Справа № 548/1217/23
Провадження №1-кс/548/257/23
05.06.2023 року м. Хорол
Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Хорольського районного суду Полтавської області клопотання слідчого СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального округу ОСОБА_4 про арешт майна -
Слідчий СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, на обгрунтування якого зазначила, що 01.06.2023 близько 16 години 50 хвилин на 247 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський поблизу с. Демина Балка Хорольської територіальної громади Лубенського району водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ) керуючи автомобілем "УАЗ 649Б" д.н.з. НОМЕР_2 рухаючись в сторону м. Полтава, змінив напрямок свого руху праворуч допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини. Після чого некерований автомобіль здійснив перекидання на правому по напрямку руху узбіччі. У результаті описаної вище ДТП солдат стрілець ВЧ А НОМЕР_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження та доставлений на приймальне відділення КНП "Хорольська МЛ".
02.06.2023 відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170590000174 слідчим відділом ВП№2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.06.2023 автомобіль марки "УАЗ 649Б" д.н.з. НОМЕР_2 вилучено та поміщено на територію власності ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 .
02.06.2023 за постановою слідчого вищевказаний транспортний засіб визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12023170590000174.
Згідно реєстраційної картки ТЗ - автомобіль "УАЗ 649Б", д.н.з. НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та вказаний автомобіль було передано волонтерами до ВЧ НОМЕР_1 .
В даному випадку є достатні підстави вважати, що автомобіль марки "УАЗ 649Б" д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом, який зберіг на собі сліди злочину.
В судове засідання слідчий не з'явився, клопотала суддю розглянути справу у її відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, надані із клопотанням, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко визначені підстави накладення арешту майна.
Зазначена слідчим СВ мета застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є проведення відповідних експертиз та зберігання речових доказів.
Слід відмітити, що відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності, та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно та збереження речового доказу, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні,слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального округу ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити .
Накласти арешт на автомобіль марки "УАЗ 649Б" д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та яким фактично користується ВЧ НОМЕР_1 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні №12023170590000174 від 02.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК У країни, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуження, для забезпечення збереження.
Місцем зберігання речового доказу автомобіля "УАЗ 649Б" д.н.з. НОМЕР_2 , визначити територію власності ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 .
Копію ухвали слідчого судді про арешт майна негайно після проголошення вручити слідчому, прокурору.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1