ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2023Справа № 910/11141/21 (640/8532/20)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9А, оф. 369)
до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шифердеккер О.О.
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В межах справи № 910/11141/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9А, оф. 369; ідентифікаційний номер 31745725)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
від позивача Брижатий С.В. - керівник
від відповідача не з'явились
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шифердеккер О.О.
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/11141/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" про банкрутство на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 .
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2020 року №00000860502, №00000870502 та від 10 грудня 2020 року №00132040702, видані Головним управлінням ДПС у місті Києві.
Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою не встановлено факт вручення дизельного пального нашому підприємстві. При цьому, відсутність набуття права власності на таке пальне підтверджується неможливістю розпорядження ним.
Також представник позивача стверджує, що підприємством доведено використання оплаченого палива в господарській діяльності, перевіркою неправомірно визначено обов'язок Товариства реєструвати податкові накладні за січень 2017 року грудень 2018 років на загальну суму ПДВ 37 568 482,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про закриття провадження у даній справі. Матеріали справи № 640/8532/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передано на розгляд Господарського суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/11141/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2022 матеріали справи № 910/18592/21 (640/8532/20) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2022 прийнято справу № 640/8532/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до розгляду в межах справи № 910/11141/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" та підготовче засідання призначено на 12.12.2022.
12.12.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про виклик експерта.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2022 розгляд справи відкласти на 30.01.2023.
30.01.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2023 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шифердекер О.О. до участі у справі № 910/11141/21 (640//8532/20), розгляд справи відкладено на 20.02.2023.
Судове засідання 20.02.2023 не відбулось у зв'язку з відправленням матеріалів справи № 910/11141/21 (640//8532/20) до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Матеріали справи № 910/11141/21 (640/8532/20) повернулись до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 розгляд справи призначено на 05.06.2023.
У судовому засіданні 05.06.2023 представник позивача подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2020 року № 00000860502, № 00000870502 та від 10 грудня 2020 року № 00132040702, виданих Головним управлінням ДПС у місті Києві.
За змістом частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя статті 7 КУзПБ).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 сформувала правовий висновок щодо того, що з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 відступила від наведених висновків Великої Палати, з огляду на наступне.
Аналіз змісту наведених приписів статті 7 КУзПБ у взаємозв'язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов'язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.
До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб'єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
Водночас регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об'єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об'єктивні ризики при правозастосуванні.
Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.
Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ - про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».
При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв'язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.
ЄСПЛ у рішенні від 12 липня 2001 року у справі «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy), заява № 44759/98, указав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов'язково створюють для платника податків (пункт 29).
Отже, податкове правопорушення (податкове повідомлення-рішення) напряму не пов'язане зі справою про банкрутство. Тому автоматичне віднесення до господарської юрисдикції таких спорів не узгоджується з принципом правової визначеності.
З огляду на викладене, вимоги платника податку (в тому числі після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) процедура оскарження податкових повідомлень-рішень унормована приписами Податкового кодексу України. Такі позовні вимоги стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень. Наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для закриття провадження у даній справі.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що частиною 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Однак, згідно з п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на викладене, суд роз'яснює позивачу, що на підставі положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена ним сума судового збору може бути повернута йому з Державного бюджету за умови звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46, 130, 191, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі 910/11141/21 (№ 640/8532/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шифердекер О.О. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в межах справи № 910/11141/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг".
2. Копію ухвали направити сторонам.
Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк