Рішення від 23.06.2023 по справі 580/3883/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року справа № 580/3883/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/3883/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 / адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська 23, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

22.05.2023 вх. №19772/23 ОСОБА_1 (адвокат Лучинович Інна Віталіївна згідно ордеру від 18.05.2023 Серії АС №1055435) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 14.04.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 21.03.2023 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника згідно зі ст. 63 Закону №2262 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 №ФР 32968 та виплатити різницю між належною до сплати та фактично сплаченою пенсією з 21.03.2023 до моменту здійснення перерахунку.

24.05.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 21.03.2023 про призначення з 01.04.2023 (протокол від 23.03.2023 за складовими: посадовий оклад, оклад за звання, надбавка за вислугу років за довідкою від 15.03.2018) та із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника на підставі довідки від 11.11.2022 №ФР 32968 з додатковими складовими грошового забезпечення. Відповідач рішенням (індивідуальний акт) від 14.04.2023 відмовив у перерахунку пенсії позивачу, де зазначив про відсутність підстав здійснювати перерахунок, позаяк алгоритм? ?не змінився і повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для перерахунку та необхідність підготовки списків не надходило. Листом № 4030-4434/1-03/8-2300/23 повідомив, що позаяк рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 №580/5826/22 було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 (чоловіку позивачці) на підставі довідки від 11.11.2022, тому відсутні підстави для виплати позивачці пенсії обчисненої згідно довідки від 11.11.2022 №ФР 32968. Відмова (на думку позивача) є протиправною, позаяк із визнанням протиправним і нечинними пункту 1,2 Поставнови №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18, що набрало законної сили 05.03.2019, згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду та постанови Великої Палати Верховного суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву. Відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 №580/5826/22 із грошового забезпечення зазначеного у довідці від 11.11.2022 №ФР32968, позаяк такий перерахунок здійснений чоловіку позивачки, то у позивачки відсутні підстави для перерахунку пенсії із грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 11.11.2022 №ФР32968.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262 (протокол від 23.03.2023 за пенсійною справою -2301015085 (Міноборони)).

ІНФОРМАЦІЯ_1 підготував для ОСОБА_2 і Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 05.03.2019.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 №580/5826/22 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.11.2022 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 № ФР32968 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

ОСОБА_1 з 01.04.2023 призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника відповідно до Закону №2262, що обчислена в розмірі 30% грошового забезпечення згідно із довідкою від 15.03.2018 №ФР32968 виданою Черкаським обласним військовим комісаріатом.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Суд у справі № 580/5826/22 (ЄДРСР 111264253) постановив: замінити у виконавчому листі Черкаського окружного адміністративного суду № 580/5826/22 від 28.02.2023 стягувача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

06.04.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою, де просила здійснити перерахунок пенсії призначену (за заявою від 21.03.2023) у зв'язку із втратою годувальника на підставі довідки від 11.11.2022 №ФР32968, проте відповідач немотивовано відмовив у перерахунку пенсії позивачу, де не зазначив про ознаки належної/неналежної довідки з визначеними складовими грошового забезпечення, згідно з якими має відбуватися перерахунок пенсій в разі втрати годувальника, призначених згідно із Законом №2262 у контексті очікувань позивача, позаяк не пояснив обрання для призначення іншої довідки за стабільних правовідносин, що виникли після виконання рішення суду у справі №580/5826/22.

Відповідач рішенням - індивідуальний акт від 14.04.2023 відмовив ОСОБА_1 у проведенні з 01.04.2023 перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника згідно довідки від? 11.11.2022 №ФР32968, де зазначено: згідно зі ст. 66 Закону №2262? ОСОБА_1 має право оскаржити зазначене рішення до Пенсійного фонду України або до суду.

Позивач, вважаючи спірне рішення від 14.04.2023 протиправним? та таким, що належить скасуванню, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства (абзаци десятий, одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 26.12.2011 № 20-рп/2011).

Відповідно до п.3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту. Відповідно до статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави: перебувають на службі у правоохоронних органах держави, у т.ч. у міліції (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Відповідно до п.8 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 встановлено: Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунків пенсій, передбачених цією постановою.

ВПВС у справі № 240/6263/18 ЄДРСР 88168813? ? зазначає: п. 48 - Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений Постановою №45; п.55 - відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має. Питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення могло би бути предметом спору про визнання протиправними дій? ? щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в межах цієї адміністративної справи; п.56 - перевірка правильності складення довідки передбачена не з метою оцінки форми самої довідки, а з метою визначення її відповідності вимогам Конституції та законів України. Якщо ж під час перевірки відповідачем правильності наданої уповноваженим органом довідки буде встановлена її невідповідність вимогам законів України, відповідач має право вимагати від уповноваженого органу усунення такої невідповідності; п. 66 - питання щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, урегульовані Порядком № 45); п.68 - ПФУ та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (пункт 9 Порядку № 45). Верховний Суд у справі № 2340/2814/18 ЄДРСР 104694509 під час вирішення вимог зазначає про довідку з урахуванням складових, що не передбачені чинним, на момент перерахунку, законодавством. Верховний Суд у пункті 40 у справі №160/8324/19 наголосив: до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача (ЄДРСР 86432492).

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Згідно п.19 ч.1 ст.5 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. ВПВС у справі № П/9901/871/18 вказав, що "за загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору". Верховний Суд у справі № 340/507/22 від 10.01.2023 (п.45) зазначив: ВС неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, що не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (п.23 постанови від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 ЄДРСР 88150172 - така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі №910/5105/18, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18).

Ні позивач, ні відповідач не зазначили який саме акт і з якої дати суд має врахувати у контексті перевірки втручання відповідача у яке право позивача.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Проте в оскарженому акті від 24.01.2023 відповідач не зазначив яку позицію ВС у якій справі врахував для відмови позивачеві у здійсненні перерахунку без аналізу проведених перерахунків у зв'язку із законодавством про бюджет та іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 визнано протиправними на нечинними пункти 1,2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019. На думку суду у справі № 826/12704/18 ЄДРСР 90088642, пункт 5 Постанови №103 жодним чином не впливає та не змінює становище позивачів у порівнянні з попередньо існуючим становищем. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Оскаржувані пункти 5 та 6 Постанови № 103 безпосереднього впливу на права та обов'язки позивачів не мають, оскільки не породжують у них виникнення певних обов'язків та не позбавляють можливості реалізації наявних прав - ЄДРСР 90088642.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув зразкову адміністративну справу № 160/8324/19 у рішенні від 17.12.2019 (п.25,26) зазначив: зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, що діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, що повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач (роботодавець) у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

У справі №826/6453/18 позивач просив визнати пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) та зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, протиправними та нечинними, за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з 01.03.2018, які залишити в силі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 скасоване в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено: визнане протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 залишено без змін. Верховний Суд касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 - без змін (ЄДРСР106867632). Верховний Суд у справі №2340/2997/18 ЄДРСР 96015700 звертає увагу, що абзацом сьомим пунк 5 Порядку №45 установлено, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Верховний Суд у справі № 520/12022/17 ЄДРСР 85412892 зазначає: Верховний Суд України у постанові від 08.12.2009 виснував, що такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України (у редакції, чинній на час її ухвалення), може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 судам, зокрема, роз'яснено, що визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Верховний Суд у справі № 2340/2814/18 ЄДРСР 104694509 зазначає: розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Висновок ґрунтується на положеннях абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, відповідно до якого для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), у межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

У зразковій справі № 802/2196/17-а ЄДРСР 90021630 йдеться про грошовий атестат та довідку до нього, де зазначені види та розміри грошового забезпечення позивача під час виходу на пенсію, тут вказана і надбавка за виконання особливо важливих завдань, і премія. Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовувалось виключно, чи виплачувалися саме зазначені види грошового забезпечення та у яких розмірах станом на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, що не ставлять її в явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Відповідно до постанови правління ПФУ 22.12.2014 № 28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Головне управління Фонду має право: отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Відповідно до постанови Правління ПФУ 07.07.2014 № 13-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 07.07.2014 № 13-1 передбачено, що заява разом із додатками до неї про перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Суд апеляційної інстанції у справі №580/3359/22 ЄДРСР 108345790 наголосив про мету для витребування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (за формою, встановленою чинним законодавством України).

Суд бере до уваги, що у справі № 580/2970/22 ЄДРСР 108319243 зазначається: Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Алгоритм дій, що повинні вчинити органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. У разі незгоди з довідкою для нарахування пенсії під час звільнення, особа не позбавлена права оскаржити її до суду.

Відповідно до п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, у порядку, установленому статтею 63 Закону 2262. Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України. Аналогічний висновок сформований у постанові ВС від 10.10.2019 у справі 553/3619/16-а.

Верховний Суд у справі № 552/3407/17 дійшов висновку, що під "підвищенням пенсії" розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і у подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до "підвищення пенсії".

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР).

Відповідно до постанови КМУ від 22.12.2014 № 28-2 "Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України" Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг (пп.14 п.4).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Позивач стверджує, що з 21.03.2023 з дати звернення до відповідача щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника виникли підстави для правомірного призначення пенсії, призначених згідно із Законом №2262 на підставі довідки від? 11.11.2022 №ФР32968, проте відповідач у спірному рішенні, зазначивши ст.63 Закону №2262, постанови від 30.08.2017 №704, №103 та рішення у справі №826/3858/18 не повідомив, якою конкретною нормою права керувався на виконання яких повноважень, вирішуючи відмовити позивачеві у виправленні власних помилок, здійснивши перерахунок, позаяк безпідставно не вразоване рішення суду і відновлене право годувальника - чоловіка позивачки без оцінки впливу попередніх довідок і здійснених перерахунків на мирне володіння майном (легітимні очікування), позаяк сторони мають різні позиції щодо тлумачення підвищення підвищення пенсії та структури складових грошового забезпечення за оновленою довідкою.

Суд, перевіряючи доводи сторін у цій справі, дослідивши зміст? рішення від? 14.04.2023 не встановив, що висновки відповідача про відсутність підстав для перерахунку у зв'язку із неправомірним використанням довідки 2018 року за наявної довідки станом на 2019 рік з огляду на судове рішення, відповідають принципам належного врядування та законності, тому таке рішення є протиправним.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України).

Суд встановив, що відповідач вважає, що законодавчі підстави для перерахунку пенсії у звязку із втратою годувальника ОСОБА_1 відсутні на підставі довідки від 11.11.2022 №ФР32968, проте таке твердження не свідчить про спростування твердження позивача про майнове право (легітимні очікування) на перерахунок та/або отримання мотивованої і зрозумілої відмови у перерахунку у зв'язку із обов'язком відповідача реагувати на заяви (встановленої, належної, довільної форми) у контексті повноважень виправляти ласні помилки та здійснювати перевірки змісту/ознак належності отриманої довідки від роботодавця поза механізмом встановленого алгоритму з метою сприяння позивачеві у реалізації прав особи під час звернення до суб'єкта публічної адміністрації, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача і прийняття протиправного рішення у контексті критеріїв частини 2 статті 2 КАС України, позаяк позивач не був почутий і не отримав мотивоване рішення з урахуванням висновків Верховного? Суду у подібних правовідносинах, за наявної довідки від 11.11.2022, що видана ОСОБА_2 за посадою: начальник штабу -заступник командира 355 окремого вертольотного полку: посадовий оклад 5920 грн; оклад за військовим званням (підполковник) 1410 грн; надбавка за вислугу років 50% - 3665 грн; надбавка за особливості проходження служби 65 % - 7146,75; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 20% - 1184; премія 35% - 2072 грн, усього 21397,75 грн.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу після отримання звернення від 06.04.2023 позивача ухилився від виконання обов'язків (триваюча протиправна бездіяльність, починаючи з дати звернення позивача) щодо виправлення помилки під час застосування неактуальної довідки та без врахування складових за довідкою від 11.11.2022 №ФР32968, перевірених судом у справі №580/5826/22.

Оцінюючи доводи і докази щодо не виправлення допущених помилок і не здійснення призначення пенсії (перерахунку пенсії) позивачеві на підставі довідки від 11.11.2022 №ФР32968 за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що бездіяльність є протиправною з дня звернення позивача до відповідача з 06.04.2023 позаяк відповідач, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії без зазначення зрозумілих мотивів відмови в індивідуальному акті за наявного рішення від 23.12.2022 та ухвали від 01.06.2023 (ЄДРСР 111264253) про заміну сторони у виконавчому документі у справі №580/5826/22, з урахуванням судового рішення у справі №826/3858/18, висновків Верховного Суду щодо оцінки належності довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалив протиправний акт від 14.04.2023 - діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно/несправедливо, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без мотивів відмови здійснити перерахунок у контексті обов'язків належного врядування для надання можливості позивачеві моделювати власну поведінку.

"Res judicata" (вирішена справа) означає незмінність рішення і передусім необхідність безпосереднього забезпечення його виконання.

Оцінюючи прийняте відповідачем протиправне рішення від 14.04.2023 суд не встановив переконливих мотивів і зрозумілих аргументів у відзиві щодо прийнятого рішення у зв'язку із розглядом звернення від 06.04.2023, тому визнає індивідуальний акт відповідача від 14.04.2023 таким, що належить скасувати.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд визнав протиправним індивідуальний акт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з підстав немотивованої відмови під час розгляду заяви-звернення позивача від 06.04.2023 (дата зазначена у супровідному листі від 20.04.2023 №2300-0307-8/27160 про направлення рішення про відмову ОСОБА_1 ) щодо перерахунку пенсії щодо довідки від? 11.11.2022 №ФР32968, без сприяння позивачеві у реалізації майнового права у сфері пенсійного забезпечення із урахуванням аналізу здійсненого перерахунку на підставі рішення від 23.12.2022 у справі №580/5826/22, що набрало законної сили 24.01.2023, тому позовні вимоги належить задовольнити частково, скасувавши рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 14.04.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування (призначення) та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01.04.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 №ФР 32968 з урахуванням виплачених сум, відмовивши у частині вимоги перерахувати з 21.03.2023.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 8 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 08.07.2011 № 3674-VI (має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни - посвідчення від 30.03.2023 серія НОМЕР_2 ), відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частин шостої і сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача на підтвердження понесених судових витрат пов'язаних з розглядом справи додає:договір про надання правової допомоги від 11.05.2023 №11/05/2023; додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №11/05/2023; рахунок фактура від 11.05.2023 №11 на суму 5000 грн за надання правової допомоги за договором від 11.05.2023, дод угода 1; акт приймання-передачі надання послуг від 18.05.2023 №1 (правова допомога згідно договору від 11.05.2023 №11/05/2023 в редакції додаткової угоди №1, згідно з описом) у сумі 5000 грн; платіжна інструкція від 16.05.2023 №@2РL180569 у сумі 5000 грн.

Відповідно до ч. 9 статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Оцінюючи характер наданої правової допомоги суд враховує, що справа є незначної складності, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження за усталеної судової практики, правові висновки у подібних правовідносинах висловлені Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18: під час визначення суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Беручи до уваги, що справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судових засідань як справу незначної складності, суд дійшов висновку, що заявлена сума є співмірною з обсягом необхідної роботи, заперечення відповідач не обгрунтував, позов задоволено частково, тому визнає достатньою для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пропорційно - 2500 грн.

Керуючись ст. 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 14.04.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування/призначення і виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 з 01.04.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 №ФР 32968 з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 / адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".

Копію рішення направити сторонам справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 / адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538].

Судове рішення складене 23.06.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА

Попередній документ
111783388
Наступний документ
111783390
Інформація про рішення:
№ рішення: 111783389
№ справи: 580/3883/23
Дата рішення: 23.06.2023
Дата публікації: 29.06.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.09.2023)
Дата надходження: 22.05.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛАРИСА ТРОФІМОВА
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
позивач (заявник):
Тьотушкіна Тамара Іванівна
представник позивача:
Лучинович Інна Віталіївна