23 червня 2023 року Справа № 280/2527/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.04.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- задовольнити клопотання про поновлення строку на звернення з даним адміністративним позовом;
- задовольнити клопотання про витребування з відповідача доказів;
- скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, затвердженого 10.08.2022 наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 133, в частині визнання травмування солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 133 від 10.08.2022 про затвердження акту розслідування (спеціального розслідування);
- скасувати Довідку про обставини травми (поранення, контузії) солдата ОСОБА_1 № 265 від 16.02.2023, видану командиром Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати відповідача підготувати та видати позивачу Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою Додатку 5 до Положення про ВЛК, в якій вказати, що травмування солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Ухвалою суду від 26.04.2023 відкрито провадження у справі №280/2527/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Ухвалою суду від 26.04.2023 витребувано від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії: Акту службового розслідування, проведеного згідно із Порядком, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, щодо розслідування аварії (події ДТП), яка трапилась 08.08.2022 біля населеного пункту Ольгівське, Пологівського району, Запорізької області, в результаті якої солдат ОСОБА_1 отримав травмування; Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 , прийнятого за результатами розгляду акту та матеріалів вказаного службового розслідування; Акту розслідування (спеціального розслідування) за формою НВ-2, проведеного згідно з Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, за результатами розслідування аварії, що сталась 08.08.2022, біля населеного пункту Ольгівське, Пологівського району, Запорізької області, в результаті якої солдат ОСОБА_1 отримав травмування та Наказу командира військової частини НОМЕР_2 про затвердження акту розслідування аварії від 08.08.2022 № 133 від 10.08.2022.
Витребувані ухвалою суду від 26.04.2023 документи відповідачем не надано.
Ухвалою суду від 25.05.2023 задоволено заяву представника позивача про зміну позовних вимог та прийнято уточнену позовну заяву. Ухвалено здійснювати розгляд справи №280/2527/23 з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 17.05.2023 згідно з якою позивач просив суд викласти позовні вимоги у наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку (аварії), що сталась 08.08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 , відповідно до вимог «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332;
- зобов'язати відповідача провести службове розслідування нещасного випадку (аварії), що сталась 08,08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 , відповідно до вимог «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332;
- скасувати Довідку про обставини травми (поранення, контузії) солдата ОСОБА_1 № 265 від 16.02.2023, видану командиром Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати відповідача підготувати та видати позивачу Довідку про обставини травми (Поранення, контузії, каліцтва) за формою Додатку 5 до Положення про ВЛК, в якій вказати, що травмування солдата ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Крім того, ухвалою суду від 25.05.2023 залишено без розгляду первісні позовні вимоги в частині скасування акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, затвердженого 10.08.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 133 в частині визнання травмування солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 133 від 10.08.2022 про затвердження акту розслідування (спеціального розслідування).
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 20.04.2023 (вх.№16649 від 24.04.2023) та заяві про зміну позовних вимог від 17.05.2023 (вх.№20683 від 22.05.2023). Зокрема зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія. Зауважено, що до його службових обов'язків згідно посади та наказів командира, зокрема 08.08.2022, відносилась доставка особового складу разом зі спорядженням та засобами ведення бою, до місця безпосереднього зіткнення з ворогом та їх повернення до місця дислокації. Так, 08.08.2022 під час несення військової служби, при виконанні обов'язків «водія» та доставки особового складу, о 4:25 год. біля населеного пункту Ольгівське, Пологівського району, Запорізької області в результаті дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення з іншим транспортним засобом) позивач перебуваючи за кермом автомобіля, отримав травмування, у зв'язку із чим був змушений проходити тривале лікування та реабілітацію. Разом з тим зазначено, що 16.02.2023 позивач був оглянутий госпітальною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_4 за результатами чого остання склала висновок про непридатність солдата ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку. Крім того вказано, що лише під час проходження процедури звільнення у квітні 2023 року позивачу серед інших документів було надано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №265 від 16.02.2023 в якій було зазначено, що травмування ОСОБА_1 , яке настало 08.08.2022 о 4-25год. пов'язано з проходженням військової служби, але не пов'язане із захистом Батьківщини, з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, однак позивач не погоджується із таким формулюванням причинного зв'язку його травмування. Також зауважено, що відповідачем протиправно не було проведено розслідування (спеціальне розслідування) відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 332 від 27.10.2021 (далі - Інструкція № 332) та не було складено акти за формою НВ-2 та НВ-3. Водночас наголошено, що одночасне проведення розслідування нещасного випадку (аварії) за Інструкцією №332 та службового розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 передбачено положеннями пункту 8 розділу 1 Інструкції № 332. Разом з тим зауважено, що зміст акту проведення службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 08.08.2022 та наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 10.08.2022 №133 про його затвердження свідчать про перебування позивача на час отримання ним травм на військовій службі та виконання ним обов'язків військової служби за розпорядженням командира. На підставі викладеного наголошено, що зміст довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 265 від 16.02.2023 за підписом командира Військової частини НОМЕР_2 в якій було зазначено, що травмування ОСОБА_1 , яке настало 08.08.2022 о 04-25 год. «пов'язано з проходженням військової служби», а не «з виконанням обов'язків військової служби», суперечить не лише положенням Інструкції №332 та частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а і суперечить змісту Акту службового розслідування та Наказу № 133 від 10.08.2022. Додаткового зауважено, що позивач не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності за фактом ДТП, що сталась 08.08.2022, а факт його притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути підставою для визнання його травмування таким, що не пов'язано з виконанням обов'язків військової служби. Вважаючи висновок відповідача про причинно-наслідковий зв'язок між травмуванням позивача та виконанням обов'язків військової служби, а також бездіяльність щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку (аварії), що сталась 08.08.2022 відповідно до вимог Інструкції №332 протиправними позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, матеріали справи містять докази того, що 09.05.2023 Військова частина НОМЕР_2 отримала копію позовної заяви з доданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження у справі.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 10.03.2022 по 04.04.2023 проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_5 від 23.09.2022 та копією наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.03.2022 №6 (а.с.14-18).
Так, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.03.2022 №6, солдата ОСОБА_1 , відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, призваного Військовою частиною НОМЕР_2 , Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, призначено на посаду водія 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 , з 10.03.2022 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення (а.с.18).
Згідно з даними довідки Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 13.03.2022 №1515 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії - забезпеченні домедичної допомоги та формуванні додаткових евакуаційних груп в районі виконання бойових завдань (з дислокацією в населеному пункті Полтавка) у період з 10.03.2022 по 20.08.2022 (а.с.25).
Крім того, відповідно до довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 05.04.2022 №574 солдат ОСОБА_1 у періоди з 10.03.2022 по 21.07.2022 та з 24.07.2022 по 08.08.2022 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Успенівка, Пологівського району, Запорізької області, с. Першотравневе Синельніківського району Дніпропетровської області (а.с.26).
10.08.2022 було складено Акт проведення службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 08.08.2022 року (далі - Акт службового розслідування), затверджений наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 10.08.2022 №133, яким зокрема встановлені наступні обставини, що стосуються солдата ОСОБА_1 (а.с.68-80):
«08.08.2022 року о 4:25 ранку під час руху автотранспортного засобу Спрінтер НОМЕР_6 з особовим складом 1-ї стрілецької роти в кількості десяти осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , для проведення учбових стрільб відбулося ДТП, на встановленому маршруті руху виїзду з позиції РОП 1-ї стрілецької роти сталося зіткнення автотранспортних засобів марки «Мерседес Спрінтер» та «Фольцваген Т-4», у результаті дорожньо-транспортної пригоди постраждав особовий склад в різній ступіні важкості та обидва автомобілі».
«Правопорушення було вчинено в обстановці повного світломаскування, яке викликане бойовою необхідністю. Прилад нічного бачення у водіїв відсутній».
Крім того, вказаним Актом службового розслідування зафіксовано, що внаслідок зіткнення, зокрема, постраждав солдат ОСОБА_12 (водій 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти, тупа травма живота, зчмт).
Відповідно до пункту 3.4 Акту службового розслідування: «В діях солдата ОСОБА_13 вбачаються порушення, передбачені пунктом 13.1 Правил дорожнього руху, статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби».
Згідно з пунктом 5.3 Акту службового розслідування: «За порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби, внаслідок слабкої виконавчої дисципліни у виконанні обов'язків, на виконання статей 5, 45, 48, 55, 84, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнути до відповідальності солдата ОСОБА_1 , та накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана».
Згідно з пунктом 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 10.08.2022 №133 «Про закінчення службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 08.08.2022 року»: «Службове розслідування вважати завершеним».
