26.06.2023 року м. Дніпро Справа № 908/2457/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіної Е.В., Антоніка С.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради
на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р.
(суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 27.02.2023р.) по справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя
до відповідача: комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради,
м. Запоріжжя
про стягнення 113 221,90 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, про стягнення заборгованості за не обліковану електроенергію в розмірі 113 221,90 грн..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р. позов задоволено - стягнуто з комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж - 113 221 грн. 90 коп. заборгованості за необліковану електричну енергію та 2 481 грн. 00 коп. судового збору.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради в якій просить суд змінити рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що при розгляді справи місцевим господарським судом не було надано оцінки доказам, наданим відповідачем та його аргументам на підтвердження своїх заперечень.
Зокрема, Скаржник вказує на те, що представник відповідача про фактичну дату засідання комісії (03.03.2022р.) з розгляду акту про порушення своєчасно повідомлений не був. Повідомлення про дату та час засідання комісії було направлено на адресу відповідача лише 25.03.22р., вже після того як засідання відбулося, про що свідчить копія списку №1225 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.
Скаржник зазначає, що про рішення комісії відповідач дізнався лише отримавши позовну заяву.
Скаржник вважає, що акт про порушення вважається недійним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не розглянутий у визначеному п. 8.2.6 Правилами порядку.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначив, що викладені апелянтом доводи в апеляційний скарзі с необгрунтованими, не підтвердженими належними доказами, у зв'язку з чим мають характер припущень.
Позивач не згоден з обставинами викладеними в апеляційній скарзі та вважає, що Господарським судом Запорізької області повністю та всебічно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи; судом правомірно застосовані норми матеріального права, які відповідають суті спору; надано об'єктивну оцінку доказам, рішення обґрунтоване, правомірне та таке, що не підлягає скасуванню.
Позивач вважає, що всі висновки, які були викладені в апеляційній скарзі, розглядалися судом першої інстанції, надавалась відповідна правова оцінка, встановлювались факти, досліджувались докази, з боку Позивача надавались обґрунтовані аргументи. Апеляційна скарга не містить в собі нових, об'єктивних аргументів, які б спростовували правову позицію Позивача, а отже апеляційна скарга є неповною, недоведеною, та такою, що не підлягає задоволенню. Обставини, викладені у апеляційній скарзі Відповідача, необґрунтовані, містять лише міркування Відповідача та його особисту думку.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 27.03.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Антоніка С.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2457/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р. по справі № 908/2457/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
04.04.2023р. матеріали справи №м 908/2457/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023р. апеляційну скаргу комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р. по справі №908/2457/22 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату суду від 25.04.2022 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Антоніка С.Г., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В..
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 26.06.2023р., у зв'язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/2457/22, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023р., колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г., апеляційну скаргу комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р. прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
28.07.2016р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (нове найменування ПАТ «Запоріжжяобленерго») в особі Запорізьких міських електричних мереж та КП «Наше місто» укладено Договір про постачання електричної енергії №13748 від 01.09.2016р., за умовами розділу 1 якого, постачальник електричної енергії продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
З 01.01.2019р. відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір про розподіл), який розміщено на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі. Приєднання відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 01.09.2016р. за № 13748 щодо індивідуальних характеристик об'єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312.
Згідно з п. 6.2 Договору про розподіл, споживач зобов'язується: 1) Виконувати умови цього Договору. 2) Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.… 4) Узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Також зазначені норми містяться і в Договорі про постачання електричної енергії від 01.09.2016р. №13748.
Згідно з п. 8.7 Договору про розподіл, у разі виявлення представниками Оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у т.ч. фактів розкрадання електричної енергії розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
20.01.2022р. під час здійснення технічної перевірки електроустановки відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, буд.6а, в присутності представника відповідача, яким було забезпечено безперешкодний доступ до електроустановки - головного енергетика КП «Наше місто» Гриценко Наталії Володимирівни (посвідчення №50/16, видане 01.09.2016р.), було виявлено порушення вимоги п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Підключення виконано відкрито в розподільчому щитку електрощитової квартирних груп по мережі 0,38 кВ. Дане порушення виявлено при проведенні технічної перевірки та продемонстровано споживачу.».
У зв'язку із виявленим порушенням та відповідно до пунктів 5.5.5, 8.2.5 ПРРЕЕ було складено Акт про порушення ПРРЕЕ № 10009281 від 20.01.2022р.. Представник відповідача Гриценко Н.В. від підписання Акту відмовилась, що зафіксовано відеозйомкою.
Другий екземпляр Акту разом з Додатком №1 та запрошення на засідання комісії за вих. №055-55.43/393 від 25.01.2022р. було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 25.01.2022р., що підтверджується реєстром відправки поштової кореспонденції. Зазначені документи отримано представником відповідача 27.01.2022р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як зазначено в п. 11 Акту про порушення, комісія оператора системи з розгляду складеного Акта про порушення буде проводити засідання 24.02.2022р., за адресою вул. Волгоградська, 25, к. 306 з 13-00 год. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа.
В той же час, відповідно до листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких МЕМ за вих. №055-55.43/393 від 25.01.2022р., представника КП «Наше місто» було запрошено на засідання комісії щодо розгляду актів про порушення №10009281, №10009280 та №10009279, складених 20.01.2022р., яке відбудеться 03.03.2022р. з 13-00 год.
У відповідності до п. 8.2.6 ПРРЕЕ, 03.03.2022р. відбулось засідання комісії з розгляду Акту про порушення №10009281 від 20.01.2022р., яке оформлено протоколом засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ від 03.03.2022р. № 829, на якому (засіданні) було прийнято рішення про нарахування Споживачу вартості необлікованої електричної енергії, а саме, затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ №10009281 від 20.01.2022р., у розмірі 22054 кВт/г, на загальну суму 113 221,90 грн..
Другий екземпляр Протоколу від 03.03.2022р. № 829, розрахунок та рахунок №13748/АН по акту про порушення від 20.01.2022р. за № 10009281, на суму 113 221,90 грн. надіслано на адресу відповідача 25.03.2022р., що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням та фіскальним чеком.
Згідно із п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Споживачем сума вартості необлікованої електричної енергії в добровільному порядку не оплачена, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості недоврахованої електроенергії на підставі рішення позивача, оформленого протоколом № 829 від 03.03.2022р., на підставі акту порушення № 10009281 від 20.01.2022р.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).
Згідно з ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 ст.179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до преамбули Закону України "Про електроенергетику" цим Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. Особливістю нормативно-правового регулювання електропостачання є наявність численних підзаконних нормативно правових актів, у т. ч. нормативно-технічних, якими визначається та деталізується порядок отримання та споживання електроенергії.
Стаття 1 Закону України "Про електроенергетику" визначає постачання електричної енергії як господарську діяльність, пов'язану з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Згідно положень ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Колегія суддів зауважує, що укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії №13748 від 01.09.2016р. є належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов'язання відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), обставин припинення взаємних прав та обов'язків учасників правовідносин, що охоплюються дією даного договору, судом не встановлено.
З 01.01.2019р. в Україні почав діяти ринок електричної енергії у зв'язку з набранням чинності Законом України від 13.04.2017р. № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", відтак, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з ст. ст. 56, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктами 4, 14 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ).
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п.1.1.1 ПРРЕЕ).
Оператор системи має право проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії (підпункт 3 пункту 5.1.1.); контролювати додержання споживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів (підп.11 п. 5.1.1.); складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики (підп. 12 п. 5.1.1.).
Споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (підп.1 п. 5.5.5.); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору (підп. 4 п. 5.5.5.); не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (підп. 20 п. 5.5.5.), оперативно повідомляти оператора системи про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії (підп. 25 п. 5.5.5.).
Відповідно до підп. 1-5 п. 8.2.4 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); 2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб); 3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо); 4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів); 5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Згідно з п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (абзац 1 п. 8.2.6.). Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу абзац 9 п. 8.2.6.). У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; в такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії (абзац 10 п. 8.2.6.). Кошти за необліковану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи; споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 8.2.7.).
У відповідності до п. 8.4.12 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підп. 6-8 п. 8.4.2 цієї глави. Отже, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт х год), розраховується за формулою: Wдоб.с.п.= Рс.п. х tвик.с.п., (8) де: Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази, Рс.п. = І х Uном.фаз. х cosц; (9), І - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А, а саме: у відповідності до пункту 4 Акту про порушення встановлено, що самовільне підключення виконано в т. 5 виконано мідним проводом перетином 2 мм2, що дорівнює 23 А. Uном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ (0,22 кВ); cosц - косинус кута між фазною напругою Uфаз. та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cosц приймається рівним 0,9; tвик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії. Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п. 2 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії"); крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Частиною 1 ст. 218 ГК України унормовано, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Верховний Суд у своїй постанові від 07.10.2021р. у справі № 908/3352/20 вказав, що вирішуючи спір про правомірність нарахування енергопостачальником вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення.
Так, наявними матеріалами справи підтверджується самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку та порушенням ПРРЕЕ, що зафіксовано у Акті про порушення.
Відтак, несплата вартості необлікованої електроенергії є порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань перед позивачем, за укладеним між ними договором про постачання електричної енергії та вимог ПРРЕЕ.
Відповідно до п.8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження оскарження відповідачем рішення комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 10009281 від 20.01.2022р., оформленого протоколом засідання комісії № 829 від 03.03.2022 р..
Отже, рішення комісії позивача з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 10009281 від 20.01.2022р., оформлене протоколом № 829 від 03.03.2022р., про нарахування кількості необлікованої (недоврахованої) електроенергії, є чинним та обов'язковим для виконання.
Дослідивши розрахунок обсягу та вартості недоврахованої (необлікованої) електричної енергії, колегія суддів вважає, що він відповідає вимогам глави 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ та здійснений за формулою наведеною у п.п.8.4.12. ПРРЕЕ.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписом ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Так, наявні матеріли справи не містять доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості спожитої необлікованої електричної енергії, у розмірі 113 221,90 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Доводи Скаржника щодо відсутності представника КП «Наше місто» ЗМР під час складання Акту про порушення ПРРЕЕ №10009281 від 20.01.2022 р. та фіксування відмови від підписання Акту, колегія суддів відхиляє, як безпідставні, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Так, в Акті про порушення ПРРЕЕ №10009281 від 20.01.2022р., зазначено, що Акт складений у присутності споживача: інженера 2 категорії відділу головного енергетика КП «Наше місто» Гриценко Наталії Володимирівни, посвідчення №50/16, видане 01.09.2016р., що підтверджується фотокопією самого посвідчення.
Слід також зауважити на тому, що матеріали справи містять акти технічної перевірки від 20.01.2022р. та акти про пломбування від 20.01.2022р. в яких зазначено, що у ході огляду технічної перевірки було виявлено самовільне підключення струмоприймачів за адресою: вул. Українська, 6а. Вказані акти були підписані інженером 2 категорії відділу головного енергетика КП «Наше місто» Гриценко Наталії Володимирівни, що свідчить також про те, що Гриценко Н.В. була присутня при складанні акта про порушення.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта з приводу того, що його не було повідомлено про засідання комісії з розгляду Акту 03.03.2022 р., оскільки з поштового реєстру від 25.01.2022р. та фіскального чеку від 25.01.2022 р. відповідачу було направлено другий примірник Акту про порушення № 10009281 від 20.01.2022р, Додаток № 1 до Акту, другий примірник Акту про порушення № 10009287 від 20.01.2022р., Додаток № 1 до Акту та запрошення №055-55.43/393 від 25.01.2022р. на комісію з розгляду Акту на 03.03.2022 р.. З рекомендованого повідомлення № 6901900849450 вбачається, що вказане поштове відправлення було отримано КП «Наше місто» 27.01.2022р.
При цьому, посилаючись на неотримання такого повідомлення відповідач, у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства, не надав жодних доказів на підтвердження не отримання такого повідомлення або отримання поштового відправлення іншого змісту, ані ж повідомлення про проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення.
Посилання Скаржника на поштовий реєстр від 25.03.2022р., колегія суддів вважає хибним, оскільки останній є підтвердженням відправки на адресу відповідача протоколу №829 від 03.03.2022 р., розрахунку та рахунку на оплату.
Твердження апелянта з приводу того, що Акт порушення, не розглянутий протягом 60 календарних днів від дня його складення, є недійсним на підставі п. 8.2.6 ПРРЕЕ також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційний судом та спростовуються вищевикладеним.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023р. у справі № 908/2457/22 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта - комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя С.Г. Антонік