15 червня 2023 року № 320/14330/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Верич Л.А.,
представників позивача Мамалиги Б.А.
представника відповідача Дубенко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ГАЗ ГРУП"
до Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2023 №00048530702, №00048540702, №00048550702.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючим органом прийняті безпідставно з огляду на те, що посадовими особами контролюючого органу не були взяті до уваги всі обставини перевірки.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вважає, що податковим органом протиправно винесені спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами були передані на виконання постанови старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Донецькій області. В строки, які проводилась перевірка не мало жодної фізичної можливості надати документи, які підтверджують господарські взаємовідносини з ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ".
Відповідачем подано відзив, згідно з яким останній заперечував проти позовних вимог, вважає, що податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв в межах наданих повноважень у спосіб передбачений законом.
У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечив, стверджує, що для задоволення позову відсутні підстави, адже не надані у повному обсязі підтверджуючих документів по взаємовідносинах з контрагентами.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 01.05.2023 позовну заяву залишено без руху.
Позивач у строк та спосіб, викладений в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.05.2023 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 30.05.2023 о 15:00.
30.05.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив перенести судове засідання для надання додаткових пояснень по справі на 05.06.2023 о 15:30.
05.06.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив перенести судове засідання для надання додаткових пояснень по справі на 15.06.2023 о 15:00.
15.06.2023 у судове засідання прибули сторони.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 02.12.2019 №10701020000085422. Місцезнаходження платника податків: 3150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 143/2, корп. поверх 5, кв. 15.
ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» є платником: податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); військового збору; єдиного внеску; податку на доходи фізичних осіб; акцизного податку на пальне; екологічного податку; плати за ліцензії на виробництво пального, на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним.
Для реалізації статутних завдань, позивач здійснював господарську дільність з ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ".
14 лютого 2022 року, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецькій області було винесено постанову про витребування документів з ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» в рамках досудового розслідування. внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050000000730 від 20.11.2020 за ч. 2 ст. 364 КК України.
На виконання постанови старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Донецькій області майора поліції Барнич Романа Ярославовича про витребування документів від 14 лютого 2022 року по кримінальному провадженню №12020050000000730 від 20.11.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ГАЗ ГРУП» надало витребувані постановою оригінали документів згідно наступного переліку:
-первинні документи згідно договору №21/04-2020 від 21.04.2020 з ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС» (видаткові накладні за 28.04.2020 та 29.04.2020, а також товаро-транспортні накладні за 28.04.2020 та 29.04.2020);
- первинні документи згідно договору №01-08-20 від 01.08.2020 з ТОВ «СТРІМ ГАЗ» (видаткові накладні за 14.08.2020, 18.08.2020, 19.08.2020, а також товаро-транспортні накладні за 14.08.2020, 18.08.2020, 19.08.2020);
-первинні документи згідно договору №12/05-2020 від 12.05.2020 з ТОВ «ІНПЕКС ГАЗ» (видаткові накладні за 12.10.2020, 13.10.2020, 14.10.2020, 15.10.2020, 16.10.2020, 17.10.2020, а також товаро-транспортні накладні за 12.10.2020, 13.10.2020, 14.10.2020, 15.10.2020, 16.10.2020, 17.10.2020, а також рахунки на оплату за 12.10.2020, 13.10.2020, 14.10.2020, 15.10.2020, 16.10.2020, 17.10.2020);
- первинні документи згідно договору №12/05-2020 від 12.05.2020 з ТОВ «КЕТО ГАЗ» (видаткові накладні за 03.11.2020, 16.11.2020, 17.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020, а також товаро-транспортні накладні за 03.11.2020, 16.11.2020, 17.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020).
Відповідно до рішення від 09.07.2021 єдиного учасника (засновника) ТОВ «IH ТРАНС СЕРВІС», яке володіло 100% статутного фонду ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» було прийнято рішення про продовження діяльності ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» на підставі модельного статуту, а також цим же рішенням було створено юридичну особу у формі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ з найменуванням «СОЛО ГАЗ» зі статутним капіталом 150 000,00 грн., що слугуло підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.12.2019 по дату завершення перевірки, валютного законодавства за період з 02.12.2019 по дату завершення перевірки, з питань єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування - за період з 02.12.2019 по дату завершення перевірки та іншого законодавства за відповідний період.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.02.2022 №9312/26-15-07-02-01-03/43379142.
ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП», не погоджуючись з висновками акту, подало заперечення (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 09.06.2022 №31927/6, від 15.06.2022 №33196/6) з посиланням на обставини, що не були досліджені під час перевірки.
За результатами розгляду заперечення, Головне управління ДІС у м. Києві у відповідності до вимог пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, наказом від 20.06.2022 №2048-п призначило позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження, про що повідомило ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» листом від 23.06.2022 № 6367/1/26-15-07-02-01-09.
