРСР «Про підприємства в Українській PCP» під підприємством розумілася юридична особа, зареєстрована в установленому порядку, одним із обов'язкових атрибутів якої була печатка із своїм найменуванням. Факт прийому та звільнення з Підприємства також можливо підтверджувати копіями (витягами з) наказів про прийом та звільнення, посилання на які містяться в трудовій книжці, або за результатами перевірки первинних документів, що знаходяться на зберіганні у підприємства або в архівній установі. Сам по собі факт засвідчення довідки печаткою УРСР не є підставою для відмови у зарахуванні стажу роботи.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний здійснити перевірку наданої позивачкою довідки на предмет достовірності, зробивши запит до архівної установи м. Києва та до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України з метою з'ясування обставини реєстрації Малого підприємства «ТЕХНОІНФОРМ», перебування його на обліку, як платника пенсійних внесків, здійснення відрахування цих внесків за позивачку. Без вчинення зазначених дій висновок відповідача про неможливість зарахування спірного періоду роботи позивачки до її стажу роботи не може вважатись правомірним.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення №263040010637, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 01 лютого 2023 р., проте рішення суду в частині зобов'язання призначити позивачці пенсію без перевірки достовірності довідки №25 від 30.12.1998 та за відсутності запису про її роботу на конкретному підприємстві, установі чи організації, на переконання колегії суддів, є передчасним.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 р. в адміністративній справі №280/1016/23 - скасувати в частині, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду у Запорізькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 24 січня 1991 р. по 30 грудня 1998 р. згідно записів трудової книжки та призначити пенсію за віком з дня звернення - 25 січня 2023 р., та ухвалити в цій частині нове рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2023 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 р. в адміністративній справі №280/1016/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 червня 2023 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий