про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
23 червня 2023 року 640/18503/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - ПАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
20 квітня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/18503/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року прийнято дану справу до провадження, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач 19.06.2023 подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дій наказу Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 02.05.2022 № 400), а саме в частині затвердження абзацу дев'ятого пункту 1 розділу II Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році, яким визначено, що "Для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра з спеціальностей 081 «Право» або 293 «Міжнародне право», напрямів 6.030401 «Правознавство», 6.030202 «Міжнародне право», і наказу Міністерства освіти і науки України від 15.03.2023 року No 276: - в частині затвердження абзацу сьомого пункту 1 розділу II Прийом на навчання для здобуття вищої освіти у 2023 році, яким визначено, що "Для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 "Право" приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра з спеціальностей 081 "Право" або 082 "Міжнародне право", 293 "Міжнародне право", напрямів 6.030401 "Правознавство", 6.030202 "Міжнародне право”, та наказу Міністерства освіти і науки України від 20.07.2022 № 643 «Про затвердження стандарту вищої освіти зі спеціальності 081 Право для другого (магістерського) рівня вищої освіти», а саме в частині затвердження розділу III Стандарту вищої освіти зі спеціальності 081 Право для другого (магістерського) рівня вищої освіти: Вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за освітніми програмами спеціальності 081 Право, та їх результатів навчання, яким визначено, що "Для здобуття ступеня магістра за результатами Єдиного фахового вступного випробування можуть вступати особи, які здобули освітній ступінь бакалавра зі спеціальностей 081 Право або 293 Міжнародне право, яку судді Лиска І.Г. було передано 22.06.2023, що підтверджується відповідним актом відділу ВДЗК (канцелярія) від 22.06.2023.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до тяжких наслідків для позивача щодо здобуття в Україні, за українською програмою другої вищої освіти за спеціальністю 081 Право та, внаслідок порушення його права на освіту, автоматично порушуються і його права на працю за вибраною професією в Україні.
Дослідивши викладені у заяві мотиви, а також з урахуванням поданих до адміністративної справи матеріалів, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву, суд вважає, що у задоволенні заявленої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити, виходячи з такого.
Частиною 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Крім того, суд наголошує, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17.
Суд зазначає, що перевірка законності оскаржуваних рішень Міністерства освіти і науки України на час розгляду заяви про забезпечення позову є фактично вирішенням справи по суті, а ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.
Застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача.
Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
Натомість в заяві про забезпечення позову не наведено обставин, які є підставою для забезпечення позову, а саме обставин, які б свідчили про існування вже очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтовано причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача, тому суд вважає відсутніми підстави для задоволення даної заяви про збезпечення позову.
Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суддя,
1. У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лиска І.Г.