Рішення від 14.06.2023 по справі 904/1557/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1557/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від прокуратури: Деркач І.П.,

від позивача-1: представник не з'явився,

від позивача-2: представник не з'явився,

від відповідача: Чаплигіна Н.О.,

дослідивши матеріали справи №904/1557/23

за позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Зеленодольської міської ради,

2. Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

про визнання недійсними додаткових угод та про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Зеленодольської міської ради (далі - позивач-1) та Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради (далі - позивач-2) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 20.03.2023 за вих. № 04/60-1383ВИХ-2304/60-92-6013-23 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровської енергетичної послуги" (далі - відповідач), в якій просить суд:

визнати недійсною додаткову угоду №1 від 15.01.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №2 від 16.01.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №4 від 17.01.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №5 від 15.03.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №6 від 19.08.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №7 від 27.09.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №8 від 29.09.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №9 від 22.10.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №10 від 25.10.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

визнати недійсною додаткову угоду №11 від 29.10.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між позивачем-1 та відповідачем;

стягнути відповідача на користь позивача-1 грошові кошти у розмірі 495.209,74 грн.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1557/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023.

Ухвалою від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.04.2023.

Через відділ документального забезпечення 19.04.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 19.04.2023 підготовче засідання відкладено до 17.05.2023.

Через відділ документального забезпечення 26.04.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор просить суд позовні вимоги задовольнити.

Через відділ документального забезпечення 01.05.2023 від відповідача надійшли заперечення, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 17.05.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 31.05.2023.

За результатами судового засідання 31.05.2023 оголошено перерву до 14.06.2023.

В судовому засіданні 14.06.2023 прокурор відповіла на запитання суду, надала пояснення у справі, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача з позовними вимогами не погоджувався, а також наголошував на тому, що прокурор не має права ініціювати даний позов, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції прокурора

Прокурор вважає, що сторонами договору порушено вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків повинно відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Прокурор зазначає, що сторонами документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод).

Стислий виклад позиції позивача 1, 2

Позивачі 1, 2 про судове провадження повідомлені, проте правом на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог не скористалися.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач вважає, що прокурор був позбавлений права звертатися до суду з даною позовною заявою, а тому позов слід залишити без розгляду.

Крім того, за період з січня до жовтня 2021 року ціна по відношенню до ціни на РДН, за якою було підписано договір, зросла на 191,8 %, а тому дії сторін договору в частині укладення додаткових угоди є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи прокурора щодо відзиву на позовну заяву

Прокурор наголосив, що внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладання).

В даному випадку коливання ціни на товар відповідачем не підтверджено, а тому, на думку прокурора, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Відповідач стверджує, що обсяг товару поставлений у відповідності до умов договору, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; наявності/відсутності доказів, які свідчать про коливання ціни природного газу; правильності обрання способу захисту; дійсності/недійсності додаткових угод; обґрунтованості вимоги про стягнення заборгованості; правомірності заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що 15.01.2021 між позивачем-2 (далі - позивач-2, споживач) та відповідачем (далі - відповідач, постачальник) був укладений договір №143 про постачання (закупівлю) електричної енергії (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Найменування товару: електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з 01.01.2021 до 31.12.2021 становить 936976 кВТ*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього договору становить 1,4836968 грн/кВт*год (без ПДВ) / 1,7804362 грн кВт*год (з ПДВ) (п. 4.1 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 12.1 договору).

В матеріалах справи наявна комерційна пропозиція «Тендерна-Ф» постачальника електричної енергії ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (арк. 43, том 1), у якій вказано, що на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 1,4836968 грн/кВт*год без ПДВ.

Відповідно до п. 10.1 комерційної пропозиції «Тендерна-Ф» вказано, що договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2021, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі.

У день укладення договору, а саме 15.01.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 (арк. 45-46, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 15.01.2021 становить 1,9567 грн, в тому числі ПДВ 0,3261 грн».

Пункт 3.1 договору сторони дійшли згоди викласти у такій редакції:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з січня до грудня 2021 року становить: 852571 кВт*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором».

Відповідач звернувся до позивача-2 з листом від 28.01.2021 за вих.№6007/АPSP (арк. 47-48, том 1), у якому відповідач повідомив позивача-2 про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував позивачу-2 укласти додаткову угоду №1 з ціною електричної енергії у розмірі 1,9567 грн, в тому числі ПДВ 0,3261 грн.

16.01.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 (арк. 48-49, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 16.01.2021 становить 2,1504 грн, в тому числі ПДВ 0,3584 грн».

Пункт 3.1 договору сторони дійшли згоди викласти у такій редакції:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з січня до грудня 2021 року становить: 775775 кВт*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором».

Відповідач звернувся до позивача-2 з листом від 28.01.2021 за вих.№6006/АPSP (арк. 50, том 1), у якому відповідач повідомив позивача-2 про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував позивачу-2 укласти додаткову угоду №2 з ціною електричної енергії у розмірі 2.1504 грн, в тому числі ПДВ 0,3584 грн.

16.01.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №3 (арк. 51-52, том 1), згідно з умовами якої, сторони дійшли згоди внести зміни в розділ 13 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін».

17.01.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №4 (арк. 53-54, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 16.01.2021 становить 2,36330 грн, в тому числі ПДВ 0,39388 грн».

Пункт 3.1 договору сторони дійшли згоди викласти у такій редакції:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з січня до грудня 2021 року становить: 705888 кВт*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором».

Відповідач звернувся до позивача-2 з листом від 28.01.2021 за вих.№6011/АPSP (арк. 55, том 1), у якому відповідач повідомив позивача-2 про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував позивачу-2 укласти додаткову угоду №4 з ціною електричної енергії у розмірі 2.36330 грн, в тому числі ПДВ 0,36330 грн.

15.03.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №5 (арк. 56-57, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 01.03.2021 становить 2,59726 грн, в тому числі ПДВ 0,43287 грн».

Пункт 3.1 договору сторони дійшли згоди викласти у такій редакції:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з січня до грудня 2021 року становить: 651942 кВт*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором».

Відповідач звернувся до позивача-2 з листом від б/д за вих.№б/н (арк. 58, том 1), у якому відповідач повідомив позивача-2 про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував позивачу-2 укласти додаткову угоду №5 з ціною електричної енергії у розмірі 2,59726 грн, в тому числі ПДВ 0,43287 грн.

19.08.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №6 (арк. 59-60, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 01.08.2021 становить 2,856732 грн, в тому числі ПДВ 0,476122 грн».

Пункт 3.1 договору сторони дійшли згоди викласти у такій редакції:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з січня до грудня 2021 року становить: 629280 кВт*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором».

Відповідач звернувся до позивача-2 з листом від 12.08.2021 за вих.№46236/APSD (арк. 61, том 1), у якому відповідач повідомив позивача-2 про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував позивачу-2 підписати додаткову угоду щодо зміни ціни за одиницю товару згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом від 12.08.2021 за вих.№46247/APSD (арк. 62, том 1), відповідач повідомив позивача, що за результатами роботи ринку «на добу наперед» у період з 01.08.2021 до 10.08.2021 середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» становила 2,12710 грн без ПДВ.

27.09.2021 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №7 (арк. 63, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони домовилися п. 1.3 договору викласти у новій редакції такого змісту:

«очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з січня до грудня 2021 року становить 611788 кВт*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором.

Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.».

Пункт 4.4 розділу 4 «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» договору вирішено залишити без змін:

« 4.4 Вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом період, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 1.390.188,33 грн, крім того ПДВ 278.037,67 грн, всього з ПДВ - 1.668.226,00 грн, у тому числі:

Загальний фонд 1.668.226,00 грн, враховуючи ПДВ 278.037,67 грн.».

Відповідач звернувся до без зазначення адресата з листом від 14.09.2021 за вих.№55044/NIKP (арк. 64, том 1), у якому відповідач повідомив про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував підписати додаткову угоду щодо зміни ціни за одиницю товару згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом від б/д за вих.№б/н (арк. 65, том 1), відповідач повідомив позивача, що за результатами роботи ринку «на добу наперед» у період з 01.09.2021 до 10.09.2021 середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» становила 2,21707 грн без ПДВ.

29.09.2021 між позивачем-2 та відповідачем була укладена додаткова угода №8 (арк. 66, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 03.09.2021 становить 3.29922 грн, в тому числі ПДВ 0,57987 грн».

Сторони домовилися, п.1.3 договору викласти в редакції такого змісту:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з січня до грудня 2021 року становить:

603450 кВТ*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором.

Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.».

Пункт 4.4 розділу 4 «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» договору вирішено залишити без змін:

« 4.4 Вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 1.390.188,33 грн, крім того ПДВ 278.037,67 грн, всього з ПДВ - 1.668.226,00 грн, у тому числі:

Загальний фонд 1.668.226,00 грн, враховуючи ПДВ 278.037,67 грн.».

Відповідач звернувся до без зазначення адресата з листом від 20.09.2021 за вих.№55586/NIKP (арк. 67, том 1), у якому відповідач повідомив про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував підписати додаткову угоду щодо зміни ціни за одиницю товару згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом від б/д за вих.№б/н (арк. 68, том 1), відповідач повідомив позивача, що за результатами роботи ринку «на добу наперед» у період з 14.09.2021 до 20.09.2021 середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» становила 2,30066 грн без ПДВ.

22.10.2021 між позивачем-2 та відповідачем була укладена додаткова угода №9 (арк. 69, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 01.10.2021 становить 3.56315 грн, в тому числі ПДВ 0,59386 грн».

Сторони домовилися, п.1.3 договору викласти в редакції такого змісту:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з січня до грудня 2021 року становить:

595311 кВТ*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором.

Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.».

Пункт 4.4 розділу 4 «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» договору вирішено залишити без змін:

Загальний фонд 1.668.226,00 грн, враховуючи ПДВ 278.037,67 грн.».

Відповідач звернувся до без зазначення адресата з листом від 11.10.2021 за вих.№60104/NIKP (арк. 70, том 1), у якому відповідач повідомив про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував підписати додаткову угоду щодо зміни ціни за одиницю товару згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом від б/д за вих.№б/н (арк. 71, том 1), відповідач повідомив позивача, що за результатами роботи ринку «на добу наперед» у період з 01.10.2021 до 05.10.2021 середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» становила 2,52950 грн без ПДВ.

25.10.2021 між позивачем-2 та відповідачем була укладена додаткова угода №10 (арк. 72, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 03.10.2021 становить 3.70954 грн, в тому числі ПДВ 0,59386 грн».

Сторони домовилися, п.1.3 договору викласти в редакції такого змісту:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з січня до грудня 2021 року становить:

591210 кВТ*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором.

Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.».

Пункт 4.4 розділу 4 «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» договору вирішено залишити без змін:

Загальний фонд 1.668.226,00 грн, враховуючи ПДВ 278.037,67 грн.».

Відповідач звернувся до без зазначення адресата з листом від 11.10.2021 за вих.№60104/NIKP (арк. 73, том 1), у якому відповідач повідомив про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував підписати додаткову угоду щодо зміни ціни за одиницю товару згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом від б/д за вих.№б/н (арк. 74, том 1), відповідач повідомив позивача, що за результатами роботи ринку «на добу наперед» у період з 06.10.2021 до 17.10.2021 середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» становила 2,71252 грн без ПДВ.

29.10.2021 між позивачем-2 та відповідачем була укладена додаткова угода №11 (арк. 75, том 1), згідно з умовами якої, у зв'язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1кВТ*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони доповнили п. 4.1 договору таким змістом:

«Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВТ*год), що з 05.10.2021 становить 3.81712 грн, в тому числі ПДВ 0,63619 грн».

Сторони домовилися, п.1.3 договору викласти в редакції такого змісту:

«Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з січня до грудня 2021 року становить:

588396 кВТ*год, та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому оператору системи розподілу або за формою затвердженою цим договором.

Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.».

Пункт 4.4 розділу 4 «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» договору вирішено залишити без змін:

Загальний фонд 1.668.226,00 грн, враховуючи ПДВ 278.037,67 грн.».

Відповідач звернувся до без зазначення адресата з листом від 01.11.2021 за вих.№65338/APSP (арк. 76, том 1), у якому відповідач повідомив про зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, у зв'язку із чим відповідач запропонував підписати додаткову угоду щодо зміни ціни за одиницю товару згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом від 01.11.2021 за вих.№65341/APSP (арк. 77, том 1), відповідач повідомив позивача, що за результатами роботи ринку «на добу наперед» у період з 01.10.2021 до 31.10.2021 середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» становила 2.79343 грн без ПДВ.

Для оплати поставленого природного газу відповідач виставив позивачу-2 рахунки, а саме:

рахунок №250000240485 від 15.02.2021 на суму 253.651,86 грн (арк. 78, том 1);

рахунок №250000268974 від 12.03.2021 на суму 139.846,55 грн (арк. 89, том 1);

рахунок №250000298394 від 08.04.2021 на суму 224.461,06 грн (арк. 97, том 1);

рахунок №250000327690 від 14.05.2021 на суму 97.571,52 грн (арк. 108, том 1);

рахунок №250000537384 від 09.06.2021 на суму 100.357,23 грн (арк. 119, том 1);

рахунок №250000522858 від 13.07.2021 на суму 69.352,24 грн (арк. 130, том 1);

рахунок №250000695958 від 09.08.2021 на суму 66.630,32 грн (арк. 141, том 1);

рахунок №250000358794 від 09.09.2021 на суму 97.814,47 грн (арк. 152, том 1);

рахунок №250500713741 від 11.10.2021 на суму 179.881,03 грн (арк. 163, том 1);

рахунок №250800491631 від 09.11.2021 на суму 194.319,13 грн (арк. 174, том 1);

Поставка електричної енергії підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії, а саме:

актом №250000240485 від 15.02.2021 прийому-передачі електричної енергії за січень 2021 року на суму 253.651,86 грн;

актом №250000268974-1 від 12.03.2021 прийому-передачі електричної енергії за лютий 2021 року на суму 139.846,55 грн;

актом №250000298394-1 від 08.04.2021 прийому-передачі електричної енергії за березень 2021 року на суму 224.461,06 грн;

актом №250000327690-1 від 14.05.2021 прийому-передачі електричної енергії за квітень 2021 року на суму 91.571,52 грн;

актом №250000537384-1 від 09.06.2021 прийому-передачі електричної енергії за травень 2021 року на суму 100.357,23 грн;

актом №250000522858-1 від 13.07.2021 прийому-передачі електричної енергії за червень 2021 року на суму 69.352,24 грн;

актом №250000695958-1 від 09.08.2021 прийому-передачі електричної енергії за липень 2021 року на суму 66.630,32 грн;

актом №250000358794-1 від 09.09.2021 прийому-передачі електричної енергії за серпень 2021 року на суму 97.814,47 грн;

актом №250500713741-1 від 11.10.2021 прийому-передачі електричної енергії за вересень 2021 року на суму 179.81,03 грн;

актом №250800491631-1 від 09.11.2021 прийому-передачі електричної енергії за жовтень 2021 року на суму 194.319,13 грн.

Оплата природного газу підтверджується платіжними дорученням, а саме:

платіжним дорученням №5 від 16.02.2021 на суму 50.006,53 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 80, том 1);

платіжним дорученням №14 від 16.02.2021 на суму 28.357,70 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 81, том 1);

платіжним дорученням №15 від 16.02.2021 на суму 144.688,95 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 82, том 1);

платіжним дорученням №15 від 16.02.2021 на суму 817,92 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 83, том 1);

платіжним дорученням №16 від 16.02.2021 на суму 685,54 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 84, том 1);

платіжним дорученням №16 від 16.02.2021 на суму 8.668,52 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 85, том 1);

платіжним дорученням №17 від 16.02.2021 на суму 12.538,27 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 86, том 1);

платіжним дорученням №18 від 16.02.2021 на суму 248,21 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 87, том 1);

платіжним дорученням №20 від 16.02.2021 на суму 7.640,22 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за січень 2021 року» (арк. 88, том 1);

платіжним дорученням №64 від 18.03.2021 на суму 93.364,00 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за лютий 2021 року» (арк. 90а, том 1);

платіжним дорученням №65 від 18.03.2021 на суму 1.259,67 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за лютий 2021 року» (арк. 91, том 1);

платіжним дорученням №65 від 18.03.2021 на суму 8.280,09 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за лютий 2021 року» (арк. 92, том 1);

платіжним дорученням №107 від 18.03.2021 на суму 29.606,26 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за лютий 2021 року» (арк. 93, том 1);

платіжним дорученням №108 від 18.03.2021 на суму 794,76 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за лютий 2021 року» (арк. 94, том 1);

платіжним дорученням №109 від 18.03.2021 на суму 6.032,71 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за лютий 2021 року» (арк. 95, том 1);

платіжним дорученням №110 від 18.03.2021 на суму 509,06 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за лютий 2021 року» (арк. 96, том 1);

платіжним дорученням №23 від 09.04.2021 на суму 38.275,94 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 99, том 1);

платіжним дорученням №89 від 09.04.2021 на суму 122.848,17 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 100, том 1);

платіжним дорученням №90 від 09.04.2021 на суму 960,99 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 101, том 1);

платіжним дорученням №91 від 09.04.2021 на суму 6.636,01 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 102, том 1);

платіжним дорученням №128 від 09.04.2021 на суму 29.520,52 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 103, том 1);

платіжним дорученням №129 від 09.04.2021 на суму 602,57 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 104, том 1);

платіжним дорученням №130 від 09.04.2021 на суму 5.786,71 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 105, том 1);

платіжним дорученням №131 від 09.04.2021 на суму 19.417,18 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 106, том 1);

платіжним дорученням №132 від 09.04.2021 на суму 412,97 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за березень 2021 року» (арк. 107, том 1);

платіжним дорученням №43 від 17.05.2021 на суму 29.710,15 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 110, том 1);

платіжним дорученням №148 від 17.05.2021 на суму 7.010,03 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 111, том 1);

платіжним дорученням №112 від 17.05.2021 на суму 17.367,92 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 112, том 1);

платіжним дорученням №150 від 17.05.2021 на суму 319,46 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 113, том 1);

платіжним дорученням №164 від 17.05.2021 на суму 31.491,86 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 114, том 1);

платіжним дорученням №165 від 17.05.2021 на суму 361,01 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 115, том 1);

платіжним дорученням №166 від 17.05.2021 на суму 2.106,38 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 116, том 1);

платіжним дорученням №167 від 17.05.2021 на суму 8.732,01 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 117, том 1);

платіжним дорученням №168 від 17.05.2021 на суму 472,70 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за квітень 2021 року» (арк. 118, том 1);

платіжним дорученням №50 від 17.06.2021 на суму 22.185,87 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 121, том 1);

платіжним дорученням №202 від 17.06.2021 на суму 5.926,96 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 122, том 1);

платіжним дорученням №203 від 17.06.2021 на суму 37.850,00 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 123, том 1);

платіжним дорученням №204 від 17.06.2021 на суму 644,12 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 124, том 1);

платіжним дорученням №245 від 17.06.2021 на суму 30.063,37 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 125, том 1);

платіжним дорученням №246 від 17.06.2021 на суму 368,81 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 126, том 1);

платіжним дорученням №247 від 17.06.2021 на суму 623,34 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 127, том 1);

платіжним дорученням №248 від 17.06.2021 на суму 2.479,19 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 128, том 1);

платіжним дорученням №249 від 17.06.2021 на суму 215,57 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за травень 2021 року» (арк. 129, том 1);

платіжним дорученням №53 від 21.07.2021 на суму 218,84 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 132, том 1);

платіжним дорученням №254 від 21.07.2021 на суму 5.036,11 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 133, том 1);

платіжним дорученням №255 від 21.07.2021 на суму 9.454,05 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 134, том 1);

платіжним дорученням №256 від 21.07.2021 на суму 374,01 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 135, том 1);

платіжним дорученням №303 від 21.07.2021 на суму 30.286,71 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 136, том 1);

платіжним дорученням №304 від 21.07.2021 на суму 381,80 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 137, том 1);

платіжним дорученням №305 від 21.07.2021 на суму 298,69 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 138, том 1);

платіжним дорученням №306 від 21.07.2021 на суму 5.280,25 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 139, том 1);

платіжним дорученням №307 від 21.07.2021 на суму 20,78 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за червень 2021 року» (арк. 140, том 1);

платіжним дорученням №62 від 10.08.2021 на суму 18.349,69 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 143, том 1);

платіжним дорученням №337 від 10.08.2021 на суму 29.219,26 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 144, том 1);

платіжним дорученням №338 від 10.08.2021 на суму 174.02 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 145, том 1);

платіжним дорученням №339 від 10.08.2021 на суму 327,26 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 146, том 1);

платіжним дорученням №340 від 10.08.2021 на суму 5.217,92 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 147, том 1);

платіжним дорученням №341 від 10.08.2021 на суму 5,19 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 148, том 1);

платіжним дорученням №353 від 10.08.2021 на суму 7.989,19 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 149, том 1);

платіжним дорученням №354 від 10.08.2021 на суму 5.204,94 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 150, том 1);

платіжним дорученням №355 від 10.08.2021 на суму 142,85 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за липень 2021 року» (арк. 151, том 1);

платіжним дорученням №88 від 09.09.2021 на суму 39.754,28 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 154, том 1);

платіжним дорученням №497 від 09.09.2021 на суму 9.115,82 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 155, том 1);

платіжним дорученням №507 від 09.09.2021 на суму 30.238,51 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 156, том 1);

платіжним дорученням №508 від 09.09.2021 на суму 174,26 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 157, том 1);

платіжним дорученням №509 від 09.09.2021 на суму 7.178,96 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 158, том 1);

платіжним дорученням №509 від 09.09.2021 на суму 354,23 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 159, том 1);

платіжним дорученням №510 від 09.09.2021 на суму 102,84 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 160, том 1);

платіжним дорученням №510 від 09.09.2021 на суму 10.881,29 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 161, том 1);

платіжним дорученням №511 від 09.09.2021 на суму 14,28 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за серпень 2021 року» (арк. 162, том 1);

платіжним дорученням №98 від 12.10.2021 на суму 56.789,75 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 165, том 1);

платіжним дорученням №537 від 12.10.2021 на суму 8.700,10 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 166, том 1);

платіжним дорученням №558 від 12.10.2021 на суму 40.649,86 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 167, том 1);

платіжним дорученням №559 від 12.10.2021 на суму 267,24 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 168, том 1);

платіжним дорученням №560 від 12.10.2021 на суму 593,86 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 169, том 1);

платіжним дорученням №56 від 12.10.2021 на суму 22.372,06 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 170, том 1);

платіжним дорученням №562 від 12.10.2021 на суму 293,63 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 171, том 1);

платіжним дорученням №568 від 12.10.2021 на суму 49.722,95 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 172, том 1);

платіжним дорученням №569 від 12.10.2021 на суму 491,58 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за вересень 2021 року» (арк. 173, том 1);

платіжним дорученням №104 від 10.11.2021 на суму 41.195,30 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 176, том 1);

платіжним дорученням №571 від 10.11.2021 на суму 9.207,66 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 177, том 1);

платіжним дорученням №612 від 10.11.2021 на суму 38.923,11 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 178, том 1);

платіжним дорученням №613 від 10.11.2021 на суму 273,03 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 179, том 1);

платіжним дорученням №614 від 10.11.2021 на суму 2.359,77 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 180, том 1);

платіжним дорученням №615 від 10.11.2021 на суму 1.695,77 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 181, том 1);

платіжним дорученням №616 від 10.11.2021 на суму 436,44 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 182, том 1);

платіжним дорученням №639 від 10.11.2021 на суму 99.404,81 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 183, том 1);

платіжним дорученням №640 від 10.11.2021 на суму 823,24 грн з призначенням платежу: «оплата за електричну енергію, за жовтень 2021 року» (арк. 184, том 1).

Листом від 28.11.2022 за вих.№04/60-5265ВИХ-22 (арк. 200-207, том 1) прокурор звернувся до позивача-2, у якому просив надати ґрунтовну інформацію щодо: складових договірної ціни (закупівельної ціни, ціни послуг з передачі електроенергії та послуг постачальника), підстав укладення додаткових угод №1, 2, 4-11 та збільшення договірної ціни з посиланням на окреме документальне підтвердження постачальника щодо кожної з вказаних додаткових угод. Також прокурор просив позивача-2 надати первинні документи за договором, з урахуванням документів, на підставі яких обґрунтовується необхідність внесення змін в договір.

