про залишення позовної заяви без руху
26 червня 2023 року м. ДніпроСправа № 160/11111/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі,
23 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Національної академії внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача 59805,72 грн заборгованість, пов'язану з утриманням у навчальному закладі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року справу № 160/11111/23 передано на розгляд за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду надійшла 20 червня 2023 року.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
У відповідності до частини першої статті 26 КАС України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Оглядом позовної вбачається, що представник позивача зазначає відносно відповідача зареєстроване місце мешкання, однак жодних доказів на підтвердження зазначених відомостей представником позивача (паспорту, довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи) до матеріалів позовної заяви не додано.
Таким чином, з метою дотримання правил територіальної підсудності, що визначені статтею 26 КАС України, представнику позивача слід надати докази зареєстрованого та фактичного місця мешкання ОСОБА_1 .
Суд, звертає увагу представника позивача, що вимоги про надання паспорту відповідача не є формальними, оскільки зазначене унеможливлює дотримання судом вимог частини першої статті 26 КАС України щодо з'ясування чи подано дану позовну заяву з дотримання правил територіальної підсудності та виконання судом приписів частини третьої статті 171 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсанта в закладі вищої освіти, тобто даний спір стосується публічної служби.
Таким чином, для цих правовідносин визначений місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року № 540/1862/19.
За змістом наведених процесуальних норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Позивачем до позовної заяви додане клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що отримавши з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України інформацію про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції до закінчення передбаченого договором терміну, НАВС вернулась до Кремінського районного суду Луганської області, в межах трирічного терміну на подання позовної заяви, встановленого Цивільним кодексом України. У зв'язку з повномасштабним збройним вторгненням російської федерації в Україну, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Кремінського районного суду Луганської області на Межівський районний суд Дніпропетровської області, який ухвалою від 03.05.2023 закрив провадження по справі за позовом НАВС ОСОБА_1 , пославшись на адміністративну підсудність справи.
Просив поновити строк на подання позовної заяви Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням навчальному закладі.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Позивачем до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суд не додано жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні як то ухвали Кремінського районного суду Луганської області про відкриття провадження у справі, ухвали Межівського районного суду Дніпропетровської області про закриття провадження у справі.
Представник позивача зазначає, що судова практика складалася таким чином, що переважна більшість зазначених справ вирішувались загальними судами у порядку цивільного судочинства. Такої ж позиції щодо юрисдикційної підсудності зазначеної категорії справ, до останнього часу, дотримувались також суди апеляційної та касаційної інстанцій розглядаючи їх по суті та задовольняючи у порядку цивільного судочинства.
Представник позивач зазначає, що звертався з даним позовом до Кремінського районного суду Луганської області, при цьому не зазначає коли відбулось таке звернення.
Встановлення дати звернення до Кремінського районного суду Луганської області позивача з позовом до ОСОБА_1 не є формальною вимогою, оскільки позивач був обізнаним про зміну підсудності такої категорії справ ще в 2020 році, про що свідчать данні з Єдиного державного реєстру судових рішень про звернення Національної академії внутрішніх справ з аналогічними позовами до окружних адміністративних судів, зокрема, і Луганського окружного адміністративного суду, що підтверджується інформацією з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
З огляду на зазначене, відсутність доказів на підтвердження обставин, зазначених в заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду, позбавляє суд можливості розглянути зазначену заяву.
Таким чином, позивачу слід подати належні докази в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до пунктів 2, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно з частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпункту 12.4 Положення № 41 імперативно визначено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо) (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17 листопада 2020 року).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
З матеріалів справи встановлено, що позовну заяву Національної академії внутрішніх справ було подано та підписано адвокатом Романенком Олексієм Євгеновичем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На підтвердження повноважень адвоката Романенка Олексія Євгеновича до матеріалів позовної заяви додано ордер від 08.05.2023 серії АІ № 1149919 про надання правничої (правової) допомоги Національній академії внутрішніх справ.
Оглядом ордеру від 08.05.2023 серії АІ № 1149919 встановлено, що в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Оскільки справа 360/11111/23 передана на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, а зазначений ордер не містить саме назви Луганського окружного адміністративного суду, тому даний ордер не підтверджує повноваження адвоката Романенко О.Є. на надання правової допомоги Національній академії внутрішніх справ в Луганському окружному адміністративному суді відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України.
Таким чином, представнику позивача на підтвердження своїх повноважень необхідно надати ордер, оформленого відповідно до Положення № 41 на представлення інтересів Національної академії внутрішніх справ в Луганському окружному адміністративному суді.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статтям 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі залишити без руху.
Позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- належним чином засвідчені докази на підтвердження зареєстрованого та фактичного місця перебування відповідача (копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , тощо);
- докази в обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду;
- належного ордеру на підтвердження повноважень адвоката Романенка О.Є. на представлення інтересів Національної академії внутрішніх справ в Луганському окружному адміністративному суді;
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Захарова