ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2023Справа № 910/1044/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" (20901, обл. Черкаська, Чигиринський р-н, м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, будинок 3; ідентифікаційний код 03058052)
про стягнення 9 091 917, 55 грн,
Представники сторін:
від позивача: Сидорчук Я.О.
від відповідача: Литвин В.В.
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулась Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" про стягнення 9 091 917, 55 грн, з яких: 5 120 226, 86 грн - пені та 3 971 690, 69 грн - штрафу, що були нараховані позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 205/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, зокрема, в частині строків поставки товару.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 16.06.2022 керівник відповідача ОСОБА_1 отримав під підпис, зроблений власноруч, заявку позивача від 09.06.2022 № 78/8/2-681 (відмітка на звороті), про необхідність поставки Товару: в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.07.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.09.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 30.09.2022.
В той час, товар визначений заявкою позивача, був поставлений відповідачем з порушенням строків поставки, у зв'язку з чим, позивачем у відповідності до п. 7.3. договору й було здійснено нарахування пені та штрафу за порушення строків поставки товару.
У відповіді на відзив позивав відзначає, що:
- договір між сторонами був укладений 16.05.2022, тобто, під час дії воєнного стану, а тому, аргумент відповідача про те, що укладаючи договір він не знав і не міг знати, що в подальшому можуть мати місце форс-мажорні обставини, пов'язані з широкомасштабною триваючою агресію військовою агресією російської федерації проти України є безпідставним та не заслуговує на увагу;
- відповідачем надано лист від 17.06.2022 № 174, яким він повідомляє позивача про виникнення обставин непереборної сили. Однак, вказаний лист не містить доказів отримання відповідачем (будь-якої відмітки, яка б свідчила про отримання позивачем), як і доказів надсилання засобами поштового зв'язку, в тому числі електронною поштою на адресу позивача, вказану у розділі 13 договору;
- форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань. Стороною договору має бути підтверджено не тільки факт настання форс-мажорних обставин, а також і їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тобто мають бути встановлені причино-наслідкові зв'язки між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов'язання;
- відповідачем не надано доказів щодо відсутньої можливості виконати зобов'язання за договором (докази наявності значної заборгованості у період воєнного стану, відомості щодо обмеженої роботи або припинення роботи виробничих приміщень в спірний період, тощо).
2. Стислий виклад позиції відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що:
- укладаючи договір ТОВ "АнВа" не знало і не могло знати про те, що в майбутньому під час виконання договору матимуть місце форс-мажорні обставини;
- ТОВ "АнВа" вчиняло дії спрямовані на уникнення/мінімізацію негативних для замовника наслідків від впливу форм-мажорних обставин;
- ТОВ "АнВа", яке внаслідок форс-мажорних обставин втратило можливість своєчасно виконати свої обов'язки за договором, доклало зусиль та вжило заходів для вирішення проблеми з поставкою необхідного замовнику товару.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що:
- відповідно до положень пункту 8.2. договору, відповідач повідомив замовника про настання форс-мажорних обставин з вказівкою на те, що вказані обставини виникли 15.06.2022 та мають негативний вплив на виконання зобов'язань ТОВ "АнВа" за договором. впливаючи на терміни його виконання, а також про те, що докази виникнення таких обставин будуть надані у відповідності з умовами договору.
- після одержання сертифікату регіональної торгово-промислової палати, ТОВ "АнВа" надала вказаний сертифікат замовнику, копія якого міститься в матеріалах справи.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, або відомості, що такі заходи не вчинялися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 136 378, 76 грн.
30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.02.2023.
22.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 підготовче засідання відкладено на 08.03.2023.
02.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.
07.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про продовження процесуального строку, встановленого судом на подання відповіді на відзив.
08.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строків підготовчого провадження.