Більш того, прокурор просив позивача-2 надати інформацію про вжиті або заплановані заходи щодо визнання в судовому порядку недійсними додаткових угод №1, 2, 4-11 та стягнення з позивача безпідставно набутих коштів або причини невжиття таких заходів.

З листом від 23.12.2022 за вих.№04/60-5738ВИХ-22 (арк. 209-216, том 1), зміст аналогічних із листом від 28.11.2022 за вих.№04/60-5265ВИХ-22 (арк. 200-207, том 1), адресованого позивачу-2, прокурор звернувся до позивача-1.

Між тим, позивача-2 прокурор повідомив і відносно того, що у разі невжиття позивачем-2 заходів спрямованих на захист інтересів держави в судовому порядку, прокуратурою буде вирішено питання про вжиття заходів представницького характеру, передбачених ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом звернення до суду з позовом.

Позивач-2 листом від 07.12.2022 за вих.№9581-22 (арк. 208, том 1) повідомив прокурора, що позивачем-2 не вживалися заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та щодо стягнення з відповідача грошових коштів. Крім цього, позивач-2 на адресу прокурора направив копії витребуваних останнім документів, які стосувалися спірної поставки електричної енергії відповідачем позивачу-2.

Прокурор звернувся до позивача-1 з листом від 14.03.2023 за вих.№04/60-1276ВИХ-23 (арк. 218, том 1), у якому прокурор повідомив позивача-1 про прийняте рішення шляхом застосування представницьких функцій щодо звернення з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення грошових коштів, оскільки позивачем-1 не вживалися заходи спрямовані на захист інтересів держави.

З листом від 14.03.2023 за вих.№04/60-1278ВИХ-23 (арк.224-228, том 1), зміст якого був аналогічним із листом від 14.03.2023 за вих.№04/60-1276ВИХ-23 (арк. 218, том 1), прокурор звернувся до позивача-2 та повідомив про прийняте рішення щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив визнання додаткових угод, якими збільшено ціну товару, недійсними та стягнення коштів за товар, який не був поставлений за договором.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; товари - це продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" ).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах суду касаційної інстанції від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).

За змістом пунктів 15, 22, 23 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Складання і схвалення прогнозів районних і обласних бюджетів, складання і виконання відповідних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Як зазначено у ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування», територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є представницькими органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Аналогічні положення містяться і у частині восьмій статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З аналізу вказаних норм матеріального права вбачається, що позивач-1 наділений широкими повноваженням щодо затвердження та виконання місцевого бюджету, контролю за його виконанням, а також здійснює правомочності з володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності і, зокрема, коштами місцевого бюджету.

Суд наголошує, що фінансування за договором, однією із сторін якого є позивач-2, здійснювалося виключно за кошти місцевого бюджету.

Отже, суд доходить висновку, що позивач-2 є підзвітним та підконтрольним позивачу-1, оскільки позивач-2 є виконавчим органом позивача-1.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (аналогічні висновки, викладено у пунктах 6.21., 6.22. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, у пунктах 4.19., 4.20. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №915/478/18, у пункті 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У спорах, які пов'язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, які здійснюють контроль і моніторинг у сфері публічних закупівель, залежно від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин.

При цьому закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, на які правильно послався прокурор, а також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п. 38 ) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема, тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

Органи місцевого самоврядування відокремлені від держави. Вони можуть самостійно звертатись до суду з метою захисту своїх прав.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутись до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Аналізуючи листування прокурора та позивачів 1, 2, господарський суд встановив, що прокурор звернувся до позивача-2 із листом від 28.11.2022 за вих.№04/60-5265ВИХ-22 (арк. 200-207, том 1), у якому прокурор просив позивача-2 надати ґрунтовну інформацію щодо: складових договірної ціни (закупівельної ціни, ціни послуг з передачі електроенергії та послуг постачальника), підстав укладення додаткових угод №1, 2, 4-11 та збільшення договірної ціни з посиланням на окреме документальне підтвердження постачальника щодо кожної з вказаних додаткових угод. Також прокурор просив позивача-2 надати первинні документи за договором, з урахуванням документів, на підставі яких обґрунтовується необхідність внесення змін в договір.

Між тим, позивача-2 прокурор повідомив і відносно того, що у разі невжиття позивачем-2 заходів спрямованих на захист інтересів держави в судовому порядку, прокуратурою буде вирішено питання про вжиття заходів представницького характеру, передбачених ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», шляхом звернення до суду з позовом.

Оскільки ані позивач-1, ані позивач-2 не вжили заходів ні досудового, ні судового реагування на виявлені прокурором порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, які призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів прокурор листами від 14.03.2023 за вих.№04/60-1276ВИХ-23 (арк. 218, том 1) та від 14.03.2023 за вих.№04/60-1278ВИХ-23 (арк.224-228, том 1) повідомив позивачів 1, 2 відповідно про прийняте рішення шляхом застосування представницьких функцій щодо звернення з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення грошових коштів.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах суд встановив, що позивачі 1, 2 знали (з 23.12.2022 (дата листів прокурора адресованих позивачам 1, 2 з метою отримання документів та інформації про вжиті заходи) про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулися (як станом на 14.03.2023 (дата листів, адресованих позивачам 1, 2 про прийняте прокуратурою рішення щодо звернення до суду за захистом інтересів держав), так і на час прийняття рішення по суті позовних вимог (тобто станом на 14.06.2023).

Оскільки протягом розумного строку (більше двох місяців) позивачі 1, 2 не зверталися до суду за захистом порушених інтересів держави прокурор правомірно самостійно звернувся з відповідним позовом до суду 20.03.2023.

Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України в логічно-значеннєвому зв'язку з поняттям "права", слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлений загальним змістом об'єктивного та прямо не опосередкованого в суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, який є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим принципам.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

З урахуванням фактичних обставин справи господарський суд доходить висновку, що прокурор підтвердив суду наявність підстав для представництва.

Отже, з огляду на фактичні обставини справи, підстав для залишення позову без розгляду, про що просив відповідач у відзиві (арк. 7, том 1), суд не знайшов.

Щодо суті позовних вимог

19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі", в якій, зокрема, передбачені випадки нікчемності договору.

Так, вимогами статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною четвертою статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Поряд з цим, частиною п'ятою вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для укладення додаткової угоди, якою внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами обрано саме пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі", порушення частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсними додаткових угод №1, 2, 4-11 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, який укладений між позивачем-2 та відповідачем є належним і ефективним способом захисту порушеного права.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Господарський суд встановив, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, укладаючи 15.01.2021 договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №143, відповідач взяв на себе зобов'язання продати позивачу-2 електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок за ціною 1,7804362 грн з ПДВ за кВт*год на загальну суму 1.668.226,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

відбувається за згодою сторін;

порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Так, підставою збільшення ціни за одиницю товару є коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником).

Більш того, відповідач долучив до матеріалів справи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2019 за №3304/04/33869-06 Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії (арк. 54-55, том 1), у якому директор департаменту регулювання публічних закупівель роз'яснив, що у разі чергового коливання ціни електричної енергії на ринку, що зумовлене реформуванням галузі електроенергетики України та призводить до зміни порядку формування ціни на електричну енергію, сторони договору, укладеного за результатами проведених процедур закупівель до 01.07.2019 можуть використовувати випадок зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків без збільшення суми договору з відповідним зменшенням кількості товару на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Між тим, у зазначеному листі вказано, що внесення змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку має відбутися шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, суд акцентує увагу, що внесення змін до договору про закупівлю має бути обґрунтованим та документально підтвердженим, про що підставно вказано також відповідачем шляхом долучення листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2019 за №3304/04/33869-06 Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії (арк. 54-55, том 1).

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив, що збільшення ціни за одиницю товару обґрунтовано:

інформацією ДП «Оператор ринку», яка викладена на офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua

листами відповідача з інформацією про результати роботи ринку «на добу наперед» із зазначенням середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед».

Суд зауважує, що істотні умови договору можуть змінюватись у випадку зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії) не більше ніж 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У цьому випадку зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документально підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України".

Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" на внутрішньому ринку та інші показники, які склались у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Між тим, суд зауважує, що між позивачем-2 та відповідачем до договору від 15.01.2021 було внесено зміни 10 (десять) разів, а саме:

протягом січня 2021 року чотири рази:

у день укладення договору, а саме 15.01.2021 (додаткова угода №1), 16.01.2021 (додаткова угода №2), 17.01.2021 (додаткова угода №3) та 17.01.2021 (додаткова угода №4);

у березні 2021 року 15.03.2021 (додаткова угода №5);

у серпні 2021 року 19.08.2021 (додаткова угода №6);

протягом вересня 2021 року двічі 27.09.2021 (додаткова угода №7) та 29.09.2021 (додаткова угода №8);

протягом жовтня 2021 року тричі 22.10.2021 (додаткова угода №9), 25.10.2021 (додаткова угода №10) та 29.10.2021 (додаткова угода №11).

Суд також акцентує увагу, що укладаючи договір №143 від 15.01.2021 очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з 01.01.2021 до 31.12.2021 становив 936976 кВТ*год.

Того ж дня, 15.01.2021 шляхом укладання додаткової угоди №1 очікуваний обсяг постачання електричної енергії у період з січня до грудня 2021 року зменшено до 852571 кВт*год.

Загалом зменшено річний плановий обсяг постачання електричної енергії до 591210 кВТ*год.

