23 червня 2023 року м. Житомир
справа № 240/26097/22
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-
встановив:
Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 91768,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області і є платником податків і зборів. За відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 91768,79 грн, з яких: 68760,00 грн - основний платіж; 17190,00 грн - штрафна санкція та 5818,79 грн - пеня.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення повернулося до суду із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідач надіслав до суду заперечення проти позову, у якому заперечує щодо задоволення позовних вимог.
В обґрунтування правової позиції вказує, що податковий борг не підлягає стягненню після спливу строку понад 1095 днів. Оскільки стягнення звернено на підставі податкового повідомлення-рішення №0090425113 від 04.07.2019, то вважає, що строк звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу пропущений.
Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч. 1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.
Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Матеріали справи свідчать, що за відповідачем рахується податковий борг, а саме:
- зі сплати податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 91768,79 грн, з яких: 68760,00 грн - основний платіж; 17190,00 грн - штрафна санкція та 5818,79 грн - пеня.
Підпунктом 54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до абзацу першого п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
На підставі акту перевірки №6878/06-30-51-13/2637122122 від 07.06.2019 встановлено порушення п. 198.1, 198.6 ст.198, п. 200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755-VI, п.п. 5 п.11 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» №21 від 28.01.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за №159/28289, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 Кодексу. У зв"язку з цим згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Кодексу та п. 58.2 ст. 58 Кодексу платнику збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 85950,00 грн, а саме: 68760,00 грн - основний платіж, 17190,00грн - штрафна санкція, про що було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 за №0090425113.
Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов"язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлене на адресу відповідача та вручено адресату 12.07.2019 (а.с.10 зворот).
Податкові зобов"язання, визначені у вказаному податковому повідомленнях-рішеннях протягом встановленого Податковим кодексом України строку, відповідачем не сплачено.
На момент винесення судового рішення у даній справі, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення до суду відповідачем не надано.
Згідно зі ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5818,79 грн.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" №213786-51 від 06.06.2019 на загальну суму податкового боргу у розмірі 1766,67 грн, яка направлялась на адресу відповідача, однак поштове відправлення не було вручено та повернулося із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.9).
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання в сумі 91768,79 грн є податковим боргом.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Щодо доводів відповідача, що згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України, строк звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами минув 14.07.2022, а позивач звернувся до суду з даним позовом у жовтні 2022 року, суд вказує наступне.
У постанові від 25 лютого 2020 року у справі №1340//5767/18 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте, норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.
Водночас такий висновок сформульований у неподібних до цієї справи правовідносинах, оскільки у цій справі позов пред'явлено у жовтні 2022 року саме тому ставиться питання застосування абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який набрав чинності 18 березня 2020 року.
Так, Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Законом №591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Отже, станом на час звернення до суду з позовом ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
До такого висновку призводить застосування граматичного (текстового) способу тлумачення положень абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в якому відсутнє виокремлення будь-яких конкретних серед врегульованих статтею 102 ПК України строків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що перебіг 1095-денного строку зупинився 18 березня 2020 року, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, який за встановленими судом обставинами виник 22 липня 2019 року (за податковим повідомленням-рішенням №0090425113 від 04.07.2019 отриманим відповідачем 12.07.2019) (а.с. 10, 10 зворот).
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 91768,79 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 91768 (дев"яносто одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн 79 (сімдесят дев"ять) коп, з яких:
- 68760 (шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят) грн 00 (нуль) коп - основний платіж;
- 17190 (сімнадцять тисяч сто дев"яносто) грн 00 (нуль) коп - штрафна санкція;
- 5818 (п"ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 79 (сімдесят дев"ять) коп - пеня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 23 червня 2023 року.
Суддя А.В. Горовенко