У підготовчому засіданні 08.03.2023 суд заслухавши пояснення представника позивача щодо поданого клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку на подання відповіді на відзив, не видаляючись до нарадчої кімнати ухвалив продовжити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України встановлений в увалі суду від 01.02.2023 процесуальний строк на подання відповіді на відзив до 14.03.2023 включно (дана інформація занесена до протоколу судового засідання 08.03.2023).
Ухвалою Господарського суду міста Києва 08.03.2023 підготовче засідання відкладено на 29.03.2023.
15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.
27.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2023.
20.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про зменшення розміру неустойки (штрафних санкцій) на 90%.
25.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 судове засідання відкладено на 10.05.2023.
08.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача щодо зменшення розміру неустойки.
У судовому засіданні 10.05.2023 оголошено перерву до 24.05.2023.
У судовому засіданні 24.05.2023 оголошено перерву до 07.06.2023.
У судовому засіданні 07.06.2023 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних та просив суд про задоволення позову.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 07.06.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
16.05.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АнВа" (учасник), відповідно до Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінами) укладений договір № 205/ВЗЗ-2022 за умовами якого учасник зобов'язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку № 1 до цього договору (специфікації).
Додатком № 1 до договору (специфікації) передбачено, що найменування товару (асортимент): формений одяг (ДК 021:2015-18110000-3- (костюм літній польовий) (далі - товар). Загальна кількість товару - 40 000 комплектів.
Відповідно до п. 3.1. ціна договору складає 59 599 200, 00 грн. (п'ятдесят дев'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті грн. нуль копійок) у тому числі податок на додану вартість 20 % - 9 933 200, 00 грн.
В п. 5.1. договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти 3078@ngu.gov.ua на електронну пошту учасника tov-anva@ukr.net, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов'язаний засобами телефонного зв'язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки.
У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
У випадку корегування інформації, яка визначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв'язку, з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, м. Львів, м. Одеса, м. Дніпро та інші міста згідно заявок замовника (п. 5.2. договору).
Підпунктом 6.3.1. пункту 6.3. договору передбачено, що учасник зобов'язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим договором.
За умовами п. 7.3. договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7. договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.
Пунктом 9.1. договору визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022 (п. 10.1. договору).
Згідно п. 11.8. договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв'язку на адреси, вказані у розділі 13 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а учасник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту учасника, вказану у розділі 13 цього договору; передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання учасником).
16.06.2022 керівник відповідача ОСОБА_1 отримав під підпис, зроблений власноруч, заявку позивача від 09.06.2022 № 78/8/2-681 (відмітка на звороті), про необхідність поставки Товару: в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.07.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 31.08.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 15.09.2022; в кількості 8 000 комплектів у строк до 30.09.2022.
Втім, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що товар, визначений заявкою позивача від 09.06.2022 № 78/8/2-681, поставлений відповідачем з порушенням строків, а саме:
30.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 920 комплектів та вартістю 2 860 761, 60 грн. відповідно до видаткової накладної № 197 від 30.08.2022;
16.09.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 480 комплектів та вартістю 3 695 150, 40 грн. відповідно до видаткова накладна № 210 від 16.09.2022;
05.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 660 комплектів та вартістю 983 386, 80 грн відповідно до видаткової накладної № 224 від 05.10.2022;
12.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 840 комплектів та вартістю 2 741 563, 20 грн. відповідно до видаткової накладної № 241 від 12.10.2022;
25.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 680 комплектів та вартістю 2 503 166, 40 грн. відповідно до видаткової накладної № 258 від 25.10.2022;
26.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 000 комплектів та вартістю 2 979 960, 00 грн. відповідно до видаткової накладної № 260 від 26.10.2022;
11.11.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 580 комплектів та вартістю 864 188, 40 грн. відповідно до видаткової накладної № 287 від 11.11.2022;
