вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" червня 2023 р. Cправа № 902/546/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк", 49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 14360080
до Фізичної особи-підприємця Роздобудька Павла Володимировича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 78 425,36 гривень
До Господарського суду Вінницької області 21.04.2023 року надійшла позовна заява № б/н від 27.03.2023 (вх. № 539/23 від 21.04.2023) Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи-підприємця Роздобудько Павла Володимировича про стягнення 78 425,36 гривень заборгованості за кредитом, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 20.10.0000000041 від 23.09.2020 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 26.04.2023 року судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/546/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 26.04.2023 року надіслано сторонам на повідомлену позивачем електронну адресу позивача та відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалу суду від 26.04.2023 року вручено відповідачу 05.05.2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2101804056171.
Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суть спору:
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Роздобудька Павла Володимировича про стягнення 78 425,36 гривень заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 вересня 2020 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" та фізичною особою - підприємцем Роздобудьком Павлом Володимировичем було укладено кредитний договір № 20.10.0000000041 від 23.09.2020 року.
Згідно умов договору банк надав позичальнику строковий кредит зі встановленням ліміту у розмірі 200 000,00 гривень строком до 22.09.2022 року включно зі сплатою 33,90 % річних.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 78 425,36 гривень заборгованості за тілом кредиту у примусовому порядку.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
23 вересня 2020 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - банк) та фізичною особою-підприємцем Роздобудьком Павлом Володимировичем (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 20.10.0000000041 від 23.09.2020 року (далі - договір) (т. 1 а.с. 3-9), пунктом 1.1 якого визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - "кредит") надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Пунктами 1.2., 1.3. договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору. Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування".
Згідно пунктів А1, А2 розділу А договору позивачем надано відповідачу кредит - строковий кредит та визначено ліміт цього договору у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч гривень нуль копійок ) на фінансування поточної діяльності.
Відповідно до пункту А3 договору термін повернення кредиту - 22.09.2022. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * процентна ставка за місяць) / ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка/кількість днів поточного року) * кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %.
За умовами абзацу 6 пункту А3 договору згідно зі ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 22.09.2022 р.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (п. 6.1. договору).
Згідно пункту 6.2. договору цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
23 вересня 2020 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" та фізичною особою-підприємцем Роздобудьком Павлом Володимировичем підписано також додаток 1 до договору - графік погашення з терміном погашення кредиту до 22.09.2022 року.
Договір, додаток 1 до договору підписано уповноваженим представником позивача, скріплений печаткою банку та підписаний фізичною особою-підприємцем Роздобудьком Павлом Володимировичем особисто.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.09.2020 позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 200 000,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальним ордером № TR.15353688.22946.70198 від 23.09.2020 (т. 1 а.с. 17), розрахунком заборгованості за кредитним договором № 20.10.0000000041 від 23.09.2020 станом на 27.03.2023 (т. 1 а.с. 10).
Відповідно до графіку погашення грошових коштів загальна вартість кредиту, відсотків та комісії становить 317 099,15 гривень (т.1 а.с. 9).
Відповідач виконав свої договірні зобов'язання частково, сплативши кошти, які були віднесені позивачем в рахунок погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника за період з 23.09.2020 по 27.03.2023 та розрахунком заборгованості за кредитним договором № 20.10.0000000041 від 23.09.2020 станом на 27.03.2023 (т. 1 а.с. 10, 11-14).
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань боржником у повному обсязі матеріали справи не містять.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.10.0000000041 від 23.09.2020 у розмірі 78 425,36 гривень заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір відноситься до кредитних договорів, до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про договір глав 52, 53 та положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Судом встановлено, що відповідач (позичальник) 23.09.2020 року отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти у розмірі 200 000,00 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених кредитним договором.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем повернення кредиту, сплата процентів, комісійної винагороди здійснювалась несвоєчасно, що підтверджується графіком погашення заборгованості, банківською випискою щодо руху коштів відповідача по рахунку та розрахунком заборгованості за кредитним договором № 720.10.0000000041 від 23.09.2020.
Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що датою погашення кредиту за кредитним договором № 20.10.0000000041 від 23.09.2020 року є 22.09.2022 року.
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у повному обсязі матеріали справи не містять.
За умовами договору, графіку платежів відповідач зобов'язався сплачувати щомісяця до 23 числа на користь банку кошти у рахунок повернення кредиту, сплати процентів, комісійної винагороди за обслуговування кредитом (13 212,46 гривень щомісяця протягом 24 місяців, 22.09.2022 - 13 212,57 гривень), що загалом складає 317 099,15 гривень.
Відповідачем частково сплачено грошові кошти, які зараховано позивачем у рахунок погашення кредиту, процентів та комісії за користування кредитом.
Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за кредитом у розмірі 78 425,36 гривень, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості відповідачем до суду не надано. Розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 78 425,36 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 6005315376006 від 27.03.2023 сплачено судовий збір у сумі 2 684,00 гривень.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Роздобудька Павла Володимировича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 14360080) 78 425,36 гривень (сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять п'ять гривень, 36 копійок) заборгованості та 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повне рішення складено та підписано 26 червня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, 49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; ІНФОРМАЦІЯ_2;
3 - відповідачу, 23223, Вінницька обл., Вінницький р-н, село Зарванці, вулиця Берегова, будинок 25.