Справа № 761/4642/23
Провадження №1-кп/761/2511/2023
07 березня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні № 62022100130001003 від 17 грудня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Козаче, Ананьївського району Одеської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за дресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
Молодший сержант ОСОБА_4 , під час проходження військової служби за контрактом, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконаня обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командира 31 жовтня 2022 року о 08:00 не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та до 26 січня 2023 року проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав винуватість в інкримінованому йому злочині та пояснив, що злочин скоєно ним при обставинах викладених в обвинувальному акті та встановлених в судовому засіданні.
Прокурор та обвинувачений в судовому засіданні вважали за можливе розглянути зазначене кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та дослідженням характеризуючих матеріалів. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що при досудовому розслідуванні зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а тому визнання обвинуваченим винуватості є цілком виправданим.
Оцінивши в сукупності всі докази у справі, в межах обраного обсягу та порядку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 винний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Відповідно до ст. 12 КК України злочин за ч. 5 ст. 407 КК України відноситься до тяжкого злочину.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, ту обставину, що тяжких наслідків від скоєного не настало, особу обвинуваченого, а саме: відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, який усвідомив негідність вчиненого ним діяння і критично оцінює скоєне, готовий нести відповідальність.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та з'явлення із зізнанням.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України в ході судового розгляду не встановлено.
ОСОБА_4 не перебуває на обліку у нарколога, психіатра, характеристика з місця реєстрації позитивна, на утриманні має дружину та малолітню доньку.
Обираючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, обставини, які пом'якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, не судимий, на психіатричному обліку не перебуває, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах ст. 407 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Цивільний позов у справі відсутній.
Речові докази по справі відсутні.
Витрати на експертні дослідження відсутні.
Керуючись ст. ст. 372, 374, 615 КПК України, ст.ст. 12, 50, 67, ч. 5 ст. 407 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини за місцем проходження служби, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1