26 червня 2023 року справа № 580/3281/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Проценко В.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/3281/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області (вул. Саєнка Андрія 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта і зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
02.05.2023 вх. №17082/23 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області, просить (26.05.2023 вх. 20669/23):
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за наявності страхового стажу 20 років 10 місяців відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2023 про призначення пенсії за віком за наявності страхового стажу 20 років 10 місяців та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні.
31.05.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 20.02.2023 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний цетр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком (заява від 20.02.2023 № 528), що листом від 02.03.2023 повідомив позивача, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Київській області від 28.02.2023 № 232850000997 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, позаяк до страхового стажу позивача не зараховані періоди: роботи в 15.03.1988 - 18.07.1990 за довідками від 04.05.2009 62/КТЕК, від 08.05.2009 №175, позаяк з 01.01.2023 розірвано Угоду про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 15.03.1992. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що належить скасуванню.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області позов не визнав, надіслав до суду відзив на позовну заяву, де просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначив, заяву позивача про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та прийняте рішення від 28.02.2023 № 232850000997 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідач повідомив, що страховий стаж позивача складає 12 років 2 місяці 6 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховані роботи в РСФСР за довідками від 04.05.2009 62/КТЕК, від 08.05.2009 №175, позаяк з 01.01.2023 розірвана Угода про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 15.03.1992.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, згідно копії паспорта серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із записами архівної довідки Рефтрансфлот (судоходана компанія) від 08.05.2009 №175 про підтвердження трудового стажу: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зарахований у штат плавскладу Управління «Мортрасфлот» з 13.05.1982 на посаду матроса-прибиральника (наказ від 12.05.1982 №349); у зв'язку з ліквідацією Управління «Мортрасфлот» з 30.06.1987 звільнений в порядку переведення в управління «Заприбхолодфлот» (наказ від 30.06.1987 №403); з 01.07.1987 прийнятий за переведенням із управління «Заприбхолодфлот» в штат плавскладу управління «Заприбхолодфлот» на посаду матроса 2 класса ТР «Приморський берег» (наказ від 03.08.1987 №780-л); 24.11.1987 за власним бажанням (наказ від 23.11.1987 №1472-л).
Згідно із записами довідки ОАО «Калінінградська транспортно-експедиційна компанія» від 04.05.2009 №62/ КТЕК ОСОБА_1 з 15.03.1988 (наказ від 14.03.1988 №86 к) до 18.07.1990 (наказ від 16.07.1990 №275 (звільнений за власним бажанням)) працював у Калінградському морському торговому порту матросом 1 класу.
20.02.2023 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний цетр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком (заява від 20.02.2023 № 528), що за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області. Вік позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком становив - 63 роки.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 28.02.2023 № 232850000997 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком. За результатами розгляду документів, доданих до заяви не зарахований період роботи в РСФСР за довідками від 04.05.2009 62/КТЕК , від 08.05.2009 №175, позаяк з 01.01.2023 в односторонньому порядку розірвана Угода про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 15.03.1992. Необхідний страховий стаж згідно ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить від 20 до 30 років (з 01.01.2023 до 31.12.2023), проте страховий стаж позивача становить 12 років 2 місяці 6 днів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши наявні в матеріалах справи доводи та аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародниха договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соціальний захист гарантується загальнобов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України).
Згідно із п. 6 ч.1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі-Закон №1788) та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.09.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058-IV), що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 незалежно від перерв. Відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій.
Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерсті юстиції України 16.03.2021 за №359/35961.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі- Порядок №22-1). Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 під час приймання документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, який підтверджує стаж роботи. Відповідно до статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Роботодавець або його правонаступник має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами: виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №527/1655/17).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637). Згідно з пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постановою Верховної ради України №1958-ХП від 10 грудня 1991 року ратифіковано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав, підписану від імені України 8 грудня 1991 року у м. Мінську.
Відповідно до статей 2, 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 08.12.1991 високі Договірні Сторони гарантують своїм громадянам незалежно від їхньої національної або інших відмінностей рівні права і свободи. Високі Договірні Сторони розвиватимуть рівноправне і взаємовигідне співробітництво своїх народів і держав у галузі політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища, науки, торгівлі, у гуманітарній та інших галузях, сприятимуть широкому інформаційному обміну, сумлінно і неухильно дотримуватимуться взаємних зобов'язань. Сторони вважають за необхідне укласти угоди про співробітництво у зазначених галузях. Уряди держав - учасниць Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 08.12.1991 року, керуючись статтями 2, 4 цієї Угоди, уклали 13.03.1992 Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежності держав у галузі пенсійного забезпечення (далі - Угода). Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Відповідно до статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (Стаття 13 Угоди).
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01.01.2004 додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав - учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
29.11.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", проте суд бере до уваги, що на час складання довідок від 04.05.2009 62/КТЕК, від 08.05.2009 №175 щодо періоду роботи позивача Угода була чинною та підтверджувала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди із врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. Відповідач не спростував відомості, вказані у довідках роботодавця позивача від 04.05.2009 62/КТЕК, від 08.05.2009 №175, не надав до суду доказів на підтвердження/засвідчення обставини не перерахування/не сплати Рефтрансфлот (судноходною компанією), ОАО «Калінінградською транспортно-експедиційною компанією» страхових внесків за період роботи позивача.
