Справа № 165/1266/22 Провадження №11-кп/802/425/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 червня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 14 березня 2023 року щодо ОСОБА_8 ,
Вказаним вироком суду ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працює, раніше судимого вироком Нововолинського міського суду від 27.04.2022 за ч.ч.1, 2 ст.182, ч.1 ст.361 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених судом покарань за даним вироком та вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 27 квітня 2022 року, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та обмеження волі на строк 3 роки з іспитовим строком 1 рік; кожен вирок визначено виконувати самостійно.
Стягнуті з ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 коп.
В порядку ст.100 КПК України вироком вирішена доля речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним і засуджений за те, що 07 квітня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), на вулиці Луцькій у м. Нововолинську він, діючи з прямим умислом, без мети збуту, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого поліетиленовий пакет, в якому знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина білого кольору, обіг якої заборонено - PVP, та поклав вказаний пакет до кишені куртки, в яку був одягнений, почавши незаконно зберігати при собі.
Дії ОСОБА_8 були припинені працівниками поліції 07 квітня 2022 року в період часу з 10 год 28 хв по 10 год 57 хв поблизу будинку АДРЕСА_2 , де в присутності двох понятих працівниками поліції в ході проведення огляду місця події було вилучено вищевказану психотропну речовину.
Не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор оскаржує вирок суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на те, що при призначенні обвинуваченому остаточного покарання місцевий суд неправильно застосував ч.4 ст.70 КК України. З огляду на наведене, просить вирок суду змінити та вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. З резолютивної частини вироку виключити посилання на застосування ч.4 ст.70 КК України, а вирок Нововолинського міського суду від 27.04.2022 про засудження ОСОБА_8 за ч.ч.1, 2 ст.182, ч.1 ст.361 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки із звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, виконувати самостійно.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив змінити вирок в частині призначеного ОСОБА_8 покарання, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави ухвалення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту та кваліфікація його дій за ч.1 ст.309 КК України є правильними і ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Нормами ч.1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що при призначенні ОСОБА_8 остаточного покарання місцевим судом неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність, на думку суду апеляційної інстанції, заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
За вироком Нововолинського міського суду від 27.04.2022 ОСОБА_8 засуджено за ч.ч.1, 2 ст.182, ч.1 ст.361 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Вказаним вироком ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Суд при призначенні обвинуваченому покарання, з урахуванням ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених судом покарань за даним вироком та вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 27 квітня 2022 року, остаточно призначив ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та обмеження волі на строк 3 роки з іспитовим строком 1 рік; кожен вирок визначив виконувати самостійно.
Однак згідно з абз.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Положення ч.3 ст.72 КК України визначають, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Однак, місцевим судом вищенаведені норми законодавства не були взяті до уваги, у зв'язку з чим суд безпідставно застосував положення ч.4 ст.70 КК України та повністю склав покарання за даним вироком та вироком Нововолинського міського суду від 27.04.2022.
З огляду на наведене, застосування в даному випадку положень ч.4 ст.70 КК України при призначенні обвинуваченому остаточного покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу, згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.409 КПК України, є підставою для зміни вироку місцевого суду щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання.
З урахуванням вищевикладених положень законодавства та роз'яснень Верховного Суду України з резолютивної частини вироку підлягає виключенню посилання на ч.4 ст.70 КК України при призначенні обвинуваченому остаточного покарання.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_8 слід залишити призначене судом покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а вирок Нововолинського міського суду від 27.04.2022 щодо нього слід виконувати самостійно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 14 березня 2023 року в частині призначеного ОСОБА_8 покарання - змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Виключити з резолютивної частини вироку Нововолинського міського суду Волинської області від 14 березня 2023 року посилання на ч.4 ст.70 КК України при призначенні ОСОБА_8 остаточного покарання.
Вирок Нововолинського міського суду від 27.04.2022 щодо ОСОБА_8 - виконувати самостійно.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді