Справа №639/2311/23
Провадження №2/639/1186/23
26 червня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого- судді Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/2311/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно якої просила суд розірвати шлюб, укладений 10 серпня 1989 року у м. Харків, у Палаці «Жовтневий», актовий запис 1093.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10 серпня 1989 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис 1093.
Позивач зазначила, що фактично шлюбні стосунки між нею та чоловіком припинені вже багато років.
У шлюбі сторони не мають неповнолітніх дітей.
За період перебування у шлюбних стосунках майнових прав у подружжя не виникало. На теперішній час сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують .
Відповідач не має можливості прибути у Відділ реєстрації актів цивільного стану для добровільного розірвання шлюбу.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу одна з основних його засад. Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 10 серпня 1989 року сторони: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб у м. Харкові, у Палаці «Жовтневий», актовий запис 1093 та підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 » (а.с. 4).
Сторони у шлюбі неповнолітніх дітей не мають.
Згідно з ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження булла взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Під час судового розгляду судом з'ясовані причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, члени якого проживають окремо, подружні стосунки не підтримують, сторони у шлюбі неповнолітніх дітей не мають, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача та відповідача, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
З огляду на викладене, шлюб підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, суд приходить до висновку, що позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду з позовною заявою, а 50 відсотків судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 142, 206, 247, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 10 серпня 1989 року у м. Харкові, у Палаці «Жовтневий», актовий запис 1093.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Ново-Баварському районі міста Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999612, повернути ОСОБА_1 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 536, 80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 1МВМ Жовтневого РВХМУ УМВС України в Харківській області 18 грудня 1998 року, РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 26.06.2023
Суддя В.В. Труханович