про відмову у роз'ясненні судового рішення
23 червня 2023 року 640/18993/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву представника позивача розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,
До Окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 04.09.2019 №175-к "Про звільнення ОСОБА_1 ..
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019.
Стягнуто з Держгеонадр на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 61663,42 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Держгеонадр з 05.09.2019 та допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Держгеонадр на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за один місяць в сумі 11400,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 залишено без змін.
Відповідачем подано заяву про роз'яснення судового рішення, у якій він просить суд роз'яснити: чи зобов'язана Державна служба геології та надр України вносити зміні до чинного штатного розпису в частинні введення посади начальника юридичного управління Державної служби геології та надр України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Оскільки рішення у справі №640/18993/19 ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою представника відповідача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 у справі №640/18993/19, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Суд також зазначає, що підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення можливо в тому випадку, якщо воно є невиконаним.
З матеріалів справи слідує, що на виконання судового рішення Держгеонадрами видано наказ від 17.03.2020 №86-К про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року та виплачено середній заробіток за один місяць у розмірі 11400,00 грн, тобто, судове рішення в частині поновлення на роботі відповідачем виконано у добровільному порядку, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності зазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, та факту виконання судового рішення у добровільному порядку у задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2020 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 254, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви Державної служби геології та надр України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 в адміністративній справі №640/18993/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.