Рішення від 26.06.2023 по справі 521/15714/22

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2023 року

м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорової А.В.,

Справа № 521/15714/22

Провадження № 2/521/889/23

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1

Представник - ОСОБА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 .

Представник - ОСОБА_4 .

Третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Одеська міська рада

Представник - Газдюк Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Одеська міська рада, про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом тривалого часу, за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в якому просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 2014 року по день смерті ОСОБА_5 та факт належності ОСОБА_3 , до четвертої черги спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наступне.

ОСОБА_3 , обізнана від померлого ОСОБА_5 , що спадкодавець за час життя заповіт не складав, порядок спадкування за законом не змінював. Спадкоємці першої-третьої черги відсутні. ОСОБА_3 , вважає, себе спадкоємцем 4 черги, що належним чином прийняла спадщицу, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 . Починаючи з 2014 року, родина ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були пов'язані спільним побутом, де ОСОБА_3 морально та матеріально підтримувала ОСОБА_5 . Останній був сусідом ОСОБА_6 та потребував сторонньої допомоги, інших родичів, не мав. ОСОБА_3 надавала нематеріальні та матеріальні послуги ОСОБА_5 у вигляді постійного спілкування, привітання зі святами і днем народження, купівлю продуктів, ліків, засобів домашнього вжитку, готувала їжу, прибирала, здійснювала нагляд та оплату комунальних послуг квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проводила поточний ремонт вказаної квартири, до дійсного часу проживає у спірному майні, ОСОБА_3 за власні кошти здійснила проведення поминального обіду, в подальшому буде підтверджено показаннями свідків. Копії чеків оплати комунальних послуг, набуття ліків, будівельних матеріалів додаються, у якості доказу додається акт від 10.08.2022 року, складений сусідами направлено адвокатські запити щодо стану здоров'я ОСОБА_5 та його доходу, довідка про доходи, сімейні фото та інші документі на підтвердження факту проживання однією родиною будуть надані до судового засідання ОСОБА_3

30 листопада 2022 року відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про невірне визначення складу осіб, що повинні приймати участь у справі та недоплату судового збору.

07 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала до суду відзив, в якому просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в цивільній справі про встановлення наступних юридичних фактів: спільного проживання ОСОБА_3 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_5 ; встановлення факту належності ОСОБА_3 до четвертої черги спадкування після смерті ОСОБА_5 ; встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 - відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне.

ОСОБА_1 більше 20 років свого життя прожила разом із ОСОБА_5 в його оселі, а саме в квартирі АДРЕСА_1 , вела з ним спільне господарство, була пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки із ним, лікувала хворого ОСОБА_5 до останнього дня його життя, несла усі без виключення витрати по його похованню та має на руках абсолютно усі оригінали документів на підтвердження цього (спільні фото, оригінал свідоцтва про його смерть та оригінали правовстановлюючих документів на спірне житло). ОСОБА_3 не знає точної дати смерті спадкодавця, ніколи в житті з ним не спілкувалася, немає жодного реального документу на підтвердження доводів своєї позовної заяви, до того ж офіційно одружена останніх двадцяти років, яка, скориставшись ситуацією зухвало та цинічно зайняла спірне житло шляхом зміни в ньому вхідних замків.

08 грудня 2022 року ОСОБА_1 надала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , про встановлення факту її постійного проживання однієї сім'єю без шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19.09.2001 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розгляду та поєднати до одного провадження з позовною заявою ОСОБА_3 ; задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19.09.2001 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 всі судові витрати по справі, посилаючись на таке.

Приблизно в 1983-1984 році заявниця ОСОБА_1 познайомилася із ОСОБА_5 , оскільки останній працював на заводі «Краян» разом з її чоловіком ОСОБА_8 , і вони всі разом проживали у гуртожитку цього заводу в будинку АДРЕСА_3 . З часом відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стали більш теплими, внаслідок чого її шлюб із ОСОБА_8 розпався. Після офіційного розірвання шлюбу із ОСОБА_8 , яке сталося 19 вересня 2001 року, заявниця ОСОБА_1 почала підтримувати фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_5 та проживати разом з ним у належній її мешканцю квартирі АДРЕСА_1 , оплачуючи із спільного бюджету комунальні послуги. Після смерті співмешканця ОСОБА_5 заявниця ОСОБА_1 отримала 27.10.2021 року до свідоцтво про його смерть, провела за свій рахунок 01.11.2021 року кремацію тіла.

Факт тривалого спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 може бути підтверджено документами, спільними фотографіями та показанням свідків з числа їх спільних знайомих.

18 січня 2023 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості про те, чи перебувала гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 20.03.2002 року і по день відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи не розірваний цей шлюб станом на теперішній час.

06 лютого 2023 року надійшла відповідь з Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно якої актового запису про розірвання шлюбу між гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та гр. ОСОБА_3 - не виявлено.

09 лютого 2023 року Одеська міська рада надала до суду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про визнання спадщини відумерлою, в якому просить прийняти до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Одеської міської ради та об'єднати до спільного розгляду в одному провадженні у цивільній справі № 521/15714/22 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом тривалого строку; визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання ним законної сили воно є підставою для державної реєстрації за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на таке.

У матеріалах справи відсутні належні, достатні, допустимі та достовірні докази постійного проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства як ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , так і ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 у період понад 5 років до часу відкриття спадщини, а саме до 22.10.2021 року ані позивачем за первісним позовом, ані позивачем за зустрічним позовом не надано доказів спільного ведення ними та спадкодавцем ОСОБА_5 господарства, наявності у них спільного бюджету, здійснення ними спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності взаємних прав та обов'язків. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вочевидь не належать до кола спадкоємців його майна, натомість спадщина після ОСОБА_5 підлягає визнанню відумерлою в порядку, визначеному положеннями статті 1277 ЦК України. Ані ОСОБА_3 під час звернення до суду з первісним позовом, ані ОСОБА_1 під час звернення із зустрічним позовом не згадують одна про одну, хоча обидві вказують про проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з одним і тим же спадкодавцем ОСОБА_5 . Натомість, позивачками не надано належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів постійного проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства як ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , так і ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 у період понад 5 років до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Більш того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була сусідкою ОСОБА_5 , при цьому незрозуміло взагалі яким чином ОСОБА_1 пов'язана із ОСОБА_5 . Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є надуманими і безпідставними, та, відповідно, не підлягають задоволенню, а останні фактично вводять суд в оману щодо дійсних обставин справи

14 березня 2023 року ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що позов, що поданий з боку Одеської міської ради є безпідставним, абсолютно нічим необґрунтованим, а усі без виключення відомості, що в ньому викладені, такими, що не відповідають дійсності, у зв'язку з чим в його задоволенні необхідно відмовити повністю.

15 березня 2023 року Одеська міська рада надала до суду заяву про забезпечення позову. Ухвалою від 16 березня 2023 року заяву Одеської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Одеська міська рада, про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом тривалого часу, за позовною заявою третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою - задоволено. Наклалено арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

20 березня 2023 представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 було подано заперечення на заяву про забезпечення позову та додаткові пояснення.

24 березня 2023 року Одеська міська рада надала до суду відповідь на відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи із самостійними вимогами - Одеської міської ради, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у справі № 521/15714/22; відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи із самостійними вимогами - Одеської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом тривалого строку у справі №521/15714/22; задовольнити позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання відумерлою спадщини у справі № 521/15714/22.

В обґрунтування посилалась на те, що ОСОБА_1 не надано доказів спільного ведення ними та спадкодавцем ОСОБА_5 господарства, наявності у них спільного бюджету, здійснення ними спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності взаємних прав та обов'язків, тому спадщина після смерті ОСОБА_5 підлягає визнанню відумерлою, а позовні вимоги Одеської міської ради підлягають задоволенню.

30 березня позивач за первісним позовом ОСОБА_3 надала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини -залишено без розгляду.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Одеська міська рада, про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом тривалого часу, позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою продовжено.

Ухвалою від 06 квітня 2023 року підготовче провадження у цивільній справі за означеним позовом закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою від 06 квітня 2023 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків. В судових засіданнях, призначених на 26 квітня 2023 року, 17 травня 2023 року свідків було допитано.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами доказів.

В 1994 році гр. ОСОБА_5 повністю сплатив у сумі 399000 грн. свій пайовий внесок до ЖБК «Малиновський-13», внаслідок чого став власником квартири АДРЕСА_1 . 26 грудня 2000 року Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради видало на ім'я ОСОБА_5 . Свідоцтво про право власності за № НОМЕР_4 на квартиру АДРЕСА_1 у ЖБК «Малиновський-13». Право власності ОСОБА_5 на це житло зареєстроване 12 січня 2001 року в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, про що в книзі № 38к на стор. 43 зроблено відповідний запис за реєстраційним № 539.

ІНФОРМАЦІЯ_7 гр. ОСОБА_5 помер, внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої входить вказана вище квартира

АДРЕСА_1 у ЖБК «Малиновський-13».

Приблизно в 1983-1984 році заявниця ОСОБА_1 познайомилася із ОСОБА_5 , оскільки останній працював на заводі «Краян» разом з її чоловіком ОСОБА_8 , і вони всі разом проживали у гуртожитку цього заводу в будинку АДРЕСА_3 . З часом відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стали більш теплими, внаслідок чого її шлюб із ОСОБА_8 розпався. Після офіційного розірвання шлюбу із ОСОБА_8 , яке сталося 19.09.2001 року, заявниця ОСОБА_1 почала підтримувати фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_5 та проживати разом з ним у належній її співмешканцю квартирі АДРЕСА_1 , оплачуючи із спільного бюджету комунальні послуги.

На підтвердження цього представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 надав до суду квитанції про оплату житлово-комунальних послуг у судовому засіданні, яке відбулось 13 червня 2023 року, квитанції про оплату комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 в натурі. Квитанції було оглянуто суддею та представником Одеської міської ради. Наявність даних квитанцій в ОСОБА_1 свідчить про те, що вона приймала участь в оплаті комунальних послуг з 2004 року по день смерті спадкодавця.

Після смерті співмешканця ОСОБА_5 заявниця ОСОБА_1 отримала 27 жовтня 2021 року свідоцтво про його смерть, провела за власний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_8 кремацію тіла.

02 листопада 2021 року заявниця ОСОБА_1 подала до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі заяву про прийняття нею спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті

ОСОБА_5 , у якості спадкоємця четвертої черги спадкування.

Права ОСОБА_1 на отримання спадщини, яка відкрилася після смерті спадкодавця

ОСОБА_5 , ґрунтуються не тільки на диспозиції ст. 1264 ЦК України, але й на роз'ясненнях,

що надані у п. 21 постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», де сказано що:

«При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем

однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців

за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що

сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Правила статті 1264 ЦК не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім'ї та дитячі

будинки сімейного типу.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання

однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на

спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК».

08 листопада 2021 року на підставі заяви ОСОБА_1 у Приморській державній нотаріальній конторі у м. Одесі була відкрита та зареєстрована спадкова справа № 551Б/2021 (№ 68608686 у Спадковому реєстрі).

10 листопада 2021 року державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Маслова М.В. направила до ОСОБА_1 лист за № 551Б/2021/02-14, у якому роз'яснила їй про те, що відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Цей факт визначається в судовому порядку.

27 квітня 2022 року, тобто після закінчення 6-місячного терміну, передбаченого для

прийняття спадщини ст. ст. 1269-1271 ЦК України, державний нотаріус Приморської

державної нотаріальної контори у місті Одесі Маслова М.В. направила до ОСОБА_1 лист за

№ 551Б/2021/02-14, у якому сповістила її про те, що в проваджені Приморської державної

нотаріальної контори у місті Одеса є заведена спадкова справа за № 551Б/2021 до майна

ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 . З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , спадкоємець за законом. До спадкового майна належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (сто сім). Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися.

З врахуванням того, що спадкодавця ОСОБА_5 , який був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , знято з реєстрації у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_10 , а станом на сьогодні, відповідно до відомостей за № Д1-80892-ю/л, отриманих від ДНАП ОМР 26 травня 2022 року, значиться зареєстрованою з 17 січня 1997 року тільки його мати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_12 , та того, що у спадкодавця ОСОБА_5 спадкоємці, які передбачені ч. 3 та ч. 4 ст. 1268 ЦК України, відсутні, то, відповідно до ст. ст. 1269-1270 ЦК України, слід зробити висновок про те, що ОСОБА_1 є єдиним претендентом на отримання спадщини, яка відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , і, таким чином, був повністю відсутній спір між нею та будь-якою іншою особою про право на отримання в порядку спадкування майна, з якого складається спадкова маса, внаслідок чого, відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», за якою якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини, у даному випадку вимоги ОСОБА_1 слід було б розглядати в порядку окремого провадження.

17 червня 2022 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Леонов О.С. на підставі заяви ОСОБА_12 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 521/7937/22 (в провадженні № 2-0/521/159/22).

Але, на спадщину, що відкрилася після смерті співмешканця ОСОБА_5 , претендує у якості спадкоємця четвертої черги спадкування його сусідка по сходовій площадці - гр. ОСОБА_3 .

Таким чином, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник спір про право.

Факт тривалого спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 разом зі спадкодавці ОСОБА_5 може бути підтверджено наступними доказами:

-наявність у ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на квартиру у ЖБК «Малиновський - 13» від 26 грудня 2000 року № НОМЕР_4, технічного паспорту на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 , лікарського свідоцтва про смерть №1273 ОСОБА_5 , Довідки про причини смерті ОСОБА_5 , свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , довідки на одержання та підпоховання праху (замовник ОСОБА_1 ), договір-замовлення на організацію та проведення поховання № 078057;

- фотографій, де ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проводили час разом (а. с. 71-72);

- фотографії, де ОСОБА_1 разом з двома сусідами знаходяться на кремації ОСОБА_5 (а. с. 73);

- копії фіскальних чеків про придбання ліків, використаних на лікування спадкодавця ОСОБА_5 у 41 примірниках на 4-х аркушах (а. с. 74-77);

- копія акту від 23 листопада 2022 року про неможливість потрапити до квартири АДРЕСА_1 (а. с. 79);

- квитанції про оплату комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , які було оглянуто судом та представником Одеської міської ради;

- показання свідків.

Свідок ОСОБА_1 (позивач): з ОСОБА_5 вони були знайомі з 1983-1986 року. Проживали як сусіди в гуртожитку « Краян », в той час ОСОБА_1 була одружена зі своїм першим чоловіком ОСОБА_8 . Дружили вони з ОСОБА_5 до 2001 року (в тому році ОСОБА_1 розірвала шлюб з чоловіком ОСОБА_8 ). Потім ОСОБА_1 переїхала на АДРЕСА_1 до ОСОБА_5 , він ніколи не був одружений та дітей в нього не було. Вони вели спільне господарство та проживали на АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_5 вони перевезли з міста Миколаєва і вона проживала з ними весь час, а в 2018 році вона померла, поховали її в місті Миколаєві. До дня смерті ОСОБА_5 вона проживала разом з ним. Вони не були розписані з ним, тому що мати ОСОБА_5 цього не хотіла, а ОСОБА_5 не думав, що помре, тому ніхто не думав про реєстрацію шлюбу.

Свідок ОСОБА_13 (друг сім'ї): свідок знав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 разом у відносинах, не знав чи розписані вони. У відносинах вони були дуже довго. Похованням займалась ОСОБА_1 та батьки свідка. ОСОБА_1 з ОСОБА_5 завжди були разом, часто приходили в гості. Свідок виріс на їх очах. Також разом вони ховали матір ОСОБА_5 . Свідок знає, що вони разом працювали, а в якийсь момент стали проживати разом. ОСОБА_1 проживала на АДРЕСА_1 приблизно з дев'яностих років. У квартирі жили ОСОБА_5 , матір ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_14 (друг сім'ї): ОСОБА_5 , матір ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживали разом на АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 з ОСОБА_5 проживали з 2001 року. Свідок завжди думав, що вони перебували в шлюбі. Свідок часто був в них в гостях на свята. ОСОБА_1 з ОСОБА_5 проживали в великій кімнаті, а матір проживала у «закуточку» квартири. Вони завжди були дружні. ОСОБА_1 завжди підтримувала здоров'я ОСОБА_5 , який до останнього дня був бадьорий та не думав про смерть.

Свідок ОСОБА_15 (друг сім'ї): дружить з молодості з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Після того, як ОСОБА_1 розвелась із першим чоловіком, то вона з ОСОБА_5 почали жити разом. У 2000 році ОСОБА_5 перевіз свою матір в Одесу . Свідок дуже часто заходила до них в гості. Свідок не знала, що вони не одружені, вона завжди думала, що вони чоловік і дружина. Проживали вони завжди дружно та запрошували її в гості. Матір ОСОБА_5 дуже любила доньку ОСОБА_1 . Бюджет в них був завжди спільний, коли свідок хотіла позичити в них гроші, то ОСОБА_1 завжди питала дозволу у ОСОБА_5 і вони приймали спільне рішення. ОСОБА_5 ніколи не думав про смерть. На даний момент ОСОБА_1 до квартири на АДРЕСА_1 не пускають сусіди.

Свідок ОСОБА_17 (племінниця ОСОБА_1 ): ОСОБА_5 знає більше 20 років. Після того, як ОСОБА_1 розвелась з чоловіком, то вона переїхала до ОСОБА_5 . Свідок часто була в них у гостях, вони разом їздили на природу. Свідок тільки після смерті дізналась, що вони не були розписані. Вони завжди були разом.