15.11.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 800 комплектів та вартістю 4 171 944, 00 грн. відповідно до видаткової накладної № 293 від 15.11.2022;
16.11.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 440 комплектів та вартістю 655 591, 20 грн. відповідно до видаткової накладної № 294 від 16.11.2022;
09.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 400 комплектів та вартістю 2 085 972, 00 грн. відповідно до видаткової накладної № 330 від 09.12.2022;
13.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 600 комплектів та вартістю 3 873 948, 00 грн. відповідно до видаткової накладної № 341 від 13.12.2022;
15.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 920 комплектів та вартістю 1 370 781, 60 грн. відповідно до видаткової накладної № 354 від 15.12.2022;
16.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 620 комплектів та вартістю 2 413 767, 60 грн. відповідно до видаткової накладної № 366 від 16.12.2022;
19.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 840 комплектів та вартістю 2 741 563, 20 грн. відповідно до видаткової накладної № 370 від 19.12.2022;
20.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 920 комплектів та вартістю 2 860 761, 60 грн. за видатковою накладною № 376 від 20.12.2022;
21.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 400 комплектів та вартістю 3 575 952, 00 грн. за видатковою накладною № 378 від 21.12.2022;
21.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 1 920 комплектів та вартістю 2 860 761, 60 грн. за видатковою накладною № 384 від 21.12.2022;
21.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 800 комплектів та вартістю 4 171 944, 00 грн. за видатковою накладною № 387 від 21.12.2022;
22.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 440 комплектів та вартістю 3 635 551, 20 грн. за видатковою накладною № 388 від 22.12.2022;
23.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 3 160 комплектів та вартістю 4 708 336, 80 грн. за видатковою накладною № 394 від 23.12.2022;
25.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 поставлено товар у кількості 2 580 комплектів та вартістю 3 844 148, 40 грн. за видатковою накладною № 393 від 25.12.2022.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.01.2023 № 78/8/2-47 про сплату пені в розмірі 5 120 226, 86 грн. та штрафу в розмірі 3 971 690, 69 грн. за порушення строків поставки товару (цінний лист з описом вкладення штрихкодовий ідентифікатор № 0408033400658).
Втім, вказану вимогу відповідачем не виконано, відповідно пеню та штраф сплачено не було.
Відповідач зазначає, що укладаючи договір ТОВ "АнВа" не знало та не могло знати, що війська російської федерації з 15.06.2022 почнуть системний артилерійський, ракетний обстріл та обстріл з ракетних систем залпового вогню території громади, де розташовані виробничі потужності підприємства, фактично створивши умови за яких сигнал повітряної тривоги звучатиме в середньому 8-9 разів за добу, а в виробничий час 5-6 разів, що унеможливлюють нормальну (штатну) виробничу діяльність.
Прострочення поставки товару відбулося у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що підтверджується Сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987 від 27.12.2022.
Про настання форс-мажорних обставин було повідомлено замовника листом № 174 від 17.06.2022 з вказівкою на те, що вказані обставини виникли 15.06.2022 та мають негативний вплив на виконання зобов'язань ТОВ "АнВа" за договором, впливаючи на терміни його виконання, а також про те, що докази виникнення таких обставин будуть надані учасником у відповідності до умов договору.
Сертифікат Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987 від 27.12.2022 було надіслано замовнику на електронну пошту разом із супровідним листом № 339 від 28.12.2022 в якому також містилась пропозиція укласти додаткову угоду до договору з продовженням строку постачання.
Замовник на вказаний лист не відповів, строки постачання не змінив.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 205/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В силу вимог частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У силу вимог статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, як було встановлено судом вище, відповідачем в порушення договірних зобов'язань було здійснено поставку товару з порушенням строків погоджених сторонами, зокрема, в заявці від 09.06.2022 № 78/8/2-681.
Вказаного факту відповідачем не спростовується. Натомість, відповідач вказує, що прострочення поставки товару відбулося у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що підтверджується Сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987 від 27.12.2022, в якому зокрема зазначено, що форс-мажорні обставини обумовлені військовою агресією рф проти України, ракетні та артилерійські обстріли та обстріли із РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області, період дії з 15.06.2022 - тривають на 27.12.2022.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, в п. 7.3. договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7. договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Що стосується тверджень відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, то суд вказує слідуюче.
В п. 8.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності на невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2. договору).
Згідно п. 8.3. договору доказав виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Саме таких висновків дотримується колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
Суд вказує, що договір між сторонами укладено 16.05.2023, тобто, під час дії воєнного стану, а тому, аргумент відповідача про те, що укладаючи договір він не знав і не міг знати, що з 15.06.2022 війська рф почнуть систематичний артилерійський, ракетний обстріл та обстріл з ракетних систем залпового вогню території громади, де розташовані виробничі потужності підприємства, в контексті викладеного є безпідставним та не заслуговує на увагу суду.
Разом з тим, суд зазначає, що судом не заперечується настання обставин непереборної сили з 24.02.2022, які фактично тривають й по даний час, що у свою чергу є загальновідомим фактом.
В той час, судом встановлено, що Сертифікат Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987, в якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, ракетні та артилерійські обстріли та обстріли із РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області, період дії з 15.06.2022 - тривають на 27.12.2022, виданий 27.12.2022, тобто, уже після порушення відповідачем строків поставки товару.
В той час, положеннями п. 8.2. та 8.3. договору сторонами було погоджено, що сторона, яка не може виконати у строк зобов'язання внаслідок обставин настання непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх настання повідомити про це іншу сторону, а доказом настання таких обставин є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Втім, суд вказує, що таких доказів в матеріалах справи не міститься, оскільки, як було встановлено судом вище, сертифікат Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987 щодо дії форс-мажорних обставин був виданий лише 27.12.2022.
Натомість, укладаючи договір фактично під час настання обставин непереборної сили, відповідач не міг не усвідомлювати всі наявні ризики, що зумовлені обставинами, що розпочалися ще 24.02.2022 року.
Таким чином, суд вказує, що на даний час, сертифікат Вінницької торгово-промислової палати № 0500-22-1987 від 27.12.2022 лише констатується факт настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), втім, не доводиться суду неможливість виконання умов договору у погоджений сторонами строк.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність заявлення позивачем штрафних санкцій.
За розрахунком позивача, здійсненим у відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та пункту 7.3. розділу 7 договору, загальний розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення строків поставки товару, визначеного договором, становить 5 120 226, 86 грн, а штрафу - 3 971 690, 69 грн, на підставі проведеного розрахунку, а саме:
- за порушення строку поставки 1 920 комплектів товару з 01.08.2022 по 29.08.2022 (29 днів) (згідно видаткової накладної № 197 від 30.08.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 2 860 761,60 грн. = 2 860,76 грн. х 29 днів - розмір пені становить 82 962,09 грн;
- за порушення строку поставки 2 480 комплектів товару з 01.08.2022 по 15.09.2022 (46 днів) (згідно видаткової накладної № 210 від 16.09.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 3 695 150.40 грн. = 3 695,15 грн. х 46 днів - розмір пені становить 169 976,92 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 210 від 16.09.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 3 695 150,40 грн. = 258 660,53 грн;
- за порушення строку поставки 660 комплектів товару з 01.08.2022 по 04.10.2022 (65 днів) (згідно видаткової накладної № 224 від 05.10.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 983 386,80 грн. = 983,39 грн. х 65 днів - розмір пені становить 63 920,14 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 224 від 05.10.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 983 386,80 грн. = 68 837,08 грн;
- за порушення строку поставки 1 840 комплектів товару з 01.08.2022 по 11.10.2022 (72 дні) (згідно видаткової накладної № 241 від 12.10.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 2 741 563,20 грн. = 2 741,56 грн. х 72 дні - розмір пені становить 197 392,55 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 241 від 12.10.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 2 741 563,20 грн. = 191 909,42 грн;
- за порушення строку поставки 1 100 комплектів товару з 01.08.2022 по 24.10.2022 (85 днів) (згідно видаткової накладної № 258 від 25.10.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 1 638 978,00 грн. = 1 638,98 грн. х 85 днів - розмір пені становить 139 313,13 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 258 від 25.10.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 1 638 978,00 грн. = 114 728,46 грн;
- за порушення строку поставки 580 комплектів товару з 16.08.2022 по 24.10.2022 (70 днів) (згідно видаткової накладної № 258 від 25.10.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 864 188,40 грн. = 864,19 грн. х 70 днів - розмір пені становить 60 493,19 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 258 від 25.10.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 864 188,40 грн. = 60 493,19 грн;
- за порушення строку поставки 2 000 комплектів Товару з 16.08.2022 по 25.10.2022 (71 день) (згідно видаткової накладної № 260 від 26.10.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 2 979 960,00 грн. = 2 979,96 грн. х 71 день - розмір пені становить 211 577,16 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 260 від 26.10.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 2 979 960,00 грн. = 208 597,20 грн;
- за порушення строку поставки 580 комплектів товару з 16.08.2022 по 10.11.2022 (87 днів) (згідно видаткової накладної № 287 від 11.11.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 864 188,40 грн. = 864,19 грн. х 87 днів - розмір пені становить 75 184,39 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 287 від 11.11.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 864 188,40 грн. = 60 493,19 грн;
- за порушення строку поставки 2 800 комплектів товару з 16.08.2022 по 14.11.2022 (91 день) (згідно видаткової накладної № 293 від 15.11.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 4 171 944,00 грн. = 4 171,94 грн. х 91 день - розмір пені становить 379 646,90 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 293 від 15.11.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 4 171 944,00 грн. = 292 036,08 грн;
- за порушення строку поставки 440 комплектів товару з 16.08.2022 по 15.11.2022 (92 дні) (згідно видаткової накладної № 294 від 16.11.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 655 591,20 грн. = 655,59 грн. х 92 дні - розмір пені становить 60 314,39 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 294 від 16.11.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару в сумі 655 591,20 грн. = 45 891,38 грн;
- за порушення строку поставки 1 400 комплектів товару з 16.08.2022 по 08.12.2022 (115 днів) (згідно видаткової накладної № 330 від 09.12.2022 - 0,1 % вартості товару в сумі 2 085 972,00 грн. = 2 085,97 грн. х 115 днів - розмір пені становить 239 886,78 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 330 від 09.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 2 085 972,00 грн. = 146 018,04 грн;
- за порушення строку поставки 200 комплектів товару з 16.08.2022 по 11.11.2022 (119 днів) (згідно видаткової накладної № 341 від 13.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 297 996 грн. = 298 грн. х 119 днів - розмір пені становить 35 461,52 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 341 від 13.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 297 996 грн. = 20 859,72 грн;
- за порушення строку поставки 2 400 комплектів товару з 01.09.2022 по 12.12.2022 (103 дні) (згідно видаткової накладної № 341 від 13.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 3 575 952,00 грн. = 3 575,95 грн. х 103 дні - розмір пені становить 368 323,06 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 341 від 13.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 3 575 952,00 грн. = 250 316,64 грн;
- за порушення строку поставки 920 комплектів Товару з 01.09.2022 по 14.12.2022 (105 днів) (згідно видаткової накладної № 354 від 15.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 1 370 781,60 грн. = 1 370,78 грн. х 105 днів - розмір пені становить 143 932,07 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 354 від 15.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 1 370 781,60 грн. = 95 954,71 грн;
- за порушення строку поставки 1 620 комплектів товару з 01.09.2022 по 15.12.2022 (106 днів) (згідно видаткової накладної № 366 від 16.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 2 413 767,60 грн. = 2 413,77 грн. х 106 днів - розмір пені становить 255 859,37 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 366 від 16.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 2 413 767,60 грн. = 168 963,73 грн;
