Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
26 червня 2023 р. Справа № 520/12671/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 247 від 11.08.2022 року «Про результати проведення службового розслідування» в частині щодо притягнення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «сувора догана» за особисту недисциплінованість, низькі морально-психологічні якості, порушення вимог статті 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а також в частині позбавлення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , премії та додаткової винагороди за серпень 2022 року у повному обсязі;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 анулювати у військовому квитку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 наступну службову відмітку: зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах;
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , премії за серпень 2022 року у повному обсязі та додаткової винагороди за серпень 2022 року у розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень) 00 коп.
Ухвалою суду від 05.01.2023 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишено без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку та докази поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.02.2023 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу ХОАС від 10.02.2023 про повернення позовної заяви - скасовано. Справу направлено до ХОАС для продовження розгляду.
З огляду на вищевикладене суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати, чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 247 від 11.08.2022 року «Про результати проведення службового розслідування» в частині щодо притягнення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «сувора догана» за особисту недисциплінованість, низькі морально-психологічні якості, порушення вимог статті 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а також в частині позбавлення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , премії та додаткової винагороди за серпень 2022 року у повному обсязі.
В той же час, позивач звернувся до суду лише 30.12.2022 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного КАС України.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, поданий на розгляд суду спір належить до категорії спорів з приводу проходження військової служби.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, строк звернення до суду розпочався з 12.08.2022 та становить один місяць.
Суд зазначає, що в позовній заяві позивач як на підставу для поновлення строку звернення до суду посилається на введення з 24.02.2022 воєнного стану та на те, що проходить військову службу та знаходився протягом тривалого часу у районі проведення активних бойових дій, де відсутній будь-який зв'язок, в зв'язку з чим зі спірним наказам ознайомлений не своєчасно, отримав лише витяг з нього та йому був потрібен час для збору необхідних доказів та матеріалів службової перевірки, для чого його представником подано адвокатський запит до Міністерства оборони України від 24.10.22р., на який надана відповідь від 04.11.2022р. про відмову в наданні запитуваної інформації.
З цього приводу суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем надано довідку військової частини НОМЕР_1 , від 24.09.2022 № 6142, відповідно до якої він приймав безпосередню участь у бойових діях з 10 квітня по 29 серпня 2022р., інших доказів на підтвердження перебування його у районі проведення активних бойових дій матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який подовжено у подальшому.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Проте позивачем в позовній заяві не наведено поважних причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього, або його представника, можливості підготувати та подати позовну заяву в місячний строк з дня отримання витягу з наказу.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній в Постанові від 10.11.22р. у справі №990/115/22.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними, отже клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку та докази поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку та докази поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спірідонов М.О.