Суд зазначає, що за наявності чинних у період роботи позивача положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу.
Принцип пропорційності вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей. Органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які слідують із публічного інтересу, для досягнення цілей, що прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) з огляду тлумачення у світлі практики ЄСПЛ. Згідно із ч. 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд використовує повноваження статті 245 КАС України, обираючи спосіб захисту порушеного права, бере до уваги вимогу ефективності захисту прав мирного володіння майном (легітимні очікування) людини, враховуючи, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, враховуються під час встановленні права на пенсію і під час обчислення розміру, яке здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого особа проживає.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження у вирішенні питань, що законодавством віднесені до компетенції відповідного органу державної влади, тобто суд не підміняє Пенсійний орган (Комісію з визначення/перевірки стажу), уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням стажу, що був підтверджений належними довідками і записами трудової книжки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем необґрунтовано не зараховано до страхового стажу періоди роботи за довідками від 04.05.2009 62/КТЕК, від 08.05.2009 №175 з покликанням на розірвання Угоди про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 15.03.1992, яка була чинною на час складання довідок, позаяк обов'язком відповідачів є сприяння особі, яка звернулась до суб'єкта владних повноважень, у реалізації прав, що узгоджується із змістом визначення поняття заява (звернення) ст.3 Закону України "Про звернення громадян".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, під час отримання від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З матеріалів справи суд встановив, що орган ПФУ - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на заяву позивача від 13.03.2020 щодо призначення пенсії за віком у листі-відповіді від 13.04.2020 зазначив: під час розгляду документів встановлено, що страховий стаж становить 20 років 10 днів. До страхового стажу не зарахованиі періоди роботи з 16.11.1997 до 25.12.2000 на ВАТ "Вікторія", оскільки дата заповнення дубліката трудової книжки (03.12.2001) більша ніж один місяць від дати звільнення з роботи; з 04.12.2003 до 31.12.2003 на ЗАТ "Канівриба", оскільки не читається відбиток печатки під час звільнення з роботи.
Доказів оскарження позивачем відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на заяву позивача від 13.03.2020 матеріали справи не містять.
Оскільки відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають, коли для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою, то Відповідач немотивовано не взяв до уваги висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо встановлення страхового стажу - 20 років 10 днів, безпідставно не перевірив співвідношення записів у військовому квитку НОМЕР_3 щодо періоду строкової служби позивача (запис №8 - направлений на службу в Петропавловськ, запис №12 - щодо наказу МО СРСР від березня 1982 року) та отриманої освіти за спеціальністю технік-металург згідно диплому НОМЕР_4 від 03.07.1979 та подальшої трудової діяльності у РСФСР.
Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17) зробив висновок, згідно якого, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідач не мотивував критерії визначення страхового стажу 12 років 2 місяці 6 днів та не окреслив мотивів у порівнянні з попереднім врахуванням стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області під час підготовки відповіді на заяву позивача від 13.03.2020, який обгрунтовано очікував на зрозумілість і послідовність дій органів ПФУ, які керуються принципами належного врядування та законності.
Перевіряючи за критеріями частини 2 статті 2 КАС України індивідуальний акт, суд дійшов висновку про його немотивованість, помилкове тлумачення дії актів у часі, що підтверджує протиправність, позаяк пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень Угоди щодо стажу на території колишнього СРСР, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці з огляду на довідки від 2009 року, тому орган пенсійного забезпечення не здійснив дій, спрямованих на зарахування стажу позивача та перевірку отриманих відомостей/документів щодо їх достовірності та протиправно переклав на позивача тягар доказування власного необгрунтованого сумніву щодо змісту довідок, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (у контексті підтвердження періодів роботи позивача на території колишнього СРСР після періоду служби в армії), тому зазначені дії не можна вважати такими, що вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, позаяк немотивовано рішенням від 28.02.2023 № 232850000997 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд дійшов висновку, що відповідач, ухвалюючи індивідуальний акт протиправно не продемонстрував сприяння у реалізації права позивача на соціальний захист, втрутившись у мирне володіння майном у контексті легітимних очікувань (складової майна/майнового права), не роз'яснив Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу, що потребує виправлення у контексті повноважень суду згідно частини 4 статті 245 КАС України (у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд під час зарахування стажу, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні), тому за встановлених судом обставин, оцінених доказів та доводів учасників позовні вимоги належить задовольнити частково з урахуванням формалізованих способів захисту згідно з частиною 1 ст.5 КАС України, визнавши протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.02.2023 №528 щодо врахування і перевірки відомостей про страховий стаж набутий за кордоном.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн (від 23.05.2023 №1161884186), позовні вимоги задоволено частково, наявні підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 28.02.2023 № 232850000997 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2023 №528 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення суду.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Київській області (вул. Саєнка Андрія 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 “Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи”.
Копію рішення направити сторонам справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області [вул. Саєнка Андрія 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548].
Рішення складене 26.06.2023.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА