Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 червня 2023 року Справа № 520/15599/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Єгупенка В.В., розглянувши в приміщенні суду в місті Харкові клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Міністерство оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті старшому електрику-дизелісту відділення енергетичного забезпечення 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року № 168, в розрахунку до 100000 гривень щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити старшому електрику-дизелісту відділення енергетичного забезпечення 1 зенітно ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року № 168, в розмірі до 100000 гривень щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 було відкрито спрощене провадження у справі, без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з тим, в адміністративному позові міститься клопотання викликати та допитати в якості свідків наступних осіб: - ОСОБА_2 - командира 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ; - ОСОБА_3 - начальника відділення енергетичного забезпечення 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що показаннями командира 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , допитаного в якості свідка, можуть бути підтверджені факти наявності у відповідача бойових розпоряджень та журналів бойових дій.
Наявність у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 бойових розпоряджень, журналів та рапортів, а також безпосередня участь позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, як посилається позивач, можуть бути підтверджені в судовому засіданні показаннями наступних свідків: - ОСОБА_2 - командира 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ; - ОСОБА_3 - начальника відділення енергетичного забезпечення 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Ознайомившись із матеріалами позову, оцінивши доводи клопотання позивача про виклик свідків, суд дійшов наступного.
Згідно з ч.1 ст.65 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі КАС України) як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КАС України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Частина 1 ст.91 КАС України визначає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.91 КАС України не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Суд урахував встановлені стандарти доказування.
Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Частина 2 ст.74 КАС України встановлює, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми згідно з ч.1 ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76 КАС України).
Отже, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 погодився рішенням суду апеляційної інстанції, зазначивши, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Також вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. Тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Водночас, обставини, на які посилається позивач в адміністративному позові, можуть бути з'ясовані з письмових доказів відповідно до положень ч.2 ст.74 КАС України.
То ж допит свідків щодо обставин справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, не є доцільним, позаяк такі свідчення не відповідатимуть ознаці достовірності та допустимості доказу.
Викладені підстави позову свідчать про необхідність з'ясування фактичних обставин спору з письмових доказів, адже встановленню підлягають факти щодо бездіяльності відповідача у ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року № 168, в розрахунку до 100000 гривень щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 06 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо допиту свідків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 КАС України).
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З аналізу наведених вище норм права слідує, що питання розгляду справи за правилами загального або спрощеного провадження вирішується саме судом під час відкриття провадження у справі, враховуючи складність справи та інші обставини, які є підставою для визначення форми адміністративного судочинства.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд виходив з положень статті 12 КАС України.
При цьому, враховуючи предмет даного адміністративного позову, суд не встановив обставин, передбачених ч.4 ст.12 КАС України для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Будь-яких інших обставин для розгляду справи за правилами загального позовного провадження судом, також, не встановлено.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч.ч.5, 7 ст.262 КАС України).
За правилами ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Під час відкриття провадження у справі судом не встановлено обставин, які вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі.
Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Керуючись ст. ст. 12, 44, 47, 65, 70-77, 248, 256 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Міністерство оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Єгупенко