20 червня 2023 р.Справа № 520/27777/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1 - Дьяченка Олексія Володимировича та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , треті особи: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Кабінет Міністрів України, Міністерство соціальної політики України про визнання дій протиправними та спонукання до перерахунку індексації грошового забезпечення, -
В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року у справі № 520/27777/21.
Позивач не погоджується з рішенням суду в частині відмови у зобов'язанні відповідача в/ч НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату на його користь індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, а саме 4.462,65 грн в місць за період з 01.03.2018 року по 01.03.2020 року відповідно до приписів абзаців 4, 6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової. Крім цього, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці» (постанова КАС ВС від 22.06.2023 року у справі № 520/6243/22).
Постановою № 1013 з 01.12.2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.
Означені норми Постанови № 1013 дають підстави для висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01.12.2015 року.
Водночас норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).
Саме такий висновок, викладений Верховним Судом у пункті 58 постанови від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21 і пункті 62 постанови від 22.03.2023 року у справі № 380/1730/22 з подібними правовідносинами.
Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, Суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року до 28 лютого 2018 року.
Саме така правова позиція викладена Верховного Суду у постановах від 26.01.2022 року у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20 та ін., стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 102 Порядку № 1078 при розв'язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 п. 11, абзац 6 п. 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 п. 4 Порядку № 1078).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.03.2023 року Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 не містять такого поняття як «фіксована» сума індексації.
З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Застосовуючи вказаний підхід Верховного Суду у постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21 вказав, що, ураховуючи, що 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Поряд з цим з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Дослідивши матеріали справи і, зокрема відзив в/ч НОМЕР_2 на апеляційну скаргу позивача, колегія судів зазначає, що відповідач, що вказує на свою незгоду із судовим рішенням, не навів жодних аргументів, які б спростували проведений позивачем розрахунок щомісячної суми індексації-різниці за період з 01.03.2018 року до 01.03.2020 року включно, саме у розмірі 4.462,65 грн в місць. Також у відзиві на апеляційну скаргу відсутні посилання на наявність логічних або арифметичних помилок в проведеному позивачем розрахунку, неправильність методу або алгоритму цього розрахунку. До відзиву на апеляційну скаргу не наданий відповідний контр розрахунок.
З урахуванням принципу змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення у слухання справи перерви та витребування у відповідача, у тому випадку якщо він незгоден із проведеним позивачем розрахунком, власного контррозрахунка щомісячної суми індексації-різниці за період з 01.03.2018 року до 01.03.2020 року включно.
Керуючись ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Оголосити у слуханні справи № 520/27777/21 перерву до 11.00 год 18 липня 2023 року, повторив виклик сторін у судове засідання.
Запропонувати відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) у тому випадку якщо він вважає, що проведений позивачем ОСОБА_1 розрахунок заборгованості по виплаті індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 01.03.2020 року не є арифметично правильним, здійснений не відповідно до вимог законодавства та є таким, що не відповідає матеріалам справи, - надати суду власний контр розрахунок розміру цієї виплати.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Бегунц А.О. Курило Л.В.
Ухвала у повному обсязі складена і підписана 26 червня 2023 року.