Оцінюючи обґрунтованість підстав для внесення змін до договору шляхом укладання додаткових угод №1, 2, 4-11, суд зауважує, що як при укладанні означених угод в частині підвищення ціни, так і під час судового розгляду не обґрунтовано, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, відсутні докази того, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Суд також вважає за необхідне відмітити, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а укладання спірних угод у цьому випадку фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

При цьому погодження позивача-2 на підписання додаткових угод не зумовлює їх правомірність та не впливає на висновки суду щодо недотримання сторонами законодавства про закупівлі.

Суд відзначає, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Як встановлено судом, долучені до справи документи не містять жодних відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, в ньому відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на внутрішньому ринку України на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували саме коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідачем не надано будь-яких інших документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни у період з часу укладення договору про закупівлю товарів по дату звернення з вказаними вище довідками про вартість природного газу на внутрішньому ринку України.

В той же час, постачальнику треба не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Так Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі №908/653/22 вказав таке:

"Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в законну силу 19.04.2020.".

Під час розгляду справи №927/491/19 (постанова від 18.06.2021) Об'єднана Палата Верховного Суду дійшла аналогічних висновків:

передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) ( пункт 124 постанови).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (пункт 125 постанови).

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (пункт 126 постанови).

У пункті 127 цієї постанови Об'єднана Палата Верховного Суду зазначила про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця ( пункт 127 постанови).

Таким чином, згідно з вищенаведеними висновками Верховного Суду Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10% та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

Згідно з обставинами справи №904/1557/23 суд встановив, що укладаючи договір №143 від 15.01.2021 відповідач визначив ціну електричної енергії у розмірі 1,7804362 грн з ПДВ.

Того ж дня, 15.01.2021 шляхом укладання додаткової угоди №1 ціна на електричну енергію була збільшена до 1,9567 грн з ПДВ, тобто протягом одного дня ціна на електричну енергію була збільшена на близько 10%.

Шляхом укладання десяти додаткових угод ціна на електричну енергію була збільшена на більше ніж 210% і становила 3,81712 грн з ПДВ.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вже було зазначено судом, положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачають, що обов'язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

При цьому, суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Отже, виходячи з наведеного, суд зауважує, що предметом доведення та дослідження є обґрунтованість підстав для внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, а також дотримання визначеного Законом граничного розміру можливого відсоткового збільшення ціни договору.

Суд у справі №904/1557/23 не встановив існування обставин сталого невідворотного та непрогнозованого підвищення ціни на електричну енергію, яке призвело до необхідності внести зміни до договору десять разів протягом десяти місяців і чотири з яких протягом двох днів з дати укладення договору.

Враховуючи викладене, додаткові угоди №1, 2, 4-11 до договору є недійсними в силу статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін, а отже вимоги прокуратури в цій частині підлягають задоволенню.

У частині 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, який продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Недійсність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються договором. Відтак постачання електричної енергії споживачу і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №143 від 15.01.2021, а саме з розрахунку 1,7804362 грн за 1 кВт*год.

Фактично відповідач поставив позивачу-2 електричну енергію в обсязі 521.600,082 кВТ*год.

Позивач-2 за електричну енергію поставлену в межах договору сплатив відповідачу 1.423.885,41 грн.

Відповідно, кошти у сумі 495.209,74 грн отримані відповідачем неправомірно, оскільки товар не був поставлений споживачу на вказану суму, а тому підлягають поверненню позивачу-2.

Застосована судом у справі №904/1557/23 позиція є сталою та послідовною, такою, що підтримана у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, яка ухвалена саме за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції після 19.04.2020) при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача і підлягають стягненню на користь прокуратури.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати додаткову угоду №1 від 15.01.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №2 від 16.01.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №4 від 17.01.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №5 від 15.03.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №6 від 19.08.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №7 від 27.09.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №8 від 29.09.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №9 від 22.10.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №10 від 25.10.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Визнати додаткову угоду №11 від 29.10.2021 до договору №143 від 15.01.2021, укладену між ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) недійсною.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) на користь ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 53860, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, будинок 15; ідентифікаційний код 25543291) 495.209,74 грн (чотириста дев'яносто п'ять тисяч двісті дев'ять грн 74 к.) надміру сплачених грошових коштів.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код 42082379) на користь ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 38; ідентифікаційний код 02909938) 34.268,15 грн (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят вісім грн 15 к.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.06.2023

Суддя С.А. Дупляк

Попередній документ

111767713

Наступний документ

111767715

Інформація про рішення:

№ рішення:	111767714
№ справи:	904/1557/23
Дата рішення:	14.06.2023
Дата публікації:	27.06.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (25.06.2024)
Дата надходження:	30.01.2024
Предмет позову:	про визнання недійсними додаткових угод та про стягнення грошових коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

19.04.2023 12:45	Господарський суд Дніпропетровської області
17.05.2023 16:45	Господарський суд Дніпропетровської області
31.05.2023 10:30	Господарський суд Дніпропетровської області
14.06.2023 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
17.10.2023 12:30	Центральний апеляційний господарський суд
16.04.2024 14:00	Касаційний господарський суд
25.06.2024 15:00	Касаційний господарський суд