Позивач листом від 27.12.2022 №27122022/1 звернувся до старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Донецькій області з проханням повернути оригінали вилучених первинних документів, у зязку з проведенною перевіркою та задля підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами.
Однак, позивача було повідомлено листом від 28.12.2022 №70-22-50/2022 про неможливість повернення оригіналів документів, оскільки вказані документи були долучені до матеріалів кримінального провадження, які перебувають в службовому кабінеті за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149.
Про зазначені факти, позивач неодноразово повідомляв відповідача. Відповіді від Головного управління ДПС у м. Києві, позивач не отримував.
18 січня 2023 року ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» було отримано від ГУ ДПС у м. Києві спірні податкові повідомлення-рішення:
- №00048530702 від 17.01.2023, згідно з яким встановлено віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ сформованої за дсутніспо документів по операції постачання газу автомобільного «PLUS» від ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», в результаті чого було збільшено суму податкового зобов?язання на суму 1 688 922,00 гривень та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 422 231.00 грн.;
-№00048540702 від 17.01.2023, згідно з яким платником податків віднесено до складу витрат балансової вартості реалізованих товарів (скрапленого газу) в адресу суб?єктів господарювання (ТОВ «ТІХОН» ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «РАКУРС СЕРВІС» ТОВ «ІМПЕКС ГАЗ» ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ») без відповідного документального підтвердження за період 2020 рік, 3 квартали 2021 року, в результаті чого було збільшено суму податкового зобов'язання на суму 21 771 751,00 грн.;
-№00048550702 від 17.01.2023, згідно з яким платником податків віднесено до складу витрат балансової вартості реалізованих товарів (скрапленого газу) в адресу суб?єктів господарювання (ТОВ «ТІХОН» ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «РАКУРС СЕРВІС» ТОВ «ІМПЕКС ГАЗ» ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ») без відповідного документального підтвердження за період 3 квартали 2021 року, в результаті чого сума завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток, що становить 2 229 842,00 грн.
Не погодившись із доводами викладеними в податкових повідомленнях-рішеннях, позивачем було подано скаргу до ДПС України, проте згідно рішення №7599/6/99-00-06-01-03-06 від 28.03.2023 позивачу було відмовлено в задоволення скарги, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей, зокрема: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 указаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Базою оподаткування визначено грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України).
VI. Оцінка суду
Судом встановлено, що за результатами розгляду заперечення позивача на попередню перевірку (акт перевірки від 15.02.2022 №№9312/26-15-07-02-01-03/43379142), Головним управлінням ДПС у м. Києві у відповідності до вимог пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, наказом від 20.06.2022 №2048-п призначено позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження.
Перевірка проводилась з 21.12.2022 по 03.01.2023. Термін перевірки продовжувався з 28.12.2022, на підставі наказу Головного упраіління ДПС у м. Києві від 27.12.2022 №5985-п.
За результатми проведеної перевірки встановлені порушення п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п. 85 .2 ст. 85, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21771751 грн., у тому числі: за 2020 рік на суму 17647176 грн., за 3 квартали 2021 року на суму 4124575 гривень; п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено від?ємне значення об?єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2229842 грн., у тому числі : за 3 квартали 2021 року на суму 2229842 гривень; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1688922 грн., в тому числі: за січень 2021 року на суму 1688922 гривень.
18 січня 2023 року ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» було отримано від ГУ ДПС у м. Києві спірні податкові повідомлення-рішення № 00048530702 від 17.01.2023, №00048540702 від 17.01.2023, № 00048550702 від 17.01.2023.
Не погодившись із доводами викладеними в податкових повідомленнях-рішеннях, позивачем було подано скаргу до ДПС України, проте згідно рішення №7599/6/99-00-06-01-03-06 від 28.03.2023 позивачу було відмовлено в задоволення скарги, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін.
В ході проведення перевірки ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» надано запити з питань, що виникли під час перевірки, а саме:
-запит від 15.12.2022 №19993/1/26-15-07-02-01-09 стосовно проведених за перевіряємий період інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та інших активів підприємства; проведения інвентаризації фактично наявних основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, знягтя залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки та інших активів на ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» у присутності представників контролюючого органу, що здійснюють перевірку та надання відомостей про її результати.
Від ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» отримано відповідь від 26.12.2022 №26122022/2 (вх. Головного управління ДПС у м.Києві від 26.12.2022 №80305/6, згідно якої: фактичне проведення інвентаризації на місцях знаходження основних засобів та товарно-матеріальних цінностей не має можливості, оскільки об?єкти знаходяться на окупованих територіях (м. Бердянськ Запорізька обл.), та в зоні активних бойових дій (м. Слов?янськ Донецька обл.).
