65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/757/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Одеського квартирно-експлуатаційного управління
до фізичної особи-підприємця Колісніченка Дмитра Сергійовича
про стягнення 554567,39 грн
за участю представників
від позивача - Ковальчук Р.М.
від відповідача - Фірсов В.Д.
встановив:
До суду надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до фізичної особи-підприємця Колісніченко Дмитра Сергійовича про стягнення 554567,39 грн надмірно сплачених коштів за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 10.04.2020.
Ухвалою від 29.03.2023 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Ухвалою від 12.04.2023 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Найменування позивача змінено на Одеське квартирно-експлуатаційне управління.
Чергове підготовче засідання призначено на 23.06.2023.
09.06.2023 від позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи відповідає обсяг та вартість фактично виконаних відповідачем робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Капітальний ремонт будівлі будівлі № 4/2 (їдальня), в/м № 2, м. Кодима Одеської області. Шифр 2/43Б-20" за договором від 10.04.2020 № 1КРБ обсягам та вартості, визначених в актах прийому-передачі № 1 від 19.05.2020 № 2 від 17.12.2020 на загальну суму 554567,39 грн станом на дату складання акту. Якщо ні, то в якому обсязі і на яку суму грошових коштів.
Відповідач заперечує щодо клопотання про призначення експертизи.
В засіданні судом розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 09.06.2023 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Однак, позивач не обгрунтував причин неможливості надання ним експертного висновку разом з позовною заявою, оскільки докази подаються позивачем разом з позовною заявою (ст. 80 ГПК України).
Також у справі наявний обов'язковий висновок експертизи проектно-кошторисної документації, проведений Філією ДП “УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА” в Одеській області у відповідності до вимог чинного Законодавства. Отже, експертиза у даній справі не може бути призначена, оскільки у справі вже наявний експертний висновок.
Крім того, відповідно до змісту ст. 31 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”, експертизу проектно-кошторисної документації має право замовити як Виконавець так і Замовник проектно-вишукувальних робіт. Відповідно, КЕВ м. Одеси має право самостійно замовити експертизу проектно-кошторисної документації та подати її до суду в якості доказу.
Враховуючи викладене, Позивач також не обгрунтував неможливість надання експертного висновку у строки, встановлені для подання доказів з поважних причин.
Жодних сумнівів щодо правильності наданого Відповідачем експертного висновку, Позивачем не надано.
Таким чином, критеріїв для призначення експертизи, визначених у п. 2 ч. і ст. 99 ПІК України, матеріали справи не містять та Позивачем не обгрунтовано. Відповідно, фактичний склад для призначення експертизи у справі відсутній.
Як зазначає сам Позивач у своєму клопотанні, пункти 2, 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 р. № 4 (далі - Постанова Пленуму) свідчать, що “експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно, експертиза може бути призначена у справі лише тоді, коли жодні інші докази не можуть її замінити. Отже, наявність у справі інших доказів, а саме експертного висновку, обов'язкового відповідно до законодавства, свідчить, що відповідні докази заміняють судову експертизу.
Крім того, у справі відсутня й суперечливість доказів, оскільки, висновок Служби внутрішнього аудиту МОУ, не є належним та допустимим доказом у справі, він не має жодного юридичного значення для містобудівної діяльності та складений особами, які не мають відповідної компетенції. Відповідність проектно-кошторисної документації вимогам ДСТУ було підтверджено спеціалістами самого ж Позивача, про що зроблено відповідні висновки за результатами внутрішнього аудиту.
Пунктом 5 вищезгаданої Постанови Пленуму встановлено, що Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Враховуючи викладене, підстави для проведення експертизи у справі відсутні, а наявні докази дають можливість вичерпно та повно встановити всі обставини.
Позивач просить у своєму клопотанні визначити чи відповідає обсяг та вартість робіт з розробки проектно-кошторисної документації обсягу та вартості, визначеним в актах приймання-передачі на суму 554567,39 грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять актів приймання-передачі робіт на загальну суму 554567,39 грн. Відповідно, яким чином, експертом буде виконане дослідження неіснуючих у справі актів - не зрозуміло.
Пунктом 9 згаданої вище Постанови Пленуму передбачено, що Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Жодних істинних обставин справи в результаті такої експертизи встановити неможливо з огляду на відсутність у справі актів приймання-передачі на сумму 554567,39 грн.
Тим же п 9 Постанови Пленуму передбачено, що Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Позивач зазначає у своєму ж клопотанні про призначення експертизи, п. 5.1 п. 5 глави 6 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 визначено основні завдання будівельно-технічної експертизи.
При цьому стосовно саме проектно-кошторисної документації та робіт з її складання (не відносяться до категорії будівельні роботи) єдиним завданням будівельно-технічної експертизи по відношенню до проектно-вишукувальних робіт є визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Всі інші задачі будівельно-технічної експертизи стосуються безпосередньо будівельних робіт, до яких не відносяться роботи за спірним договором.
Пунктом 5.1.1. п. 5 глави 6 розділу II згаданих вище Методичних рекомендацій передбачено орієнтовний перелік вирішуваних питань, серед яких відносно проектно-кошторисної документації може бути винесено лише одне питання: Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
Таким чином, поставлене у клопотанні Позивача питання не передбачене Методичними рекомендаціями та не може бути віднесено до питання дослідження саме проектно-кошторисної документації.
Крім того, поставлене на вирішення експертом питання не відповідає предмету доказування у справі.
Так, Позивач обґрунтовує позовні вимоги висновком внутрішнього аудиту, яким начебто встановлено невідповідність проектно-кошторисної документації вимогам ДСТУ та ДБН. Разом з тим, матеріали справи та доводи Позивача не містять жодних висновків щодо невідповідності виконаних проектно-вишукувальних робіт обсягам, визначеним в актах приймання-передачі (питання, яке поставлено на вирішення експертизи).
Відповідно, Позивач, звертаючись із відповідним клопотанням, виходить за межі доказування, не мотивуючи, яким чином питання відповідності чи невідповідності фактичних обсягів проектно-вишукувальних робіт обсягам, визначеним в актах приймання-передачі, допоможуть встановити відповідність чи невідповідність проектно-кошторисної документації вимогам ДСТУ та ДБН, тобто тим підставам, якими Позивач обґрунтовує звернення до суду з позовними вимогами.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи.
Крім того, в засіданні розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача, яке надійшло до суду 25.05.2023, в якому він просить суд визнати зловживанням процесуальними правами у вигляді очевидно штучного характеру спору дії позивача щодо подання позовної заяви з підстав та доказів, наведених у матеріалах справи № 916/757/23, а також застосувати наслідки зловживання процесуальними правами визначеними ч. 3 ст. 43 ГПК України та залишити позов без розгляду.
Позивач заперечує щодо клопотання відповідача.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно зст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Отже, подання позивачем даного позову не може вважатись зловживанням процесуалньими правами, оскільки жодна особа не може бути позбавлена права звернення до суду за захистом прав, які вона вважає порушеними.
Підстави для залишенння позову без розгляду наведені у ст. 226 ГПК України. Так, суд залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
З огляду на викладене, зловживання процесуальними правами не є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 43, 99, 226, 234, 235 ГПК України,
постановив:
1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача - ФОП Колісніченко Д.С. про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення позову без розгляду.
2. Відмовити в задоволенні клопотання позивача - Одеського квартирно-експлуатаційного управління від 09.06.2023 про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалу підписано 23.06.2023.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Литвинова