справа№380/213/23
26 червня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не здійсненні перерахування пенсії ОСОБА_1 з урахування сум додаткових видів грошового забезпечення на підставі поданої Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки № С/9130 протиправною;
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.10.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії додаткових видів грошового забезпечення, згідно поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 21.10.2022 № С/9130 та виплачувати її в подальшому.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 01.10.2021 отримує пенсію по втраті годувальника у розмірі 30% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». З метою перерахунку пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.10.2022 року №С/9130, представник позивача звернувся до відповідача із відповідною заявою. Проте відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивача згідно оновленої довідки. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, а тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд» від 09.01.2023 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.01.2023.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та з 01.10.2021 року отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пенсія позивачу виплачується із врахуванням складових грошового забезпечення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
21.10.2022 року Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 по зразковій справі №160/8324/19, було складено довідку №С/9130 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами, чинними на 05.03.2019, яку направлено на адресу Головного управління ПФУ у Львівській області.
Представник позивача у листопаді 2022 року звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою щодо здійснення перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №С/9130 від 21.10.2022 року.
Відповідач листом від 14.12.2022 року №18325-18475/Ф-52/8-1300/22 повідомив позивача, що після визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими було передбачено проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови №704, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося, внаслідок чого відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідки від 21.10.2022 №С/9130.
Вказані обставини і слугували підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом , визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон 2262-XII).
Згідно з ч.4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою №103 викладена в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Пунктом 24 Порядку № 3-1 встановлено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії з 05.03.2019 є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.
Враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що у позивача були обґрунтовані правомірні очікування щодо належного перерахунку відповідачем її пенсії відповідно до наданої довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.10.2022 №С/9130 про розмір грошового забезпечення.
Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», зокрема до додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, тому з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Суд звертає увагу на той факт, який не заперечується відповідачем, що видана довідка Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 21.10.2022 №С/9130 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка позивачки була направлена Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на адресу ГУ ПФУ у Львівській області, проте відповідачем так і не було проведено перерахунок пенсії.
Таким чином, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.10.2022 №С/9130.
Крім того, позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Отже, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідки від 21.10.2022 №С/9130, виданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка позивача, встановленого за відповідною посадою станом на 05.03.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань (далі - ЄСПЛ) щодо застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 справі «Міллер проти Австрії», де ЄСПЛ встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
У рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 ЄСПЛ зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії за довідкою Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.10.2022 року № С/9130, чим допущено протиправну бездіяльність, оскільки позивачем дотримані всі законодавчо визначені для цього умови: уповноваженим органом надано до територіального пенсійного органу документ (форма, зміст та складові якого відповідають вимогам законодавства та який видано уповноваженим органом).
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Головного управління ПФУ у Львівській області здійснити з 01.10.2021 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі нової довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.10.2022 року № С/9130 підлягає задоволенню із врахуванням виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про виплату пенсії в подальшому, суд зазначає, що, Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в згаданій частині слід відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено: договір про надання правової допомоги №571 від 26.09.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1177815, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001725, акт виконаних робіт від 28.12.2022, квитанцію №11 від 28.12.2022 на суму 4000,00 грн.
З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на правову допомогу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд врахувавши предмет спору, спрощений порядок розгляду даної справи, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у сумі 1000,00 грн.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 138148885) яка полягає у не здійсненні перерахування пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахування сум додаткових видів грошового забезпечення на підставі поданої довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № С/9130.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 138148885) провести з 01.10.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії додаткових видів грошового забезпечення, згідно поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 21.10.2022 № С/9130, з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Cтягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) 992,40 грн. сплаченого судового збору та судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу на суму 1000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 26.06.2023 року.
Суддя Костецький Н.В.