-запит №1/26-15-07-02-01 від 23.12.2022 стосовно не надання первинних документів фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, відсутність документального підтвердження поставки товарів та послуг з якими враховано у висновках акта перевірки від 15.02.2022 № 9312/26-15-07-02-01-03/43379142, а саме : по операціях продажу скрапленого газу в адресу ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ"; по операціях з придбання охоронних послуг у ТОВ «ТІХОН», газу автомобільного "PLUS" у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» протягом перевіряємого періоду.
Від ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» отримано відповідь №26122022/1 від 26.12.2022 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 26.12.2022 №80307/6), згідно якої платник податків на виконання постанови старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Донецькій області майора поліції Баранич Р.Я. про витребування документів від 14.02.2022 по кримінальному провадженню №12020050000000730 від 20.11.2020 надано вигребувані постановою оригінали документів.
-запит №2/26-05-07-02-01 від 03.01.2023 надати пояснення щодо підстав для відображення протягом перевірямого періоду у податковому (бухгалтерському) обліку і фінансовій звітності фінансово-господарських взаємовідносин з наступними контрагентами: ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ" по операціях з продажу скрапленого газу та придбання охоронних послуг, газу автомобільного "PLUS" протягом перевіряємого періоду, документальне підтвердження щодо оприбуткування товарів (робіт, послуг) у бухгалтерському обліку і подальшої реалізації (списання) покупцям або інше використання у господарській діяльності, первинні документи, які підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин з вказаними СГ (договори, додатки до договорів, акти, накладні, довіреності, сертифікати (довідки) походження, зокрема,документальне оформлення супроводження господарських операцій, транспортування (зберігання в ПСГ), послуги навантаження/розвантаженая ТМЦ, відповідні ліцензії, банківські виписки щодо оплати за ТМЦ (роботи, послуги).
Від ТОВ «ЄВРО ГАЗ ГРУП» отримано відповідь №26122022/1 від 26.12.2022 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 26.12.2022 №80307/6), згідно якої платник податків на виконання постанови старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Донецькій області майора поліції Баранич Р.Я. про витребування документів від 14.02.2022 по кримінальному провадженню № 12020050000000730 від 20.11.2020 надано витребувані постановою оригінали документів.
Додатково листом від 28.12.2022 № 28122022/1 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2022 № 81251/6) повідомлено: згідно листа Слідчого управління ГУ Національної поліції в Донецькій області вих. №730-22-50/2022 від 28.12.2022 вилученні документи перебувають у службовому кабінеті в будівлі Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька обл., м. Бахмут, вул. Садова, буд. 149. Крім того, м. Бахмут знаходиться в зоні активних бойових дій і через постійні обстріли з боку рф із застосуванням ракетно-артилерійського озброєння, пересування та поїздки є вкрай небезпечними, у зв?язку з чим унеможливлено надання документів в умовах воєнного стану.
В ході проведення перевірки складено акти: від 22.12.2022 № 6282/Ж6/26-15-07-02-01, від 22.12.2022 №6281/Ж6/26-15-07-02-01, від 23.12.2022 №6306/Ж6/26-15-07-02-01, від 26.12.2022 №6325/Ж6/26-15-07-02-01, від 27.02.2022 №6345/Ж6/26-15-07-02-01, від 28.02.2022, №6393/Ж6/26-15-07-02-01, від 29.12.2022 №6406/Ж6/26-15-07-02-01, від 30.12.2022, №6420/Ж6/26-15-07-02-01, від 02.01.2023 № 9/Ж6/26-15-07-02-01, від 03.01.2023 №18/Ж6/26-15-07-02-01, якими засвідчено наступне: до перевірки не надані первинні документи стосовно фінансово-господарських взаємовідносии з наступними контрагентами: ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ" по операціях з продажу скрапленого газу та придбання охоронних послуг, газу автомобільного "PLUS" протягом перевіряємого періоду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.
Відповідно до п. 44.6.ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Зміст викладеного свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання таких документів нормами п. 44.6 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронним органам.
Правова позиція відповідного змісту міститься у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №802/1464/17-а.
Відповідно до п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Тобто, у разі вилучення первинних бухгалтерських документів праовохоронними та/або іншими органами, обов'язок щодо надання таких документів для проведення перевірки контролюючому органу законодавцем покладається саме на суб'єктів вилучення.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №826/16045/18.
Не надання відповідних вилучених документів Національною поліцією України, а саме старшим слідчим відділу СУ ГУ НП в Донецькій області майором поліції Баранич Р.Я. не свідчить про відсутність господарських операцій із ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ" та первинних документів, що їх підтверджують. Матеріали справи не містять таких доказів, відповідачем до суду вони також не надані.
Судом встановлено, що первинні документи про фінансово-господарські операції з зазначеними контрагентами були у товариства в наявності та були вилучені в ході зазначеної вище постанови в рамках кримінальної справи.
Крім цього, з моменту вилучення документів позивач не міг відповідати за їх схоронність, і така повністю залежала від СУ ГУ НП в Донецькій області. Якщо СУ ГУ НП в Донецькій області не забезпечила схоронність усіх вилучених документів, Товариство не може нести за це відповідальність.
Таким чином, документи за період, що перевіряється, могли бути знищені або втрачені СУ ГУ НП в Донецькій області. Однак, зазначені обставини не доводять того, що між позивачем та контрагентами не було господарських операцій, і що первинні документи про такі не складались.
Одночасно, норми податкового кодексу надають податковому органу повноваження щодо звернення до суб'єктів господарювання із запитами про отримання документів та проведення зустрічних звірок.
Таким чином, податковий орган не позбавлений можливості та зобов'язаний вжити відповідні заходи з метою перевірки наявності відповідних первинних документів у ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ".
Однак, жодних дій щодо отримання таких документів від зазначених суб'єктів господарювання податковий орган не зробив, та передчасно провів перевірку, склав відповідний акт без вжиття заходів щодо встановлення усіх обставин.
Враховуючи те, що вилучення первинної документації правоохоронними органами не свідчить про їх відсутність у платника податків на момент складання звітності, ці обставини підтверджують об'єктивну неможливість платника виконати податковий обов'язок, передбачений п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, та ініціюють контролюючий орган вжити належних заходів щодо одержання документації з метою забезпечення предмета перевірки.
Однак, при проведенні перевірки податковий орган не належно виконав ці заходи, обмежившись формальним оглядом вилученої документації, замість вжиття заходів щодо повного забезпечення одержання відповідних матеріалів, зокрема шляхом надіслання відповідних запитів чи проведення відповідних звірок з ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ".
Головне управління ДПС у м. Києві та СУ ГУ НП в Донецькій області є органами державної влади, які належним чином повинні виконувати покладені на них обов'язки.
У цих правовідносинах, при вилученні в позивача документів СУ ГУ НП в Донецькій області повинно було належним чином їх ідентифікувати та забезпечити схоронність вилучених документів, а також надати копії таких на запит контролюючого податкового органу.
Головне управління ДПС у м. Києві при проведені перевірки повинно було вжити усіх належних заходів щодо отримання відповідних документів в СУ ГУ НП в Донецькій області та інших суб'єктів, з метою забезпечення предмета перевірки.
Пунктом 70 Рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) передбачено, що згідно принципу «належного урядування» на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччи¬ни», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).
Однак, Головне управління ДПС у м. Києві покладених на нього обов'язків належним чином не виконало.
Відповідач, обмежившись формальним оглядом вилученої документації, не вжило жодних заходів щодо повного забезпечення одержання відповідних матеріалів, зокрема шляхом надіслання відповідних запитів чи проведення відповідних звірок з ТОВ «РАКУРС-СЕРВІС», ТОВ «ТІХОН», ТОВ "ІНПЕКС ГАЗ", ТОВ «КЕТО ГАЗ», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «СТРІМ ГАЗ», ТОВ "ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ".
Таким чином, згідно принципу «належного урядування» наслідки невиконання Головним управлінням ДПС у м. Києві не можуть вважатися порушенням податкового законодавства, вчиненим позивачем, та бути підставою для притягнення Товариства до відповідальності.
Суд звертає увагу, що порушення кримінальних справ щодо контрагентів позивача також не означає причетність ТОВ "Євро газ груп" до вчинення злочину і не може слугувати належним доказом незаконної діяльності та порушення податкового законодавства України, а отже, не тягне за собою для позивача правових наслідків.
Це твердження повністю узгоджується з передбаченими ст.7 КПК України загальними засадами кримінального провадження, зокрема засадами презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності. Вироків до суду не надано.
Отже, зауваження відповідача щодо нереальності господарських операцій, в т.ч. власні висновки у акті про результати перевірки є недоведеними.
З огляду на встановлені обставини та наведене нормативне обґрунтування, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 17.01.2023 №00048530702, №00048540702, №00048550702, та відповідно, їх скасування.
Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже відповідачем не дотримані відповідні критерії, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Ураховуючи наведене вище, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи суд установив, що вимоги позивача є обґрунтованими.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 80 520,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.04.2023 №3208, №3209, №3210.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 80 520,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.01.2023 №00048530702, №00048540702, №00048550702.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ГАЗ ГРУП" (код ЄДРПОУ 43379142, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 143/2, пов. 5, оф. 15) судові витрати у розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 червня 2023 р.