вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" червня 2023 р. Cправа № 902/1068/20
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали по справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (код ЄДРПОУ 38948033)
до: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
до: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )
до: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 )
до: Фермерського господарства "Агроголд" (код ЄДРПОУ 43160981)
про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн. в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства
у справі № 902/1068/20
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (код ЄДРПОУ 38948033)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" (код ЄДРПОУ 42803946)
про визнання банкрутом
Без виклику представників сторін
В провадженні суду перебуває справа № 902/1068/20 за заявою ТОВ "Агріі Україна" до ТОВ "Агростар центр" про банкрутство.
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
Так, постановою від 30.06.2021 року ТОВ "Агростар центр" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю..
23.06.2023 року до суду від ТОВ "Агріі Україна" надійшла заява б/н від 23.06.2023 року (вх.№ 01-36/642/23; заява сформована в системі "Електронний суд" 23.06.2023 року) до керівника та засновника боржника ОСОБА_1 , брата керівника та засновника боржника ОСОБА_2 , жінки брата керівника та засновника боржника ОСОБА_3 , ФГ "Агроголд" про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 5 365 654,60 грн. в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Агростар центр".
Також, 23.06.2023 року до суду від представника ТОВ "Агріі Україна" надійшла заява б/н від 23.06.2023 року (сформована в системі "Електронний суд") про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності.
Дослідивши подану заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 23.06.2023 року про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності у справі №902/1068/20, суд враховує таке.
Так, вказана заява мотивована тим, що кредиторські вимоги ТОВ "Агріі Україні" до ТОВ "Агростар Центр" виникли у зв'язку з неналежним виконанням боржником договору купівлі-продажу 19 НХ 11 ВІВО від 12.04.2019 року (далі Договір) на суму основного боргу у розмірі 3 543 825, 27 грн.; на підставі усного договору і видаткових накладних (далі на підставі ВН) на суму основного боргу 664 521,58 грн.
Керівником була ОСОБА_4 .
Товар, який поставлявся по договорам, це насіння соняшнику і добрива. Товар поставлявся на умовах кредиту. Тобто, товар було поставлено на початку посівної 2019 року (квітень), а сплату за товар ТОВ "Агростар Центр" повинен був здійснити в кінці сезону (жовтень 2019 року), після збору і продажу врожаю, який був вирощений із насіння і добрива надані ТОВ "Агріі Україні".
В цілях виконання умов Договору, директор ТОВ "Агростар Центр" Приленська Галина видала ТОВ "Агріі Україна" 2 фінансові аграрні розпуски (ФАР), якими майбутній врожай соняшника, який буде вирощений на земельних ділянках вказаних в ФАР, було передано в заставу.
05.06.2019 року першою ФАР було надано у заставу 328,76 тон соняшника, на загальну суму 3 287 260 грн.
07.09.2019 року другою ФАР було надано у заставу 170,481 тон, на загальну суму 1 704 810 грн.
На початку листопада 2019 року працівниками ТОВ "Агріі Україні" було встановлено, що ОСОБА_4 збирає заставний врожай, вивозить на елеватор і продає, при цьому за заборгованість яка виникла ще у жовтні 2019 року не сплачує. В зв'язку з такими обставинами було прийнято рішення, відкрити виконавче провадження в рамках ФАР і накласти арешт на врожай.
Приватний виконавець Сідоренко С.П. відкрив 2 провадження № 60744131 і №60742956 і наклав арешт, на заставне майно (врожай) ТОВ "Агростар Центр".
В ході розшукових дій ПВ Сідоренко вдалося найти частину прихованого врожаю на одному із елеваторів, який ОСОБА_4 вже продала. На цей врожай було накладено арешт і потім продано. Кошти були перераховані з рахунку приватного виконавця, на рахунок кредитора.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не розрахувалась за поставлений товар і заставний врожай приховала ТОВ "Агріі Україні" звернулася з заявою про злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України інформація про який було внесено до ЄРДР за № 42020020110000103.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не бажала в добровільному порядку сплачувати за борги, ТОВ "Агріі Україна" звернулося з позовами до боржника і рішеннями Господарського суду Вінницької області по справам № 902/661/20, 902/662/20 заборгованість була стягнута.
Небажання ОСОБА_1 сплачувати заборгованість навіть після ухвалення судових рішень змусила ТОВ "Агріі Україні" звернутися до Господарського суду Вінницької області з заявою про відкриття провадження у справі про ТОВ "Агростар центр".
На момент подання заяви разом з заявою про забезпечення, ОСОБА_4 вже порушила: умови договору по оплаті Товару, умови поводження з заставним майном. Вона приховала його від кредитора і продала заставний врожай, використала кошти на свої особисті потреби. ОСОБА_4 , тим самим, дискредитувала себе, як особа яка готова здійснювати дії направленні на сплату коштів, незважаючи на те, хто їх вимагає сплатити: або умови договору, або вимоги закону, або Позивач, або суд.
Існує взаємозв'язок між вже порушеним правом кредиторів, несумлінними діями ОСОБА_1 і подальшим ускладненням виконання рішення суду, тому що вони вочевидь взаємопоєднані.
При порушенні умов договору по оплаті, ОСОБА_4 тим самим порушує норму закону, а саме ст. 629 ЦК України, відповідно до якої, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушивши норми закону один раз, ОСОБА_4 після цього вже не буде себе поводитися чемно і виконувати всі вимоги суду, а тому і далі буде виконувати дії направлені на уникнення від фінансової відповідальності, які можуть створити умови для загрози не виконання судового рішення, а тому є всі підстави для забезпечення позову.
ОСОБА_4 протягом 3 років не сплачує заборгованість, і яких-небудь дій направлених на погашення заборгованості не здійснює, що вказує на втрату інтересу до зобов'язання по Договору, в зв'язку з її впевненістю відсутності можливості стягнути з неї цю заборгованість.
Заборона розпоряджатися майном і накладення арешту на кошти ОСОБА_1 , може сприяти примиренню сторін, ще на стадії підготовки заяви до судового розгляду, і стимулювати ОСОБА_5 до примирення, в зв'язку з тим, що превентивні заходи по арешту дадуть підстави зрозуміти Приленській Галині, що вона не зможе шляхом приховування свого майна і коштів уникнути від виконання договірних зобов'язань.
Вжиття заходу забезпечення позову, як арешт коштів на рахунках, унеможливить зловживання ОСОБА_6 свого права, і відповідно вона буде змушена шукати компромісного варіанту вирішення спору.
Вжиття заходу забезпечення позову, як арешт майна, шляхом заборони відчуження цього майна, не приведе до порушення прав ОСОБА_1 , тому, що вона може ним користуватися і в разі необхідності отримувати прибуток, при цьому права кредитора на забезпечення заяви будуть захищені.
Заявник також зазначає, що ОСОБА_4 створила ТОВ "Агростар Центр" в березні 2019 року. В квітні 2019 року уклала договір з ТОВ "Агріі Україна" і отримала товар. В жовтні 2019 зібрала врожай, продала його і отримані кошти замість розрахунку по договору витратила на особисті потреби. Після чого, відразу перестала вести господарську діяльність, покинула компанію і повністю ігнорувала судові засідання, вимоги судів і арбітражного керуючого.
З моменту коли ОСОБА_4 продала весь зібраний врожай, вона перестала виходити на контакт з працівниками кредитора. З того часу, ОСОБА_4 не запропонувала будь-якого плану по погашенню боргу, при цьому маючи, навіть зараз, в суборенді земельні ділянки загальною площею 164,3661 га.
Те що, Приленська продовжувала сіяти врожай у 2020 року, зібрала його, продала і кошти використала на свої особисті потреби підтверджується Заключною випискою, по поточному рахунку ТОВ "Агростар Центр", № НОМЕР_4 , в АТ КБ "Приватбанк"(далі Рахунок 1).
08.11.2019 Приленська оплатила ОСОБА_7 за дисикацію (переджнивове підсушування рослин з метою прискорення достигання (на 5-7 діб) і полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур'яненості та за вологої погоди. ) 49 000 грн.
08.11.2019 оплатила ТОВ "Земля Поділля" за Карбамід (концентроване амідне добриво) 404 800 грн.
12.11.2019 оплатила ТОВ "Назарет Транс" за паливо 51 000 грн.
З врахування обставин справи можливо стверджувати, що кошти отриманні за врожай 2020 року ОСОБА_1 використала не на погашення боргів, а на особисті потреби.
Навіть наявність кримінального провадження не спонукає ОСОБА_5 вирішити питання погашення заборгованості в добровільному порядку, що вказує на Приленську як на особу з високим правовим нігілізмом, який не те, що не буде виконувати вимогу суду, а навіть здійснювати дії на утруднення його виконання.
Аналіз рахунку АТ КБ "Приватбанк" також показав, що Приленська на свій особистий рахунок вивела кошти у розмірі 629 500 грн., використавши їх не на погашення своїх зобов'язань, а на її особисті потреби.
На підставі викладеного, існує досить висока ймовірність того факту, що ОСОБА_4 може в будь-який момент здійснити зняття коштів з банківських рахунках або продати майно, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки з її боку, на сьогоднішній день, вже були здійсненні дії направленні не уникнення погашення заборгованості.
Також заявник посилається на те, що в рамках справи про банкрутство, по справі 902/1068/20 ТОВ "Агріі Україна" була подана заява про покладання солідарної відповідальності на керівника Приленську.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, задоволено заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 30.06.2021 року в порядку ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства та додаткову заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 08.09.2021 в порядку ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства у справі №902/1068/20.
На підставі вказаних судових рішень ТОВ "Агріі Україна" подало позов до Приленської про солідарне стягнення кредиторської заборгованості ТОВ "Агростар Центр". В рамках позову була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони Приленській відчужувати майно.
Ухвалою від 23.06.2022 по справі 902/1068/20(902/295/22) заява про забезпечення задоволена. Приленська не погодилося з вказаним рішенням і оскаржила його в апеляційній інстанції. Спочатку апеляційну скаргу залишили без руху, а потім ухвалою від 29.07.2022 Північно-Західного апеляційного господарського суду скаргу повернули. В березні 2023 року Приленська знову намагалася оскаржити вказану ухвалу в апеляції, але ухвалою від 29.03.2023 Північно-Західного апеляційного господарського суду скаргу повернули знову.
Приленська оскаржила також рішення суду про покладання на неї солідарної відповідальності до ВСУ.
Постановою Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №902/1068/20, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
На підставі скасування вказаних рішень, Приленська знову подає клопотання про скасування ухвали Господарського суду Вінницької Ухвалою від 23.06.2022 по справі 902/1068/20(902/295/22) про накладання арешту.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 у задоволені клопотання відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням Приленська подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 скарга була задоволена. Ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Приленській відчужувати майно скасовано.
Вказана Постанова була підтримана лише двома суддями Коломис В.В. і Юрчук М.І. Третій суддя Савченко Г.І. не погодився з думкою своїх колег і виніс окрему ухвалу в якій зробив наступний висновок:
"Отже, з наведеного вище вбачається, що підставами часткового задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову були не лише прийняття ухвали суду від 23.12.2021 у справі №902/1068/20, як стверджується представником Відповідача у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, а і інші обставини встановлені судом.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.12.2022 у справі №905/255/22 зазначено, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 оскільки, забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (п. 10).
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Водночас, наведені Заявником у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову обставини та надана копія постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 902/1068/20, не свідчать, що потреба у забезпеченні позову у цій справі відпала або змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову за ухвалою суду від 23.06.2022 у справі №902/1068/20(902/295/22).
При цьому, беручи до уваги те, що наразі триває судовий розгляд заяви представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 30.06.2021 та додаткової заяви представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 08.09.2021 в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ у справі №902/1068/20, а також триває розгляд позову у цій справі на стадії підготовчого засідання, суд першої інстанції дійшов висновку, що наразі відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.06.2022 у справі № 902/1068/20(902/295/22).
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, вважаю, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Відповідача №01 від 05.12.2022 (вх. № 01- 48/55/22 від 05.12.2022) про скасування заходів забезпечення позову у справі № 902/1068/20(902/295/22).
Вважаю, що прийняття рішення апеляційною інстанцією про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарсько суду Вінницької області від 23.06.2022 у справі №902/1068/20(902/295/22), є передчасним".
Заявник погоджується з окремою думкою судді, а також хоче відзначити, що ТОВ "Агріі Україна" подала клопотання про зупинення провадження по справі, в зв'язку з тим, що існує судовий процес, по розгляду заяви про покладання солідарної відповідальності, результати якого можуть вплинути на результати розгляду позову по справі 02/1068/20(902/295/22). Це вказує на те, що судовий процес, який виник на підставі позову не закінчився, а ризик не виконання рішення або утруднення його виконання в майбутньому залишилися.
З наведених обставин також вбачається висновок, на який необхідно звернути увагу.
Після винесення ухвали про заборону відчужувати майно, Приленська дуже наполегливо намагається скасувати обмеження відносно свого майна. Це при тому, що її майно не вилучено у неї і знаходиться повністю під її контролем. Вона має можливість його використовувати без обмежень.
Така наполегливість в оскарженні ухвали про заборону відчужувати майно вказує, на те, що Приленська продовжує свою недобросовісну діяльність по відношенню до вимог кредитора. Розуміючи, що її квартира буде продана для розрахунків з кредиторами, прикладає максим зусиль для виведення свого майна від судового контролю і можливого контролю ліквідатора і кредиторів, а тому є всі підстави вважати, що при задоволені вимог виконання рішення суду буде не можливо або ускладнено.
Заявник підсумовуючи зазначає, що право кредитора порушено несумлінними діями Приленської Галини.
Суд має право організувати ефективний захист і зупинити це правопорушення, шляхом накладання арешту на майно Приленської і заборонити відчужувати майно.
Несумлінні дії Приленської по невиконанню умов договору і закону яскраво свідчать про те, що вона можуть здійснити дії які ускладнять виконання рішення суду.
Для відновлення порушеного права, кредитор вже докладає багато зусиль і часу для його відновлення і докладати доведеться ще більше, якщо суд не прийме захисних мір, про які просить кредитор у заяві про забезпечення заяви.
З врахуванням Європейської практики, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в постанові Верховного суду України від 11 червня 2019 року по справі 916/2933/18.
На підставі викладеного, заявник просить суд:
заборони відчуження нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний помер об'єкта нерухомого майна 1695963005101, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ;
заборонити відчуження рухомого майна - автомобіль Mitsubishi Lancer, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_1 ;
заборонити відчуження рухомого майна - причіп КРД 050122, 2017 року випуску, реєстраційний помер НОМЕР_6 , який належить на праві власності Приленській Г.Г.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та №916/3545/15.
Слід зазначити, що з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N 910/13208/19).
Таким чином, застосування заходів забезпечення заяви про субсидіарну відповідальність в рамках процедури банкрутства не суперечить вимогам КУ з процедур банкрутства та вимогам ГПК України, а заява про забезпечення заяви про застосування субсидіарної відповідальності підлягає розгляду судом.
Так, згідно ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Так, як вбачається з наявних матеріалів справи та відомостей Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021 року задоволено заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 30.06.2021 року в порядку ч. 6 ст. 34 КУ з процедур банкрутства та додаткову заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 08.09.2021 року в порядку ч. 6 ст. 34 КУ з процедур банкрутства у справі № 902/1068/20. Визнано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" (код ЄДРПОУ 42803946) Приленську Галину Генріхівну такою, що допустила порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Покладено на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" (код ЄДРПОУ 42803946) Приленську Галину Генріхівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 902/1068/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" (код ЄДРПОУ 42803946).
Також, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23 грудня 2021 року у справі № 902/1068/20 - без змін.
Разом з цим, постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" в особі керівника - Приленської Галини Генріхівни задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 у справі № 902/1068/20 скасовано. Справу № 902/1068/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Згідно відомостей з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.12.2022 року (суддя Лабунська Т.І.), справу № 902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр" в частині розгляду заяви представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 30.06.2021 та додаткової заяви представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 08.09.2021 в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства у справі № 902/1068/20 прийнято до свого провадження. В подальшому, розгляд даної заяви призначено на 26.06.2023 року.
Також, в межах справи № 902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр" також перебуває справа №902/1068/20(902/295/22) (суддя Тісецький С.С.) за позовом представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 04.05.2022 року (вх. № 01-36/272/22) до ОСОБА_1 про стягнення 5 365 654,60 грн.
Ухвалою від 23.06.2022 року було частково задоволено заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 22.06.2022 року (вх. № 01-36/425/22) про забезпечення позову у справі № 902/1068/20/902/295/22.
Заборонено Відповідачу - ОСОБА_1 відчуження нерухомого майна - квартири за адресою : АДРЕСА_1 , Реєстраційний помер об'єкта нерухомого майна 1695963005101, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Заборонено Відповідачу - ОСОБА_1 відчуження рухомого майна - автомобіль Mitsubishi Lancer, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .
Заборонено Відповідачу - ОСОБА_1 відчуження рухомого майна - причіп КРД 050122, 2017 року випуску, реєстраційний помер НОМЕР_6 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .
Відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 22.06.2022 року (вх. № 01-36/425/22) про забезпечення позову у справі № 902/1068/20/902/295/22 в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку, а саме: ТРАНЗ.СЧ._ DN, DG, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 АТ КБ "Приватбанк".
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 року та від 02.02.2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.06.2022 у справі № 902/1068/20 (902/295/22) - повернуто скаржнику разом з доданими до неї документами.
При цьому, ухвалою від 20.02.2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача № 01 від 05.12.2022 року (вх. № 01-48/55/22 від 05.12.2022) про скасування заходів забезпечення позову у справі №902/1068/20(902/295/22).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 року у справі №902/1068/20(902/295/22) скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарсько суду Вінницької області від 23.06.2022 року у справі №902/1068/20(902/295/22) задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарсько суду Вінницької області від 23.06.2022 року у справі №902/1068/20(902/295/22). Постанова прийнята з окремою думкою судді Савченка Г.І.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Вказана постанова підписана суддями у складі - головуюча суддя Коломис В.В., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І. Постанова прийнята з окремою думкою судді Савченка Г.І.
21.06.2023 року суддею Савченком Г.І. викладено окрему думку від 21.06.2023 року стосовно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 року у справі №902/1068/20(902/295/22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ліквідатор ТОВ "Агростар центр" - арбітражний керуючий Бурцева І.Ю. про стягнення 5 365 654,60 грн, в межах справи № 902/1068/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" про визнання банкрутом.
При цьому, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 року у справі №902/1068/20(902/295/22), на момент розгляду згаданої заяви, у встановленому законом порядку ніким не оскаржена та не скасована, набрала законної сили 21.06.2023 року.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Так, при винесенні постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 року у справі №902/1068/20(902/295/22), суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається, в обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову представник ОСОБА_1 посилається на те, що єдиною підставою часткового задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі, як і звернення ТОВ Агріі Україна" з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 5365654,60 грн у межах справи про банкрутство №902/1068/20, були ухвала Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04 2022 року, які наразі скасовані постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 року у справі №902/1068/20.
Як підтверджено матеріалами справи №902/1068/20, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, задоволено заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 30.06.2021 року в порядку ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства та додаткову заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 08.09.2021 в порядку ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства у справі №902/1068/20. Визнано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" Приленську Галину Генріхівну такою, що допустила порушення приписів ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства. Покладено на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" (код ЄДРПОУ 42803946) Приленську Галину Генріхівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі №902/1068/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" (код ЄДРПОУ 42803946).
Разом з цим, постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар центр" в особі керівника - Приленської Галини Генріхівни задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 у справі №902/1068/20 скасовано. Справу №902/1068/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Згідно відомостей з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.12.2022 (суддя Лабунська Т.І.) справу №902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр" в частині розгляду заяви представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 30.06.2021 та додаткової заяви представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 08.09.2021 в порядку ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства у справі №902/1068/20 прийнято до свого провадження.
Ухвалою суду від 26.05.2023 (суддя Лабунська Т.І.) відкладено розгляд заяви ТОВ "Агріі Україна" б/н від 30.06.2021 та додаткової заяви ТОВ "Агріі Україна" б/н від 08.09.2021 в порядку ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства у справі №902/1068/20 на 26 червня 2023 року.
Отже, наразі триває розгляд вказаної вище заяви представника ТОВ "Агріі Україна" та не прийнято остаточного судового рішення щодо покладення на керівника ТОВ "Агростар центр" Приленську Г.Г. солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі №902/1068/20.
Крім того, як вже зазначалося вище, в межах справи №902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр" розглядається позовна заява ТОВ "Агріі Україна" до ОСОБА_1 про стягнення 5 365 654,60 грн.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.06.2022 заяву представника ТОВ "Агріі Україна" б/н від 22.06.2022 про забезпечення позову у справі №902/1068/20/902/295/22 задоволено частково. Заборонено відповідачу - ОСОБА_1 відчуження належного їй нерухомого майна - квартири та рухомого майна - автомобіля Mitsubishi Lancer, 2009 року випуску.
Разом з тим, постановляючи зазначену вище ухвалу від 23.06.2022 у справі №902/1068/20(902/295/22), суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 23.12.2021 у справі №902/1068/20, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, покладено на керівника ТОВ "Агростар центр" Приленську Галину Генріхівну солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі №902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр", що стало підставою звернення позивача до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_1 у справі №902/1068/20(902/295/22) про стягнення 5 365 654,60 грн, в рахунок кредиторської заборгованості у справі №902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр". Відтак, на переконання суду, виконання в майбутньому судового рішення у справі №902/1068/20(902/295/22) у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що постановою Верховного Суду від 02.11.2022 справу №902/1068/20 в частині розгляду заяви ТОВ "Агріі Україна" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності в порядку ч.6 ст.34 КУзПБ направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, при цьому будь-якого судового рішення, що набрало законної сили, щодо покладення на керівника ТОВ "Агростар центр" Приленську Г.Г. солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі №902/1068/20, не прийнято,колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.06.2022 у справі №902/1068/20(902/295/22).
При цьому,колегія суддів зазначає, що потреба у забезпеченні позову ТОВ "Агріі Україна" відпала, а обставини, внаслідок яких були вжиті заходи, - зникли, оскільки єдиною підставою для часткового задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі, як і саме звернення ТОВ "Агріі Україна" з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 5 365 654,60 грн у межах справи про банкрутство №902/1068/20 були зазначені вище рішення, а саме ухвала Господарського суду Вінницької області від 23.12.2021 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, які наразі скасовані.
Невиконання відповідачем рішення Господарського суду Вінницької області по справам №902/661/20 та №902/662/20, наявність заборгованості ТОВ "Агростар центр" перед позивачем у даній справі, а також відкрите кримінальне провадження щодо боржника - ТОВ "Агростар центр", не може бути самостійною підставою для забезпечення позову у даній справі, з огляду на те, що позовні вимоги у даній справі пред'явлено до ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "Агростар центр", за відсутності на даний момент чинного судового рішення про покладення на неї солідарної відповідальності перед кредиторами ТОВ "Агростар центр".
Колегія суддів також враховує те, що кримінальне провадження №42020020110000103 на момент подачі відповідачем заяви про скасування заходів забезпечення позову закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Інших підстав для забезпечення позову у справі №902/1068/20(902/295/22) в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 23.06.2022 не наведено.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 з неповним з'ясуванням обставин справи, а висновки, викладені в ній, не відповідають обставинам справи, з огляду на що, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.02.2023 - скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким заяву про скасування заходів забезпечення позову задоволити.
При цьому, суд зауважує, що заява ТОВ "Агріі Україна" про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності, що є предметом розгляду на даний час, окрім наявності окремої думки судді Савченко Г.І. - члена колегії суду апеляційної інстанції, якою винесено згадану вище постанову від 21.06.2023 року у справі №902/1068/20(902/295/22), мотивована також тими ж самими обставинами, що і заява про забезпечення позову у справі №902/1068/20(902/295/22), за якою ухвалою суду від 23.06.2022 року були вжиті заходи забезпечення та в подальшому скасовані судом апеляційної інстанції, про що зазначено вище; вимоги заяви ТОВ "Агріі Україна" про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності також ідентичні вимогам заяви про забезпечення позову у справі №902/1068/20(902/295/22).
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону у їх сукупності, за наведених у заяві ТОВ "Агріі Україна" про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності мотивів та враховуючи обставини, встановлені постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 року у справі №902/1068/20(902/295/22), в межах справи № 902/1068/20 про банкрутство ТОВ "Агростар центр", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Агріі Україна" № б/н від 23.06.2023 року про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності у справі № 902/1068/20.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" та ст. 129 ГПК України покладається на заявника.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 18, 73-79, 86, 136-140, 234, 235, 326 ГПК України, суд -
1. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Агріі Україна" № б/н від 23.06.2023 року про забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності у справі №902/1068/20.
2. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом згідно переліку та на відомі суду електронні адреси: ТОВ "Агріі Україна" - 38948033_2830219811@mail.gov.ua; представника ТОВ "Агріі Україна" - Заматова Р.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представника ОСОБА_1 - адвоката Грабік О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представника ОСОБА_1 - адвоката Приленського І.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; Приленського І.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч.2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею - 26.06.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - Приленській Г.Г. ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 );
4,5 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 );
6 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 );
7 - ФГ "Агроголд" ( АДРЕСА_6 )