Свідок ОСОБА_18 (ховав ОСОБА_5 ): свідок думав, що ОСОБА_1 з ОСОБА_5 чоловік і дружина. ОСОБА_1 займалась похованням ОСОБА_5 . Вона дуже важко переживала смерть ОСОБА_5 . Свідок під'їжджав на АДРЕСА_1 та забирав речі померлого у ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_19 (донька позивача): знає ОСОБА_5 з народження. Матері свідка він приходиться неофіційним чоловіком, з ним вона проживала з 2001 року на АДРЕСА_1 . Вона часто приїжджала до них в гості. ОСОБА_5 дуже добре відносився до свідка, допомагав їй зі вступом у ВНЗ. В них завжди було дуже багато планів. Похованням займалась матір. Крім матері в ОСОБА_5 нікого не було. Смерть ОСОБА_5 була неочікуваною.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідків - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідків, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Із роз'яснень, які містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 вбачається, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 р., доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтво про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні Палати від 22.12.2004 у справі «Мерже і Крос проти Франції» зазначив, що сімейне життя включає не лише соціальні, моральні чи культурні взаємини, а й інтереси матеріального характеру.

Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 6-97цс11, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.

У статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Ознакою сім'ї є наявність між її членами взаємних прав та обов'язків. Члени сім'ї наділені цілою системою прав та обов'язків, які зумовлені їхнім спільним проживанням. Виходячи з наведених норм, кожна людина має право на сімейне життя, при цьому укладання шлюбу між чоловіком та жінкою не є обов'язковою умовою для створення їхньої сім'ї. Сім'я може бути створена на будь-яких підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

І хоча проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, але між особами, які проживають однією сім'єю без шлюбу виникають певні сімейні права та сімейні обов'язки, які в деяких випадках прирівнюються до прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи докази в їх сукупності, надані позивачем за зустрічним позовом на підтвердження своїх доводів, та встановлені в ході розгляду справи обставини, суд вважає безспірним факт проживання однією сім'єю позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_5 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 19 вересня 2001 року по 22 жовтня 2021 року та вважає за можливе позов задовольнити.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2023 року застосовані заходи забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 158 ЦПК України - У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги за зустрічним позовом задоволені, то з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 992,40 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 12, 81, 229, 265, 268, 315-316, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Одеська міська рада (м. Одеса, вул. Думська, 1, ЄДРПОУ 26597691) про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом тривалого часу - задовольнити.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19 вересня 2001 року по день смерті ОСОБА_5 - по ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).

У задоволенні позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2023 року щодо накладення арешту на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , знявши з квартири арешт; та скасувати заборону органам та суб'єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В. К. Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено та підписано суддею 26 червня 2023 року.

Попередній документ
111759895
Наступний документ
111759897
Інформація про рішення:
№ рішення: 111759896
№ справи: 521/15714/22
Дата рішення: 26.06.2023
Дата публікації: 28.06.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (10.07.2024)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 26.04.2024
Предмет позову: про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом тривалого часу, за позовом про визнання спадщини відумерлою
Розклад засідань:
06.12.2022 09:45 Малиновський районний суд м.Одеси
18.01.2023 10:00 Малиновський районний суд м.Одеси
09.02.2023 10:00 Малиновський районний суд м.Одеси
15.03.2023 10:00 Малиновський районний суд м.Одеси
06.04.2023 11:00 Малиновський районний суд м.Одеси
26.04.2023 10:45 Малиновський районний суд м.Одеси
10.05.2023 12:10 Малиновський районний суд м.Одеси
17.05.2023 09:15 Малиновський районний суд м.Одеси
01.06.2023 11:15 Малиновський районний суд м.Одеси
13.06.2023 11:30 Малиновський районний суд м.Одеси
28.11.2023 16:30 Одеський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУРЕВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР КЛИМЕНТІЙОВИЧ
НАЗАРОВА МАРИНА ВІКТОРІВНА
СИНЕЛЬНИКОВ ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ
Синельников Євген Володимирович; член колегії
СИНЕЛЬНИКОВ ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
суддя-доповідач:
ГУРЕВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР КЛИМЕНТІЙОВИЧ
НАЗАРОВА МАРИНА ВІКТОРІВНА
РУСИНЧУК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
САКАРА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
відповідач:
Ткач Людмила Василівна
позивач:
Заєць Олександра Олександрівна
заявник:
Одеська міська рада
представник відповідача:
Шкодіна Любов Василівна
представник позивача:
Беркович Юрій Олександрович
Коверга Ганна Володимирівна
представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на пред:
Бондаренко Ігор Олегович
суддя-учасник колегії:
КАРТАШОВ ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ
КОСТРИЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
ЛОЗКО ЮЛІЯ ПЕТРІВНА
третя особа:
Одеська міська рада
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Одеська міська рада
член колегії:
БІЛОКОНЬ ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА
Білоконь Олена Валеріївна; член колегії
БІЛОКОНЬ ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ОСІЯН ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
ШИПОВИЧ ВЛАДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