Справа № 761/10893/22
Провадження № 1-кс/761/6146/2022
15 липня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність сторони обвинувачення під час досудового розслідування та скасування повідомлення про підозру
ГУ НП у Київській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12021110000000497 від 20 липня 2021 року.
16 грудня 2021 року в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
01 липня 2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021110000000497 від 20 липня 2021 року направлено до Шевченківського районного суду міста Києва.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя зазначає наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачений ст. 303 КПК України
Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Під досудовим розслідуванням у п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України слід розуміти стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
З системного аналізу положень п. 5 ч. 1 ст.3, ст. 303 КПК України слідує, що направлення до суду обвинувального акта є процесуальною формою закінчення досудового провадження та перешкодою для подальшого досудового розслідування щодо даного кримінального провадження.
Згідно із п. 24 ст. 3 КПК судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.
З наведеного вбачається, що повноваження слідчого судді щодо здійснення останнім контролю за дотриманням прав учасників кримінального провадження шляхом розгляду скарг та клопотань учасників здійснюються останнім лише у межах досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акту до суду першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи 01 липня 2022 року до Шевченківського районного суду міста Києва направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 та ін., за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 12021110000000497 від 20 липня 2021 року.
Таким чином, досудове розслідування у вказаному провадженні закінчилось, тобто порушене захисником питання не підлягає розгляду слідчим суддею.
Отже, вказані обставини виключають можливість вирішення слідчим суддею питання про скасування повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення після направлення обвинувального акту до суду для здійснення судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, віднесені законність (ст. 9 КПК) та диспозитивність ( ст. 26 КПК).
У відповідності до ст. 9 КПК під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та КПК.
Враховуючи принцип диспозитивності, що зобов'язує діяти лише у межах визначених КПК повноважень, слідчий суддя, у силу наведених вище обставин, доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність сторони обвинувачення під час досудового розслідування та скасування повідомлення про підозру.
Ухвала може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1