Ухвала від 16.06.2023 по справі 404/4286/17

Справа № 404/4286/17

Номер провадження 1-кс/404/1613/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області по кримінальному провадженню №4201612101000057 від 04.08.2016 року, за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 подала до Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу на бездіяльність слідчого Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області по кримінальному провадженню №4201612101000057 від 04.08.2016 року, за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України.

Скаржниця ОСОБА_3 завчасно була повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду заявлених нею вимог, однак в засідання не з'являється.

Прокурор, слідчий викликалися, не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Для вирішення заявлених вимог скаржниця не з'явилася в заздалегідь призначені судові засідання. Про день, час та місце розгляду справи особисто повідомлялася належним чином, поважність причин неявки суду не повідомила.

Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1059/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.

Скаржниця достовірно знала, що вона звернулася зі скаргою до Кіровського районного суду м. Кіровограда, де будуть вирішуватись заявлені нею вимоги.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.

Неявки скаржниці для вирішення поданої нею скарги розцінюється, як зволікання та зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд скарги.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ч. 1 статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 1 глави 26 КПК України передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування.

Положеннями ст. 307 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Відмова у задоволенні вимог ОСОБА_3 через її неявку до суду не позбавляє закріпленої можливості повторного доступу до правосуддя особи, яка звертається до слідчого судді для захисту своїх прав, очікуючи на отримання вирішення поданої скарги. У випадку неявок скаржника, належним чином повідомленого про дату та час розгляду скарги в суді, при відсутності будь-яких заяв щодо відкладення розгляду справи, не будуть порушуватись вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які конкретизовані в п.п. 1, 2, 14, частини першої ст. 7 КПК України, відповідно до яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; законність та доступ до правосуддя.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу. Отже, норми КПК України не містять прямої вказівки щодо дій слідчого судді у разі неявки особи, яка звернулась зі скаргою, на судове засідання з розгляду такої скарги.

Враховуючи положення ст. 7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Оскільки законом створені найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг, скаржник, звертаючись до слідчого судді повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з'явитися в судове засідання для надання особистих пояснень. Неявка належно повідомленого скаржника дає суду право відмовити у задоволенні вимог скаржника та не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду в межах строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора. Отже, за умов добросовісного використання процесуальних прав, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.

Керуючись ст.ст. 303 - 307, 318, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні вимог ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області по кримінальному провадженню №4201612101000057 від 04.08.2016 року, за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України - відмовити.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку. На ухвалу можуть бути подані заперечення під час проведення підготовного судового засідання.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1