23 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/459/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому він просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 12.09.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак відповідач відмовив йому у призначенні пенсії у зв'язку із тим, що наданими ним документами не підтверджено умову проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років. Проте позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, що і слугувало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. Також представник відповідача наголосив, що рішення про відмову у призначенні пенсії було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду в Черкаській області.
Ухвалою суду клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення другого відповідача (співвідповідача) задоволено. Залучено до участі у справі № 240/459/23 якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що відсутні підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 16.05.2022 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Після розгляду вказаної заяви позивачу надіслано повідомлення про відмову у призначенні пенсії. Відмова у призначенні пенсії мотивована тим, що документально підтверджено факт проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю згідно довідок від 08.04.2022 № 136, виданої Бондарівським старостинським округом, № 971 від 08.04.2022, виданої Коростенським виконавчим комітетом, від 04.04.2022 № 69, виданої Білківським старостинським округом, станом на 01.01.1993 тривалістю 3 роки 4 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також відповідач у повідомленні про відмову у призначені пенсії зазначає, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 21.06.1988, оскільки періоди навчання перетинаються з періодами військової служби. Право на призначення пенсії згідно наданих документів виникне у 60 років, а саме з 27.03.2017.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі-Закон № 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення позивача від 16.05.2022 року до відповідача щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону № 796-XII.
За результатами розгляду вказаного звернення позивача було прийнято оскаржуване рішення від 26.05.2022 року.
Таке рішення Відповідача ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не підлягає скасуванню, зважаючи на таке.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, так як станом на 01.01.1993 року позивач в зоні посиленого радіологічного контролю проживав лише 3 роки 4 місяці, що є недостатнім для зниження пенсійного віку на 5 років.
Наявність у Позивача відповідного страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, Відповідачем не оспорюється, а тому не є предметом спору в межах даної справи.
Так, судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до паспорта громадянина України позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення (16.05.2022 року) був особою, якій виповнилося повні 55 років.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років були надані слідуючи документи:
- посвідчення громадянина, який потерпів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 4) серії НОМЕР_1 , виданого 03.12.2003 року (дублікат);
- довідки від 08.04.2022 № 136, виданої Бондарівським старостинським округом, № 971 від 08.04.2022, виданої Коростенським виконавчим комітетом, від 04.04.2022 № 69, виданої Білківським старостинським округом про підтвердження періодів проживання.
Як вже зазначалося судом, в розумінні вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, на 2 роки.
Відповідно до примітки до вказаної правової норми законодавець зазначив, що така початкова величина зниження пенсійного віку (на 2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період
При обґрунтуванні позовних вимог позивач не врахував наявність такої примітки до частини другої статті 55 Закону № 796-XII.
Крім того, таким особам може бути знижено пенсійний вік ще додатково на один рік за кожні 3 роки проживання, роботи.
Тобто призначення позивачу відповідно до вимог частини другої статті 55 Закону № 796-XII пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років можливо, окрім іншого, за умови постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії по 31 липня 1986 року, яке надає право на зниження пенсійного віку на 2 роки, та постійного проживання у цій зоні станом на 1 січня 1993 року сумарно ще 9 років, яке відповідно надає право на зниження пенсійного віку ще на три роки (один рік за кожні 3 роки).
Позивачем до позову на підтвердження факту його постійного проживання на територіях зони посиленого радіологічного контролю на день аварії чи постійного проживання або постійної роботи у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період не надано жодних доказів. Натомість, сам зміст оскаржуваного рішення вказує на те, що позивачу до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 21.06.1988, оскільки періоди навчання перетинаються з періодами військової служби.
Таким чином, позивачем не надано жодних доказів у підтвердження того, що він з моменту аварії постійно проживав або постійно працював у зоні посиленого радіологічного контролю по 31 липня 1986 року. Відтак, у суду відсутні підстави для висновку, що позивач є особою, стосовно якої застосовується початкова величина зниження пенсійного віку у 2 роки.
При цьому, суд враховує, що в розумінні вимог частини першої пункту 4 статті 14 Закону № 796-XII до осіб, які потерпіли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 4), відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Згідно з положеннями ст. 65 Закону № 796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 (чинною на день виникнення спірних відносин), громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.
Суд враховує, що відповідно до постанови КМ Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106 до зони відчуження (зона посиленого радіологічного контролю) віднесено, окрім інших, с. Охотівка та с. Гулянка Коростенського району Житомирської області.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 , копія якого долучена до позову да досліджена судом.
Таким чином, вказане посвідчення є єдиним документом, що підтверджує статус позивача як особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), та підтверджує, що позивач відноситься до осіб, які станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні посиленого радіологічного контролю - не менше чотирьох років.
Разом з тим, це посвідчення свідчить лише про факт проживання позивача станом на 01.01.1993 року у зоні посиленого радіологічного контролю не менше чотирьох років, що є недостатнім для призначення позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років.
Враховуючи те, що для призначення пенсії позивачу як громадянину, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, відсутні необхідні документи для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 5 років, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відмова у задоволенні позову не позбавляє позивача права на повторне звернення до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком (із зниженням такого віку) із врахуванням факту його постійного проживання в зоні радіологічного контролю не менше чотирьох років або надання додаткових документів, передбачених законодавством, на підтвердження факту його проживання чи роботи в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії по 31 липня 1986 року, яке надає право на зниження пенсійного віку на 2 роки, та на підтвердження його постійного проживання у цій зоні станом на 1 січня 1993 року, яке відповідно надає право на зниження пенсійного віку ще на один рік за кожні 3 роки такого проживання або роботи.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко