22 червня 2023 року Справа № 915/929/23
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.
розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Набережна, буд.64, код ЄДРПОУ 32654880; електронна пошта: kancelyariyaSC@mik-al.com)
про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "ВАЛЕО" (54017, м.Миколаїв, вул.Московська, буд.46, код ЄДРПОУ 36880881; електронна пошта: info@valeo.ua),
заборгованості за Договором №8310Х1176 про надання медичних послуг від 19.10.2020 грошові кошти в сумі 235760,0 грн, які були сплачені в якості передоплати, -
13.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу №СЦМ-01-01-141-23 від 12.06.2023 (вх.№7663/23) про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "ВАЛЕО" грошові кошти в сумі 235760,0 грн, які були сплачені в якості передоплати за Договором №8310Х1176 про надання медичних послуг від 19.10.2020 з урахуванням Додаткових угод до вказаного договору №5 від 20.05.2021 та №7 від 23.12.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023, - справу №915/929/23 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Відповідно до ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень ст.232 ГПК України, є судовим рішенням.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У відповідності до ч.2 ст.152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
19.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "ВАЛЕО" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (замовник), було укладено Договір №8310Х1176 про надання медичних послуг від 19.10.2020 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, якого виконавець зобов'язується надати послуги, передбачені п.2.1 цього Договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.2.1 Договору виконавець надає послуги з проведення тестування на можливість інфікування COVID-19, спричинене коронавірусом SARS-Cov-19, методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), та на наявність антитіл імуноглобулінів класу М та G (імунна відповідь). Кількість досліджень з моменту підписання Договору сторонами до 31.12.2020 - 495.
У відповідності до п.2.3 Договору приймання-передача послуг оформлюється сторонами шляхом підписання акту про надання послуг.
Відповідно до п.3.3 Договору послуги виконуються за умови передоплати для забезпечення наявності ресурсів та відповідних умов для зберігання тест-систем, необхідних для виконання лабораторних досліджень.
Згідно п.3.4 Договору замовник здійснює передплату послуг виконавця у розмірі 100% виставлених рахунків за 3 банківські дні до дати проведення досліджень, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця.
Відповідно до п.3.6 Договору, якщо не вся сума передплати буде використання на обстеження на COVID-19 під час дії Договору залишок коштів може бути використаний замовником на інші медичні послуги або лабораторні дослідження на підставі додаткової угоди, підписаної сторонами Договору.
В подальшому між сторонами буди підписані Додаткові угоди до Договору, якими сторонами змінено кількість та ціни лабораторних досліджень та продовжено строк дії Договору, зокрема, Додатковою угодою №5 від 20.05.2021 продовжено з 01.07.2021 по 31.12.2021 та Додатковою угодою №7 від 23.12.2021 продовжено з 01.01.2022 по 30.06.2022.
Позивач зазначає, що замовник (стягувач), на підставі виставлених рахунків виконавця (боржника) на загальну суму 540200,0 грн (№287 від 01.12.2021 на суму 165000,0 грн, №307 від 28.12.2021 на суму 211680,0 грн, №30 від 01.02.2022 на суму 163520,0 грн), здійснив передоплату послуг у загальному розмірі 540200,0 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (№07667 від 03.12.2021 на суму 165000,0 грн, №00023 від 04.01.2022 на суму 211680,0 грн, №00688 від 07.02.2022 на суму 163520,0 грн). Проте виконавцем надано послуги лише на загальну суму 304440,0 грн, що підтверджується Актами надання послуг (№528 від 30.12.2021 на суму 140580,0 грн, №13 від 26.01.2022 на суму 125780,0 грн, №94 від 29.03.2022 на суму 38080,0 грн).
Заявник стверджує, що на підставі п.3.5 Договору, сторонами не був погоджений період надання послуг за Договором, не була укладена відповідно додаткова угода до Договору. Строк дії Договору скінчився 30.06.2022. Загальний залишок суми передоплати від невиконаних послуг за Договором складає 235760,0 грн (540200,0 - 304440,0). Оскільки боржник не виконав свої зобов'язання щодо повернення суми 235760,0 грн передоплати за невиконані послуги за Договором, заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника попередньої оплати у розмірі 235760,0 грн.
У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вже було зазначено вище, за умовами Договору, обов'язок боржника передбачав надання послуг з проведення тестування у відповідності до п.2.1 Договору.
Відповідно до п.3.6 Договору, якщо не вся сума передплати буде використання на обстеження на COVID-19 під час дії Договору залишок коштів може бути використаний замовником на інші медичні послуги або лабораторні дослідження на підставі додаткової угоди, підписаної сторонами Договору.
Тобто, умовами укладеного між сторонами договору не було передбачено порядок (підстави, терміни тощо) повернення боржником попередньої оплати в разі невиконання обов'язку щодо надання послуг з проведення тестування.
Тому, за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов'язання за договором, а є лише застосуванням наслідків невиконання боржником свого негрошового зобов'язання за Договором №8310Х1176 про надання медичних послуг від 19.10.2020.
Відтак застосуванню до спірних правовідносин підлягає відповідний порядок визначений положенням ст.530 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).
Відомості про пред'явлення стягувачем, в порядку ст.530 ГПК України, вимоги боржнику про повернення залишку невикористаних грошових коштів (передплати) до заяви про видачу судового наказу не додані.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що заявлена ТОВ "Сервісний центр "Металург" вимога, не відповідає приписам ст.148 ГПК України, оскільки умовами укладеного Договору не передбачено порядок повернення боржником попередньої оплати, тобто повернення передплати неможливо розцінювати як заборгованість за Договором. Відповідні дії з повернення суми передплати повинні вчинятись виконавцем не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань по договору, а відповідно до положень ст.530 ЦК України.
Відповідно до п.3) ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" у видачі судового наказу на підставі п.3) ч.1 ст.152 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст.151 ГПК України).
Керуючись ст.ст.147, 148, 150, п.3) ч.1 ст.152, ст.ст.153, 154, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" №СЦМ-01-01-141-23 від 12.06.2023 (вх.№7663/23 від 13.06.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "ВАЛЕО" грошові кошти в сумі 235760,0 грн, які були сплачені в якості передоплати.
2. Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до п.1) ч.1 ст.255 ГПК України, ухвала про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки визначені ст.256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2023.
Суддя М.В.Мавродієва