Водночас, відповідно до пункту 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 10.08.2022 №133 «Про закінчення службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 08.08.2022 року»: «За порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби, внаслідок слабкої виконавчої дисципліни у виконанні обов'язків, на виконання статей 5, 45, 48, 55, 84, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнути до відповідальності солдата ОСОБА_1 , та накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана».
Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.02.2023 №265, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10.08.2023 №133, солдат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.08.2022 отримав травму: Закрита травма живота, перелом правої сідничної та лонної кісток, заднього краю вертлюжної западини справа зі зміщенням уламків, закритий перелом правої п'яткової кістки зі зміщенням уламків. За обставин: 08.08.2022 року о 4:25, біля населеного пункту Ольгівське Пологівського району Запорізької області, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, отримав травмування. Травмування пов'язане з проходженням військової служби, але не пов'язане із захистом Батьківщини, з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с.27).
Не погоджуючись з висновком відповідача про причинно-наслідковий зв'язок між травмуванням позивача та виконанням обов'язків військової служби та вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку (аварії), що сталась 08.08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 , відповідно до вимог Інструкції № 332, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.
За приписами пункту 1 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції №332 розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями внаслідок аварії (катастрофи) на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності, проводиться з використанням матеріалів розслідування такої аварії (катастрофи).
Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції №332 у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 332 визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII (в редакції, чинній на момент проходження позивачем війкової служби за контрактом) військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Так, судом встановлено, що позивач у період з 10.03.2022 по 04.04.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_5 від 23.09.2022 та копією наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.03.2022 №6 (а.с.14-18).
Згідно з даними довідки Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 13.03.2022 №1515 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії - забезпеченні домедичної допомоги та формуванні додаткових евакуаційних груп в районі виконання бойових завдань (з дислокацією в населеному пункті Полтавка) у періоди з 10.03.2022 по 20.08.2022 (а.с.25).
Крім того, відповідно до довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 05.04.2022 №574 солдат ОСОБА_1 у періоди з 10.03.2022 по 21.07.2022 та з 24.07.2022 по 08.08.2022 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с.Успенівка Пологівського району Запорізької області, с. Першотравневе Синельніківського району Дніпропетровської області (а.с.26).
Вищезазначені довідки на думку суду підтверджують факт того, що станом на 08.08.2022 солдат ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України.
При цьому, наявність ознак того, що нещасний випадок стався під час проходження позивачем військової служби, відстежується у медичних документах військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_4 , наявних в матеріалах справи, а саме Свідоцтві про хворобу №251, у якому зазначено, що травма позивача, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби (а.с.22-24).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктами 2, 3 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний:
терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я;
негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;
зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Абзацом 5 пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 332 передбачено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний: протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи.
Водночас, пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу ІІІ цієї Інструкції.
У свою чергу пунктами 1-3 розділу ІІІ Інструкції №332 визначено, що спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком;
нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;
групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю;
випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;
випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Визначення ступеня тяжкості травм здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 липня 2007 року № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за № 902/14169.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі травми, випадок зникнення військовослужбовця або його смерті за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби командир військової частини зобов'язаний негайно доповісти через засоби зв'язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1:
безпосередньому командиру (начальнику) за підпорядкованістю;
до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть;
до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо).
Повідомлення за формою НВ-1 надсилається також, коли смерть потерпілого військовослужбовця настала внаслідок раніше отриманої травми. Спеціальне розслідування такого випадку здійснюється згідно з цією Інструкцією з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:
один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня;
начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники;
начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок;
командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок;
представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу;
представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох військовослужбовців включно або травмовано від чотирьох до дев'яти військовослужбовців включно, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказами: Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, командувача об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачів видів, родів військ (сил) Збройних Сил України.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п'ять і більше військовослужбовців або травмовано десять і більше військовослужбовців, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказом Міністерства оборони України або Головнокомандувача Збройних Сил України.
Згідно із пунктом 4 розділу IІI Інструкції №332 спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров'я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: «Складено відповідно до акта спеціального розслідування».
Суд зазначає, що наявність ознак того, що нещасний випадок стався під час проходження позивачем військової служби, відстежується у медичних документах військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_4 , наявних в матеріалах справи. Разом з тим, викладена у зазначених медичних документах інформація щодо отримання позивачем травми, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби має бути перевірена комісією, яка проводить розслідування нещасного випадку, та підтверджена відповідними доказами.
В силу приписів пункту 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2007 за №902/14169, до тяжких травм відносяться, зокрема, тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше.
З матеріалів справи вбачається, що розлад здоров'я позивача внаслідок отриманих 08.08.2022 травм тривав більше ніж 60 днів, що підтверджується зокрема Свідоцтвом про хворобу №251 у пункті 9 якого зазначено, що позивач перебував на обстеженні і лікуванні: «Покровська ЛСБ з 08.08.2022 по 08.08.2022; КНП «ЗОКЛ» ЗОР з 08.08.2022 по 10.08.2022; КП «Дніпропетровська обласна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР з 10.08.2022 по 17.08.2022; КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 18.08.2022 по 11.10.2022; КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР з 09.12.2022 по 26.12.2022; в/ч НОМЕР_4 з 14.02.2023 по теперішній час» (а.с.22-24),
Крім того, згідно з відомостями Акту проведення службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 08.08.2022 року внаслідок аварії окрім позивача ушкоджень зазнали ще 13 військовослужбовців, а тому такий нещасний випадок в розумінні розділу ІІІ Інструкції №332 вважається груповим нещасним випадком.
Отже, враховуючи кількість постраждалих військовослужбовців та з огляду те, що отримана позивачем 08.08.2022 травма є тяжкою травмою в розумінні Інструкції №332 в силу вимог пункту 7 розділу ІІ та розділу ІІІ Інструкції №332 в даному випадку мало відбутися спеціальне розслідування нещасного випадку, передбачене розділом ІІІ Інструкції №332.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пункту 10 розділу ІІ Інструкції № 332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-З, є:
- виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов'язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;
- прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
- виконання дій, що не входять до кола службових обов'язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
- участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;
- прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження І у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
- виконання дій, що не входять до кола службових обов'язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
- участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;
- прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
- заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;
- отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
- раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;
- смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
- оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.
Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Інструкції №332 обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби:
- перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;
- перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
- погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
- алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;
- використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;
- навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження; навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю; самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;
- природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Суд зазначає, що з наведених вище законодавчих приписів слідує, що вищевказаними нормами законодавцем закріплений чіткий порядок та особливості розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями у Збройних силах України, тобто визначено алгоритм дій щодо застосування Інструкції у разі настання такого нещасного випадку.
Дослідивши наданий до матеріалів справи Акт проведення службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 08.08.2022 року, судом встановлено, що такий було складено зокрема відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.
Суд звертає увагу, що пунктом 5 розділу І Порядку №608 передбачено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360.
Проте, на момент виникнення спірних правовідносин Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360 втратила чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 332 від 27.10.2021 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України».
Водночас суд вважає за необхідне наголосити, що одночасне проведення розслідування нещасного випадку (аварії) за Інструкцією №332 та службового розслідування відповідно до Порядку № 608 передбачено положеннями пункту 8 розділу 1 Інструкції № 332, відповідно до якої: «у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017року за № 1503/31371.»
Таким чином, відповідачем проігноровано вимоги пункту 8 розділу 1 Інструкції №332 чим допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення службового розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що сталась 08.08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 , відповідно до вимог Інструкції № 332.
Враховуючи, що в даному випадку проведення розслідування нещасного випадку (аварії), що сталась 08,08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 відбулось без дотримання вимог Інструкції №332, суд дійшов висновку, що Довідка про обставини травми (поранення, контузії) солдата ОСОБА_1 № 265 від 16.02.2023 є протиправною, а тому позовні вимоги щодо її скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідача підготувати та видати позивачу Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, в якій вказати, що травмування солдата ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, оскільки обставини отримання позивачем травми саме під час виконання обов'язків військової служби мають бути перевірені комісією, яка проводить розслідування нещасного випадку, та підтверджені відповідними доказами, а тому такі вимоги є передчасними.
Крім того суд зауважує, що відповідно до пункту 18 розділу ІІ вимог Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.
Відтак, встановлені вище обставини у їх сукупності свідчать про наявність підстав для зобов'язання відповідача провести службове розслідування нещасного випадку (аварії), що сталась 08.08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 , відповідно до вимог Інструкції №332.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Оскільки позивачем, в силу положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 від 16.02.2023 №265, видану командиром Військової частини НОМЕР_2 .
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не проведення службового розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що сталась 08.08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести службове розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що сталась 08,08.2022, за фактом травмування солдата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 23.06.2023.
Суддя І.В.Садовий