- за порушення строку поставки 1 840 комплектів товару з 01.09.2022 по 18.12.2022 (109 днів) (згідно видаткової накладної № 370 від 19.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 2 741 563,20 грн. = 2 741,56 грн. х 109 днів - розмір пені становить 298 830,39 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних згідно видаткової накладної № 370 від 19.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 2 741 563,20 грн. = 191 909,42 грн;
- за порушення строку поставки 1 220 комплектів товару з 01.09.2022 по 19.12.2022 (110 днів) (згідно видаткової накладної № 376 від 20.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 1 817 775,60 грн. = 1 817,78 грн. х 110 днів - розмір пені становить 199 955,32 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних згідно видаткової накладної № 376 від 20.12.2022 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 1 817 775,60 грн. = 127 244,29 грн;
- за порушення строку поставки 700 комплектів Товару з 16.09.2022 по 19.12.2022 (95 днів) (згідно видаткової накладної № 376 від 20.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 1 042 986,00 грн. = 1 042,99 грн. х 95 днів - розмір пені становить 99 083,67 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 376 від 20.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 1 042 986,00 грн. = 73 009,02 грн;
- за порушення строку поставки 2 400 комплектів товару з 16.09.2022 по 20.12.2022 (96 днів) (згідно видаткової накладної № 378 від 21.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 3 575 952,00 грн. = 3 575,95 грн. х 96 днів - розмір пені становить 343 291,39 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 378 від 21.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 3 575 952,00 грн. = 250 316,64 грн;
- за порушення строку поставки 1 920 комплектів товару з 16.09.2022 по 20.12.2022 (96 днів) (згідно видаткової накладної відповідача № 384 від 21.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 2 860 761,60 грн. = 2 860,76 грн. х 96 днів - розмір пені становить 274 633,11 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 384 від 21.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 2 860 761,60 грн. = 200 253,31 грн;
- за порушення строку поставки 2 800 комплектів товару з 16.09.2022 по 20.12.2022 (96 днів) (згідно видаткової накладної № 387 від 21.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 4 171 944,00 грн. = 4 171,94 грн. х 96 днів - розмір пені становить 400 506,62 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 387 від 21.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 4 171 944,00 грн. = 292 036,08 грн;
- за порушення строку поставки 180 комплектів товару з 16.09.2022 по 21.12.2022 (97 днів) (згідно видаткової накладної № 388 від 22.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 268 196,40 грн. = 268,20 грн. х 97 днів - розмір пені становить 26 015,05 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 388 від 22.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 268 196,40 грн. = 18 773,75 грн;
- за порушення строку поставки 2 260 комплектів товару з 01.10.2022 по 21.12.2022 (82 дні) (згідно видаткової накладної № 388 від 22.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 3 367 354,80 грн. = 3 367,35 грн. х 82 дні - розмір пені становить 276 123,09 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 388 від 22.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару в сумі 3 367 354,80 грн. = 235 714,84 грн;
- за порушення строку поставки 3 160 комплектів товару з 01.10.2022 по 22.12.2022 (83 дні) (згідно видаткової накладної № 394 від 23.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 4 708 336,80 грн. = 4 708,34 грн. х 83 дні - розмір пені становить 390 791,95 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової закладної № 394 від 23.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 4 708 336,80 грн. = 520 583,58 грн;
- за порушення строку поставки 2 580 комплектів товару з 01.10.2022 по 24.12.2022 (85 днів) (згідно видаткової накладної № 393 від 25.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 3 844 148,40 грн. = 3 844,15 грн. х 85 днів - розмір пені становить 326 752,61 грн;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів згідно видаткової накладної № 393 від 25.12.2022 додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 3 844 148,40 грн. = 269 090,39 грн.
Судом перевірено правильність нарахування пені та штрафу, та встановлено, що останні здійсненні арифметично вірно.
Що стосується посилань відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, то суд відзначає наступне.
В якості підстав, з якими обумовлюється можливість такого зменшення відповідач вказує наступне:
- відсутність у позивача збитків від прострочення ТОВ "АнВа" виконання зобов'язання;
- ступінь виконання зобов'язання боржником;
- незначність прострочення поставки товару;
- майновий стан сторін;
- вжиття відповідачем заходів для виконання зобов'язань;
- причини, що призвели до неналежного виконання зобов'язань (порушення строку поставки) є зокрема, артилерійські, ракетні та РСЗВ обстріли території, де розташовані виробничі потужності ТОВ "АнВа", які й свою чергу мали згубний вплив на виробничу діяльність товариства, спровокували зрив усіх виробничих процесів, збій в діяльності товариства, що вдарило по виконанню товариством усіх його господарських зобов'язань. Оцінити негативні втрати підприємства від цих обставин наразі складно, проте, підприємство завжди намагалось та намагається виконати взяті на себе зобов'язання (хоч і з прострочкою), та ніколи не відмовлялось від взятих на себе зобов'язань (товар було постачено у серпні-грудні 2022 року, тобто, поставку виконано в межах строку дії договору).
У свою чергу позивач заперечує щодо зменшення розміру штрафних санкцій, вказуючи наступне:
- аргументи відповідача про відсутність у позивача збитків внаслідок прострочення виконання зобов'язань є безпідставним;
- весь товар визначений договором відповідачем поставлено із суттєвим порушенням строків;
- неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань призвело до суттєвих ускладнень в речовому забезпеченні особового складу територіальних управлінь, з'єднань, військових частин і підрозділів Національної гвардії України, задіяних у виконанні завдань з оборони України, захисту безпеки населення на інтересів держави в умовах триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації;
- відповідачем не надано суду доказів наявності збиткового фінансового результату чи заборгованості з виплати заробітної плати працівникам.
Разом з тим, у своїх запереченнях позивач також просив суд залишити без розгляду заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій, як таку що подана після закінчення встановлених законом процесуальних строків.
Втім, суд вказує, що означена заява позивача в цій частині не розглядаєтьсь, оскільки, клопотання про зменшення штрафних санкцій за своєю суттю не є заявою по суті, натомість, нормами ГПК України не визначено строки та порядок подання таких заяв.
Так, суд вказує, що право суду зменшити розмір штрафних санкцій закріплено в статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
При цьому, ані у зазначеній нормі, ані в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Подібний висновок міститься у пункті 67 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Аналогічний висновок міститься у п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України, статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Отже, при вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій судом враховано, відсутність в матеріалах справи понесених позивачем збитків від неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань (прострочення поставки товару).
Крім того, суд відзначає, що відповідачем хоча із простроченням, але виконано договірні зобов'язання в повному обсязі та здійснено поставку товару, зауваження щодо якості товару з боку позивача відсутні.
Також, враховуючи загальну кількість замовленого замовником та поставленого учасником товару по відношенню до термінів забезпечення випуску (пошиття) продукції, то прострочення термінів поставки товару не є надмірно великим, на відміну від розміру заявленої неустойки.
Суд вказує, що наявною в матеріалах справи довідкою за вих. 46 від 24.02.2023 підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АнВа" має виробничі потужності для пошиття продукції за договорами № 199/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 200/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 201/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 205/ВЗЗ-2022 від 16.05.2022, № 218/ВЗЗ-2022 від 19.05.2022, № 219/ВЗЗ-2022 від 19.05.2022, № 274/ВЗЗ-2022 від 13.06.2022, які знаходяться в Миколаївській області за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська. 289 Б. Виробничі потужності складаються з обладнання, устаткування в загальній кількості 269 одиниць, відповідно до наведеного в таблиці переліку.
В якості підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, судом також взято до уваги, що починаючи з 15.06.2022 в Миколаївській області та, зокрема, в м. Вознесенськ (на території Вознесенської міської територіальної громади) кількість ракетних, артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВ різко збільшилась в порівнянні з попереднім періодом, зокрема, починаючи з 15.06.2022 щодоби кількість таких обстрілів та оголошених повітряних тривог протягом доби становить в середньому 8-9 разів, а протягом робочого часу відповідно 5-6 разів, кожна в середньому тривалістю більше півтори години, про що свідчить наявний в матеріалах лист Вознесенської районної військової адміністрації від 26.12.2022 № 1341/02.02-23/11.
Крім того, судом також враховано майновий стан відповідача та значущість підприємства, що полягає в слідуючому.
На підтвердження наявності на підприємстві найманих працівників та витрат на оплату їх праці відповідачем надано Податкову звітність за четвертий квартал 2022 року, а також, повідомлено, що середня чисельність працівників на підприємстві на даний час, порівняно з минулим періодом, майже не змінилась, та підприємство намагається зберегти трудовий колектив.
Як вбачається з Податкової звітності по ТОВ "АнВа" за три останні звітні місяці 2022 року нараховано доходу працівникам товариства в сумі: 1 309 586, 44 грн. (жовтень) + 1 291 470,96 грн. (листопад) + 1 422 098,08 грн. (грудень) = 4 023 155,48 грн. Відповідно, середньомісячні витрати на оплату праці становлять 4 023 155,48 грн. : 3 міс. = 1 341 051, 83 грн.
Щомісячне відрахування ЄСВ: 273 527,68 грн. (жовтень) + 269 545,14 грн. (листопад) + 297 540,14 грн. (грудень) = 840 612,96 грн., що в середньому за місяць становить 840 612,96 грн. : 3 міс. = 280 204,32 грн.
Заборгованість перед контрагентами становить: 73 830 846,61 грн.
Основні фонди у вигляді швейного обладнання, фактично, забезпечують випуск (пошиття) продукції, реалізація якої дозволяє підприємству існувати далі.
Підприємство не має можливості диверсифікації виробництва, воно не здатне виробляти будь-що інше, окрім, вузького спектру швейних виробів, не має досвіду в інших галузях виробництва чи в інших напрямках господарської діяльності.
Зникнення будь-якого з двох компонентів (наприклад, працівників - через неможливість виплачувати заробітну плату; швейного обладнання - через звернення на нього стягнення), які в сукупності забезпечують діяльність ТОВ "АнВа", призведе до припинення існування підприємства, та відповідно неможливості в подальшому здійснювати забезпечення випуску (пошиття) продукції, що й на даний час потребують на Сили Оборони України.
Поміж того, відповідачем з метою мінімізації негативних наслідків для виконання договірних зобов'язань, вживались дії шляхом направлення письмових запитів (копії яких наявні в матеріалах справи) до осіб, які потенційно могли б виробити/поставити у строк, необхідний замовнику товар.
Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, суд вбачає підстави для часткового задоволення клопотання відповідача та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пені в сумі 1 536 068, 05 грн та штрафу в сумі1 191 507, 20 грн (30% від обґрунтованого розміру пені та штрафу).
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині строків поставки товару та виходячи із сукупності наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, із врахуванням часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафу, а відтак суд вважає за доцільне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пені в сумі 1 536 068, 05 грн та штрафу в сумі 1 191 507, 20 грн (30% від обґрунтованого розміру пені та штрафу).
При цьому, суд відзначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" (20901, обл. Черкаська, Чигиринський р-н, м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, будинок 3; ідентифікаційний код 03058052) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню в сумі 1 536 068 (один мільйон п'ятсот тридцять шість тисяч шістдесят вісім) грн 05 коп., штраф в сумі 1 191 507 (один мільйон сто дев'яносто одна тисяча п'ятсот сім) грн 20 коп. та судовий збір в сумі 40 913 (сорок тисяч дев'ятсот тринадцять) грн 62 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 21.06.2023
Суддя Дмитро БАРАНОВ